4. Облік запасів

4.1. Облік виробничих запасів і малоцінних та швидкозношуваних предметів (мшп)

Запаси є однією з найбільших складових активів підприємства. Від правиль­ності ведення обліку запасів залежить достовірність даних про отриманий підпри­ємством прибуток та збереження самих запасів. Цей облік хоч не складний, але, як правило, дуже трудомісткий, оскільки до складу запасів можуть входити сотні видів найменувань, за кожним з яких для забезпечення кількісної та якісної інфо­рмації слід вести аналітичний облік. Облік запасів ведеться в натуральному та грошовому вимірниках.

Порядок оцінки і обліку товарно-матеріальних цінностей регулюється Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси». Відповідно до п.4 П(С)БО 9 запаси — це активи, які:

• зберігаються для наступного продажу в умовах звичайної госпо­дарської діяльності;

• перебувають в процесі виробництва з метою наступного продажу продукту виробництва;

• зберігаються для споживання при виробництві продукції, виконанні робіт і наданні послуг, а також для управління підприємством.

Для ведення складського обліку виробничих запасів використовуються за­тверджені наказом Мінстату України від 21.06.96 р. №193 «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів» такі типові форми первинного обліку запасів:

МШ-4 «Акт вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів»; (Додаток №13)

МШ-2 «Картка обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів»; (Додаток №12)

М-4 «Прибутковий ордер»; (Додаток №10)

М-7 «Акт про приймання матеріалів»;

МШ-8 «Акт списання малоцінних та швидкозношуваних предметів»; (Додаток №14)

М-9 «Лімітно-забірна картка»; (Додаток №11)

М-10 «Акт-вимога на заміну (додатковий відпуск) матеріалів»;

М-11 «Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів»; (Додаток №15)

М-12 «Картка складського обліку матеріалів»; (Додаток №16)

М-13 «Реєстр приймання-здавання документів»;

М-14 «Відомість обліку залишків матеріалів на складі»;

М-15 «Акт про приймання устаткування»;

М-15а «Акт приймання-передачі устаткування до монтажу»;

М-16 «Матеріальний ярлик»;

М-17 «Акт про виявлені дефекти устаткування»;

М-18 «Сигнальна довідка про відхилення фактичного залишку матеріалів від установлених норм запасу»;

М-19 «Матеріальний звіт»;

М-21 «Інвентаризаційний опис»;

М-23 «Акт про витрату давальницьких матеріалів»;

М-26 «Картка обліку устаткування для встановлення»;

М-28 «Лімітно-забірна картка»;

М-28а «Лімітно-забірна картка».

В бухгалтерії узагальнюється отримана від комірників аналітична інформа­ція про рух запасів. При цьому використовуються рахунки бухгалтерського облі­ку та бухгалтерські реєстри (журнали-ордери та відомості). Станом на перше чи­сло місяця в бухгалтерії підприємства, у спеціальній оборотно-сальдовій відомості виводиться залишок запасів по кожному рахунку.

Існують різні шляхи надходження товарно-матеріальних цінностей на підприємство, зокрема:

• купівля у постачальника;

• в результаті обміну на подібні та неподібні запаси

• безоплатне отримання;

• як внесок до статутного капіталу засновниками підприємства;

• виготовлення власними силами.

Запаси можуть надходити на підприємство шляхом бартерного обміну на інші матеріальні цінності.

Обмін подібними запасами відбувається тоді, коли активи, які обмі­нюються, мають однакове призначення та застосовуються в одній галузі діяльності.

Бартер неподібними запасами досить часто зустрічається при здійсненні розрахунків між вітчизняними підприємствами. Його суть полягає в тому, що підприємство обмінює запаси, якими володіє в надлишку, на запаси, щодо яких існує потреба на підприємстві.

Списання виробничих запасів з балансу може відбуватися внаслідок:

• відпуску у виробництво;

• реалізації;

• списання в результаті невідповідності критеріям активу;

• списання у зв'язку із псуванням, розкраданням;

• списання внаслідок надзвичайних подій;

• списання внаслідок передачі до статутного капіталу іншого підприємства;

• обміну на інші активи.

Оцінка запасів ПАТ «Ковельсільмаш» проводиться за методом середньозваженої собівартості.

Використання методу середньозваженої собівартості ґрунтується на вирахуванні середньої ціни одиниці запасів шляхом ділення сумарної вартості залишку запасів на початок періоду і тих, що надійшли, на сумарну кількість цих же запасів. Середня вартість одиниці запасів розглядається після кожного нового надходження.

У процесі господарської діяльності можевиникнути ситуація, коли зникає потреба в певних видах матеріальних запасів. В таких випадках підприємство може реалізувати ці запаси.