- •1. Безпосередні умовиводи - це:
- •2.1.Операції, за допомогою яких формуються безпосередні умовиводи:
- •3.1.За допомогою подвійного «не» перед зв’язкою та перед предикатом
- •4.1. Знайдіть помилки у правилах складання категоричного силогізму
- •5.1.Зробити перетворення:
- •6.1 Судження, з яких виводиться нове знання –це:
- •8.1. Метод єдиної схожості – як метод пошуку причинного зв’язку для визначення максимально ймовірного висновку в індуктивному умовиводі -це
- •Розумова операція, в якій на підставі старого знання формується нове знання за допомогою двох категоричних суджень;
- •2.2 Заміна суб’єкта предикатом при збереженні форми судження при можливому незбереженні обсягу суб’єкта
- •3.2. За допомогою переносу «не» з місця перед зв’язкою до місця перед предикатом
- •6.2.Судження, яке є містить в собі нове знання -це:
- •7.2. Логічний експеримент – це:
- •8.2 Метод єдиної різниці - як метод пошуку причинного зв’язку для визначення максимально ймовірного висновку в індуктивному умовиводі -це
- •13.2 Складіть умовно категоричний силогізм на тему вбивства
- •2.3 Розумова операція, яка передбачає збереження суб’єкта, предиката, змісту судження, однак не зберігає форму цього судження
- •3.3. За допомогою зміни місць суб»єкта і предиката, коли суб’єкт стає предикатом і навпаки при збереженні виду судження і можливій зміні обсягу
- •6.3. Поняття, яке повторюється у обох вихідних судженнях категоричного силогізму, є логічною зв’язкою між двома судженнями і відсутній у висновку
- •7.3. Повна індукція – це
- •8.3.Сполучений метод схожості і різниці – як метод пошуку причинного зв’язку для визначення максимально ймовірного висновку в індуктивному умовиводі -це
- •11.3. Чи правильно зроблено протиставлення предикату (при необхідності виправити помилку):
- •13.3. Складіть умовно категоричний силогізм на тему звільнення з роботи
- •2.4. Розумова операція, в результаті якої у висновку суб’єктом стає «Не» предикат, а предикатом - вихідний суб’єкт
- •3.4 Для отримання варіанту, коли у висновку суб’єктом стає «Не» предикат, а предикатом - вихідний суб’єкт
- •5.4. Зробити перетворення та:
- •6.4.Умовивід, висновок у якому базується на двох посилках, які є судженнями і зв’язані з загальним для них поняттям
- •7.4.Класична індукція – це
- •8.4 Метод супутніх змін - як метод пошуку причинного зв’язку для визначення максимально ймовірного висновку в індуктивному умовиводі -це
- •11.4. Чи правильно зроблено протиставлення предикату (при необхідності виправити помилку):
- •13.4. Складіть умовно категоричний силогізм на тему навчання
- •1.5. Умовно-розділовий силогізм - це:
- •2.5.Методи пошуку причинних зв’язків між засновками для висновку шляхом наукової індукції
- •6.5.Скорочений силогізм без однієї посилки
- •7.5 Наукова індукція – це
- •8.5 Метод остач – як метод пошуку причинного зв’язку для визначення максимально ймовірного висновку в індуктивному умовиводі -це
- •11.5. Чи правильно зроблено протиставлення предикату (при необхідності виправити помилку):
- •13.5. Складіть умовно категоричний силогізм на тему прав громадянина
11.4. Чи правильно зроблено протиставлення предикату (при необхідності виправити помилку):
Договір є угода. Отже, те, що є угодою, є і договором
12.4. Чи правильно побудовані такі силогізми? Якщо ні, то які правила порушені, при можливості виправити помилку.
Деякі свідки у справі є родичам обвинуваченого. Усі співробітники відділу збуту – свідки у справі. Отже, деякі співробітники відділу збуту – родичі обвинуваченого.
13.4. Складіть умовно категоричний силогізм на тему навчання
14.4. З’ясуйте вид індуктивного умовиводу:
Аналізуючи судово-слідчу практику, встановлюють, що там, де посилилась боротьба зі злочинами і виховна робота з людьми, там знизилась злочинність; там же, де послаблена робота зі злочинами і виховна робота, спостерігається зростання злочинності. Це дає змогу дійти висновку про наявність причинного зв’язку між злочинністю у певній місцевості та рівнем виховної роботи.
15.4 Складіть розподільно-категоричний силогізм
Варіант №5
1.5. Умовно-розділовий силогізм - це:
Розумова операція, в якій на підставі старого знання формується нове знання за допомогою двох категоричних суджень;
Розумова операція, в якій на підставі старого знання формується нове знання за допомогою одного судження;
Розумова операція, в якій на підставі старого знання формується нове знання за допомогою трьох і більше суджень;
Розумова операція, в якій на підставі старого знання формується нове знання за допомогою двох суджень – категоричного і імплікативного;
Розумова операція, в якій на підставі старого знання формується нове знання за допомогою диз’юнктивних та імплікативного суджень
2.5.Методи пошуку причинних зв’язків між засновками для висновку шляхом наукової індукції
Перетворення
Обернення
Вибір єдиної схожості
Вибір остач
Протиставлення
3.5. Не:
Перетворюються частково заперечувальні судження
Обертаються частково стверджувальні судження
Обертаються частково заперечувальні судження
Протиставляються частково заперечувальні судження
Протиставляються частково стверджувальні судження
4.5. Знайдіть помилки у правилах складання категоричного силогізму
Все, що стверджується або заперечується про клас предметів в цілому стверджується або заперечується стосовно частини або окремого елементу цього класу
У силогізми мають бути лише три терміни
Середній термін має бути розподілений хоча б у одному із засновків
При двох часткових посилках висновок має бути тільки частковим
Із двох заперечних посилок можна зробити позитивний висновок
5.5. Зробити перетворення:
Деякі метали не тонуть у воді. Отже,…
- Люди мають естетичні почуття. Отже,…
6.5.Скорочений силогізм без однієї посилки
Засновок
Висновок
Середній термін
силогізм
ентимема
7.5 Наукова індукція – це
вивчення предметів при створенні штучних (обов’язково найсприятливіших) умов для найкращого розвитку або зміна явища для його спостереження за найсприятливіших умов
вивчення предметів у тому вигляді у якому вони існують насправді, без внесення будь-яких змін, однак при чітко визначеній меті
умовивід, в якому висновок робиться на підставі дослідження всіх елементів ( предметів) класу
умовивід, в якому загальний висновок робиться на підставі знання необхідних ознак або причинних зв’язків частин предметів класу
умовивід, в якому загальний висновок про клас робиться на тій підставі, що серед спостережуваних фактів не траплялось жодного, який би суперечив узагальненню