- •Лінійні блокові систематичні коди, генеруючи та перебіркова матриця.
- •2. Циклічні коди
- •3. Згорткові коди.
- •4. Імпульсно-кодова модуляція
- •Импульсно-кодовая модуляция
- •7. Властивості лінійних дискретних систем
- •Властивість пам'яті лінійних дискретних систем
- •Стійкість лінійних дискретних систем
- •Оцінка стійкості по імпульсної характеристиці: критерій стійкості
- •Приклад
- •8. Дискретні перетворення сигналів
- •7.5.1. Спектр Фур'є неперервних та дискретних сигналів.
- •10 .Передавальна функція лінійних дискретних систем
- •11 Види ліній зв’язку та їх основні властивості
- •12.Первинні параметри кола
- •Вторинні параметри кола
- •13 Поверхневий ефект. Причина явища.
- •14.Ефект близькості в двопровідній лінії зв’язку. Причина явища.
- •15. Конструктивні елементи кабелів електрозв’язку
- •16. Стандартні інтегральні мікросхеми ттл-логіки
- •17. Типи технологій логічних мікросхем
- •18. Параметри логічних імс
- •19. Методи покращення завадостійкості радіоелектронних пристроїв на інтегральних мікросхемах
- •20. Перетворювачі код-аналог на матрицях r-2r
- •Класифікація зп
- •Перша цифра 1,5,6,7 – напівпровідникові мікросхеми
- •Статичні запам’ятовуючі пристрої
- •Динамічні зп
- •Асинхронна пам’ять (fpm edo bedo)
- •Синхронна пам'ять
- •Пам'ять з внутрішнім кешом
- •Відеопам'ять
- •24. 2.1. Амплітудна модуляція (am)
- •26 Генератори із зовнішнім збудженням.
- •26. Генератори із зовнішнім збудженням.
- •26/1 Генератор із зовнішнім збудженням
- •Принципові схеми генераторів із зовнішнім збудженням
- •2. Схема з загальною сіткою
- •3. Схема з загальним анодом
- •27. Аналіз амплітудно-модульованого коливання
- •28. Основні технічні характеристики антен
- •29.Метод дзеркальних зображень.Дыаграми напрямленосты розыщених над землею выбраторыв.
- •31.Режими роботи фідерів. Коефіцієнти стоячої та біжучої хвиль.
- •32.Трансформуючі властивості фідерних ліній.
- •33.Вплив землі на випромінювання антени
- •35.Елементарний магнітний диполь
- •36.Елементарна випромінююча щілина
- •38. Дзеркальні антени.
- •39. Лінзова антена
- •Принцип дії
- •41Канали зв’язку в інформаційно- вимірювальних системах.
- •42. Види і склад інформаційно-вимірювальних комплексів.
- •43. Параметри радіоелектронних засобів та їх вплив на електромагнітну сумісність.
- •44. Структура електромагнітного поля та принципи екранування.
- •45. Індустріальні джерела завад.
- •Ймoвірнісні методи в задачах оцінки та забезпечення надійності рез.
- •Густина розподілу безвідмовної роботи , () ()
- •53. Активна, реактивна і повна потужності в колах синусоїдального струму.
- •Перехідні процеси велектричних колах
- •Закони комутації
- •Усталений режим. Перехідний режим : струми і напруги перехідного режиму.
- •Порядок розрахунку перехідного процесу класичним методом
- •58.Спектри періодичних і неперіодичних сигналів
- •58. Спектри періодичних і неперіодичних сигналів
- •59. Випадковий процес. Основні моментні функції.
- •60.Спектральний метод аналізу проходження випадкових сигналів через лінійні електричні кола.
- •Середнє значення вихідного сигналу
- •Тому, виконуючи усереднення в обох частинах рівності (8.2), матимемо:
- •Отже, вихідний сигнал зв'язаний з вхідним сигналом співвідношенням
- •61. Тепловий шум резистора, формула Найквіста.
- •8.3.1.1. Формула Найквсіта
- •У цій формулі вважатимемо, що і знайдемо дисперсію . Тут же врахуємо, що, білий шум - це випадковий процес зі сталим на всіх частотах спектром потужності . Тоді
- •З іншого боку,
- •62. Диференційний підсилювач (рис. 113).
- •6.2.4. Диференційні (різницеві) схеми
- •6.2. Методи пониження дрейфу нуля підсилювача.
- •6.2.1. Термостабілізація
- •6.2.2. Термокомпенсація
- •64. Методи пониження потенціалу електродів підсилювальних елементів в підсилювачах постійного струму.
