- •Лінійні блокові систематичні коди, генеруючи та перебіркова матриця.
- •2. Циклічні коди
- •3. Згорткові коди.
- •4. Імпульсно-кодова модуляція
- •Импульсно-кодовая модуляция
- •7. Властивості лінійних дискретних систем
- •Властивість пам'яті лінійних дискретних систем
- •Стійкість лінійних дискретних систем
- •Оцінка стійкості по імпульсної характеристиці: критерій стійкості
- •Приклад
- •8. Дискретні перетворення сигналів
- •7.5.1. Спектр Фур'є неперервних та дискретних сигналів.
- •10 .Передавальна функція лінійних дискретних систем
- •11 Види ліній зв’язку та їх основні властивості
- •12.Первинні параметри кола
- •Вторинні параметри кола
- •13 Поверхневий ефект. Причина явища.
- •14.Ефект близькості в двопровідній лінії зв’язку. Причина явища.
- •15. Конструктивні елементи кабелів електрозв’язку
- •16. Стандартні інтегральні мікросхеми ттл-логіки
- •17. Типи технологій логічних мікросхем
- •18. Параметри логічних імс
- •19. Методи покращення завадостійкості радіоелектронних пристроїв на інтегральних мікросхемах
- •20. Перетворювачі код-аналог на матрицях r-2r
- •Класифікація зп
- •Перша цифра 1,5,6,7 – напівпровідникові мікросхеми
- •Статичні запам’ятовуючі пристрої
- •Динамічні зп
- •Асинхронна пам’ять (fpm edo bedo)
- •Синхронна пам'ять
- •Пам'ять з внутрішнім кешом
- •Відеопам'ять
- •24. 2.1. Амплітудна модуляція (am)
- •26 Генератори із зовнішнім збудженням.
- •26. Генератори із зовнішнім збудженням.
- •26/1 Генератор із зовнішнім збудженням
- •Принципові схеми генераторів із зовнішнім збудженням
- •2. Схема з загальною сіткою
- •3. Схема з загальним анодом
- •27. Аналіз амплітудно-модульованого коливання
- •28. Основні технічні характеристики антен
- •29.Метод дзеркальних зображень.Дыаграми напрямленосты розыщених над землею выбраторыв.
- •31.Режими роботи фідерів. Коефіцієнти стоячої та біжучої хвиль.
- •32.Трансформуючі властивості фідерних ліній.
- •33.Вплив землі на випромінювання антени
- •35.Елементарний магнітний диполь
- •36.Елементарна випромінююча щілина
- •38. Дзеркальні антени.
- •39. Лінзова антена
- •Принцип дії
- •41Канали зв’язку в інформаційно- вимірювальних системах.
- •42. Види і склад інформаційно-вимірювальних комплексів.
- •43. Параметри радіоелектронних засобів та їх вплив на електромагнітну сумісність.
- •44. Структура електромагнітного поля та принципи екранування.
- •45. Індустріальні джерела завад.
- •Ймoвірнісні методи в задачах оцінки та забезпечення надійності рез.
- •Густина розподілу безвідмовної роботи , () ()
- •53. Активна, реактивна і повна потужності в колах синусоїдального струму.
- •Перехідні процеси велектричних колах
- •Закони комутації
- •Усталений режим. Перехідний режим : струми і напруги перехідного режиму.
- •Порядок розрахунку перехідного процесу класичним методом
- •58.Спектри періодичних і неперіодичних сигналів
- •58. Спектри періодичних і неперіодичних сигналів
- •59. Випадковий процес. Основні моментні функції.
- •60.Спектральний метод аналізу проходження випадкових сигналів через лінійні електричні кола.
- •Середнє значення вихідного сигналу
- •Тому, виконуючи усереднення в обох частинах рівності (8.2), матимемо:
- •Отже, вихідний сигнал зв'язаний з вхідним сигналом співвідношенням
- •61. Тепловий шум резистора, формула Найквіста.
- •8.3.1.1. Формула Найквсіта
- •У цій формулі вважатимемо, що і знайдемо дисперсію . Тут же врахуємо, що, білий шум - це випадковий процес зі сталим на всіх частотах спектром потужності . Тоді
- •З іншого боку,
- •62. Диференційний підсилювач (рис. 113).
- •6.2.4. Диференційні (різницеві) схеми
- •6.2. Методи пониження дрейфу нуля підсилювача.
- •6.2.1. Термостабілізація
- •6.2.2. Термокомпенсація
- •64. Методи пониження потенціалу електродів підсилювальних елементів в підсилювачах постійного струму.
- •65. Підсилювачі постійного струму з перетворенням сигналу.
- •66. Способи задання та стабілізації положення робочої точки.
- •67.Суматори аналогових сигналів на операційних підсилювачах
- •Автоматичнепідстроюваннячастоти
- •4.1 Частотне автоматичне підстроювання частоти
- •71.Інтеггруюча та диференціюючи ланка на оп
- •72. Інвертуючий підсилювач на оп.
- •73. Неінвертуючий підсилювач на оп.
- •74. Аналого – дискретні підсилювачі.
- •3.3 Аналого – дискретні підсилювачі.
- •75. Схемотехнічна реалізація підсилювачів класу d.
- •77/. Вхідні кола
- •78.Розбивка робочого діапазону частот на піддіапазони
- •79. Резонансні підсилювачі.
- •§5.2 Смугові підсилювачі.
- •§6 Перетворювачі частоти.