- •65. Підсилювачі постійного струму з перетворенням сигналу.
- •66. Способи задання та стабілізації положення робочої точки.
- •67.Суматори аналогових сигналів на операційних підсилювачах
- •Автоматичнепідстроюваннячастоти
- •4.1 Частотне автоматичне підстроювання частоти
- •71.Інтеггруюча та диференціюючи ланка на оп
- •72. Інвертуючий підсилювач на оп.
- •73. Неінвертуючий підсилювач на оп.
- •74. Аналого – дискретні підсилювачі.
- •3.3 Аналого – дискретні підсилювачі.
- •75. Схемотехнічна реалізація підсилювачів класу d.
- •77/. Вхідні кола
- •78.Розбивка робочого діапазону частот на піддіапазони
- •79. Резонансні підсилювачі.
- •§5.2 Смугові підсилювачі.
- •§6 Перетворювачі частоти.
- •§6.1 Принципи перетворення частоти
- •§6.2 Побічні продукти перетворення.
- •§6.3 Типи перетворювачів частоти.
- •Нормальний закон розподілу випадкової похибки. Середньо-квадратичне значення та дисперсія випадкової похибки.
- •85.Способи вимирювання частоти і часових інтервалів методом калібровочних міток
- •86. Принципи сучасного телебачення. Фізіологічні властивості ока, їх вплив на технічні рішення в телебаченні.
- •87.Параметры разложения изображения в телевидении
- •88.Принципи кольорового телебачення
- •89. Система кольорового телебачення ntsc і pal (спрощенні схеми та спосіб кодування)
- •91. Типи мікрофонів основні характеристики мікрофонів.
- •92. Акустичні фільтри. Пристрої на поверхнево-акустичних хвилях. Приклади застосування.
- •93. Ефект Доплера. Конус Маха. Ультразвукові прилади на основі ефекту Доплера.
- •94. Застосування ультразвуку в медичній галузі.
- •95. Енергетичні характеристики звукового поля. Акустичний імпеданс.
- •96. Принцип дії пасивного інфрачервоного детектора руху.
- •97 . Загальна модель системи захисту об’єкту.
- •98. Типи датчиків, які використовуються в системі протипожежного захисту.
- •99. Класифікація протикрадіжкових систем захисту.
- •100. Основні складові базової системи відеоспостереження.
- •101. Якісні показники та критерії оптимального виявлення та розрізнення сигналів.
- •102.Характеристики сигналів та завад в ртс
- •103. Фазовий метод вимірювання кутових координат.
- •104. Принципи отримання інформації радіолокації
- •105. Залежність дальності спостереження від різних факторів. Узагальнене рівняння радіолокації у вільному просторі.
- •Рівняння дальності при віддзеркаленні радіохвиль від Земної поверхні.
- •Гранична дальність дії. Зона видимості.
- •Вплив умов розповсюдження радіохвиль на дальність дії рлс.
- •Вплив затухання радіохвиль на дальність дії.
- •106.Законодавче та нормативно-технічне забезпечення охорони праці
- •107.Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •109. Дія електричного струму на організм людини
- •110. Вплив шуму на організм людини
66. Способи задання та стабілізації положення робочої точки.
У випадку біполярних транзисторів існують два принципово відмінних способи задання положення робочої точки: перший – задання струму зміщення; другий – задання напруги зміщення. Розглянемо перший спосіб (рис. 54).
Рис. 54
В приведеній схемі
Враховуючи ту обставину, що струм бази
Величини опорів резисторів схеми при використанні транзистора малої потужності становить
Оскільки величина опору базового резистора значно перевищує опір відкритого переходу база – емітер, то струм бази можна вважати досить стабільним. Проте зміна температури навколишнього середовища приводить до зміни величини колекторного струму в першу чергу через температурну залежність статичного коефіцієнта підсилення транзистора за струмом h21 (рис.55).
Рис. 55
У загальному випадку величина колекторного струму буде виражатись як:
Вважаючи, що , отримаємо диференціал по інших незмінних параметрах:
Для більшості випадків параметр h21 >> 1, отже, Iк може бути представлене як:
Повертаючись до попереднього рівняння, ми можемо зобразити його у такому вигляді:
Отже, при підвищенні температури p-n-переходу відбувається зміщення вихідної характеристики транзистора Iк=f(Iб). Для забезпечення температурної стабільності положення робочої точки використовують ОЗ. Схема при цьому матиме вигляд:
Рис. 56
При цьому струм бази буде становити:
Тут IК0 – струм спокою колектора.
Введення ОЗ зменшує коефіцієнт підсилення, вхідний та вихідний опори. Незважаючи на цю обставину, саме цей метод задання і стабілізації положення робочої точки знайшов найбільш широке використання в схемотехніці інтегральних підсилювачів. Пояснюється це тим, що при даному способі задання режиму роботи кількість елементів схеми – резисторів – найменша.
Розглянемо другий спосіб задання положення робочої точки (рис. 57) – задання напруги зміщення.
Рис. 57
У схему вводиться два резистори R1 і R2, які відносно вхідних електродів (у даному випадку база-емітер) ввімкнені паралельно, і при цьому утворюють так званий базовий резистор. Величина його опору, як правило, витримується меншою величини власного вхідного опору транзистора, тобто h11.
Величина напруги зміщення розраховується як :
Фіксація напруги зміщення не забезпечує температурної стабілізації положення робочої точки.
Експериментальна залежність струму колектора Iк від напруги Uбе (рис. 58.) свідчить про те, що при фіксованій величині напруги база-емітер струм колектора Iк буде змінюватись.
Рис. 58
У зв’язку з цим у схему (рис. 59) вводять новий елемент Rе, який забезпечує послідовний від’ємний ОЗ за струмом. Спад напруги на Rе повинен становити не більше 0,1Eк, виходячи з цієї умови і вибирають опір емітерного резистора. Введення цього резистора зменшує величину коефіцієнта підсилення. Для нейтралізації впливу емітерного резистора на коефіцієнт підсилення підсилювача за змінним струмом вводиться шунтуючий конденсатор Ce.
Рис. 59
Величина ємності шунтуючого конденсатора залежить від заданої величини коефіцієнта частотних спотворень в області нижніх частот, а отже, від абсолютного значення нижньої частоти діапазону підсилюваних частот.
У більшості випадків на практиці використовують таку нерівність:
тобто:
Точніша формула:
де g21 – провідність прямої передачі транзистора, Fн – нижня частота діапазону підсилюваних частот, Mн – коефіцієнт частотних спотворень в області нижніх частот.
Введення емітерного конденсатора Ce не усуває впливу емітерного резистора Re при підсиленні постійного струму. Отже, дія ланки ОЗ нейтралізується лише для сигналів, частота яких відмінна від нуля.
У багатокаскадних підсилювачах для збереження заданих режимів роботи за постійним струмом сигнал передається від каскаду до каскаду через роздільні конденсатори.
Рис. 60
Введення роздільних конденсаторів не повинно приводити до значного перерозподілу амплітуд підсилювального сигналу, і тому повинна виконуватись наступна нерівність:
У випадку канальних польових транзисторів (транзистори з керуючим p-n-переходом) використовують нижченаведені схеми:
а б в
Рис. 61
На рис. 61 показано різні способи задання зміщення: а – від окремого джерела, б – автоматичне зміщення, в – за рахунок генератора струму.
У випадку схеми б (рис. 61) положення робочої точки визначається величиною спаду напруги на резисторі RВ. Змінюючи його величину, можна змінювати величину зміщення, що буде подаватись на затвор транзистора. За допомогою резистора Rз потенціал спільного провідника (землі) подається на затвор. Оскільки є резистор витоку RВ, то, внаслідок спаду напруги на ньому, електрод витоку транзистора виявиться з більш високим потенціалом, ніж затвор. Це приведе до зменшення провідності каналу. Вплив резистора витоку на коефіцієнт підсилення за змінним струмом нейтралізується шунтуючим конденсатором CВ.
У випадку схеми в (рис. 61) VT2 та RВ утворюють генератор струму. Шляхом підбору величини RВ добиваються температурної стабільності величини генерованого струму. Оскільки величина вхідного опору польового транзистора складає одиниці – десятки мегаом, то величина Rз, як правило, вибирається того ж порядку.
У випадку польових МДН транзисторів з індукованим каналом полярність відкриваючої напруги збігається з полярністю джерела живлення. При цьому є можливість задавати режим роботи, використовуючи дільник напруги джерела живлення (рис. 62).
Рис. 62
Використання для схем з МДН- транзисторами методу задання струму затвора нераціональне, оскільки величина опору струмозадаючого резистора стає співрозмірною з величиною поверхневого опору електроізолюючих елементів схеми (100 МОм – 1 ГОм). У дану схему для стабілізації робочої точки також може бути введений резистор RВ і шунтуючий конденсатор CВ.