- •§6.1 Принципи перетворення частоти
- •§6.2 Побічні продукти перетворення.
- •§6.3 Типи перетворювачів частоти.
- •Нормальний закон розподілу випадкової похибки. Середньо-квадратичне значення та дисперсія випадкової похибки.
- •85.Способи вимирювання частоти і часових інтервалів методом калібровочних міток
- •86. Принципи сучасного телебачення. Фізіологічні властивості ока, їх вплив на технічні рішення в телебаченні.
- •87.Параметры разложения изображения в телевидении
- •88.Принципи кольорового телебачення
- •89. Система кольорового телебачення ntsc і pal (спрощенні схеми та спосіб кодування)
- •91. Типи мікрофонів основні характеристики мікрофонів.
- •92. Акустичні фільтри. Пристрої на поверхнево-акустичних хвилях. Приклади застосування.
- •93. Ефект Доплера. Конус Маха. Ультразвукові прилади на основі ефекту Доплера.
- •94. Застосування ультразвуку в медичній галузі.
- •95. Енергетичні характеристики звукового поля. Акустичний імпеданс.
- •96. Принцип дії пасивного інфрачервоного детектора руху.
- •97 . Загальна модель системи захисту об’єкту.
- •98. Типи датчиків, які використовуються в системі протипожежного захисту.
- •99. Класифікація протикрадіжкових систем захисту.
- •100. Основні складові базової системи відеоспостереження.
- •101. Якісні показники та критерії оптимального виявлення та розрізнення сигналів.
- •102.Характеристики сигналів та завад в ртс
- •103. Фазовий метод вимірювання кутових координат.
- •104. Принципи отримання інформації радіолокації
- •105. Залежність дальності спостереження від різних факторів. Узагальнене рівняння радіолокації у вільному просторі.
- •Рівняння дальності при віддзеркаленні радіохвиль від Земної поверхні.
- •Гранична дальність дії. Зона видимості.
- •Вплив умов розповсюдження радіохвиль на дальність дії рлс.
- •Вплив затухання радіохвиль на дальність дії.
- •106.Законодавче та нормативно-технічне забезпечення охорони праці
- •107.Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •109. Дія електричного струму на організм людини
- •110. Вплив шуму на організм людини
97 . Загальна модель системи захисту об’єкту.
Основоположними, визначальними вибір рівня захисту об'єкта, ознаками є категорія важливості об'єкта та модель порушника, від проникнення якого даний об'єкт повинен бути захищений.
Система охорони об'єкта, тобто його периметра, території, будівель, приміщень - це складний, многорубежний комплекс, що включає в себе фізичний захист (особовий склад охорони), інженерні споруди (решітки, сталеві двері, складні замки, замки - засувки, сейфи тощо), технічні засоби охоронної
сигналізації, системи телевізійного спостереження (СТН), системи контролю доступу (турнікети, шлагбауми, керовані ворота і т.д.) і багато іншого, що було розглянуто в структурній схемі системи забезпечення безпеки об'єкта. Створення технічно високооснащенной системи охорони -
надзвичайно дорога справа, тому розробники КТСО і СБ (О) (виконавці і замовники) вибирають таку конфігурацію і архітектуру КТСО, яка була б економічно розумною.
Це означає, що витрати на створення, впровадження та експлуатацію КТСО
мають бути істотно нижче, ніж вартість того, що охороняється. За деякими оцінками ці витрати становлять близько 5% основних фондів і до 25% обігових коштів у розрахунку на один
фінансовий рік. Існують певні методики техніко-економічних обгрунтувань вибору того або іншого варіанту обладнання об'єкта ТСОС, наприклад [187]. Однак очевидно, що для об'єктів особливого
ризику, як наприклад, ядерноопасних об'єктів, на яких проведення диверсійно-терористичних актів може спричинити за собою незліченні лиха, загибель людей, руйнування екологічної
системи цілих регіонів, потрібні достатні для їх надійної захисту витрати.
Таким чином, абстрактно-типізований підхід до категорії важливості об'єктів (далі для стислості - категорії об'єктів) потрібен лише для наближеної оцінки можливих витрат на їх оснащення інженерно-технічними, спеціальними та апаратно-програмними засобами захисту.
Другий аспект, що впливає на рівень витрат, тобто в кінці решт на вибір рівнів захисту - це модель порушника. Наприклад, очевидно, чим вище посадовий статус зловмисника, що працює на об'єкті, що охороняється (наприклад, їм може бути "Директор", "головний інженер" тощо), тим вище будуть витрати на створення системи безпеки, адекватної їх "моделями". Тому слід розуміти, що абсолютної захищеності об'єкта бути не може.
Але це вже проблеми, що виходять далеко за рамки категоріїоб'єктів, створення і застосування КТСО, хоча і певною мірою пов'язані з ними.
Отже, в даному викладі визначення необхідних рівнів захисту ми будемо пов'язувати з поняттям класифікації об'єктів по категоріям важливості, вважаючи апріорі, що зловмисник є людиною "з боку".
У першому наближенні при виборі рівня захисту слід враховувати можливість обгрунтованого віднесення об'єкта до однієї з чотирьох категорій:
1-а категорія - особливо важливий об'єкт;
2-а категорія - особливо режимний об'єкт;
3-ю категорію - режимний об'єкт;
4-а категорія - нережімний об'єкт.
Віднесення конкретних об'єктів до тієї чи іншої категорії важливості регламентується спеціальним переліком, затвердженим урядом.
У відносно самостійних (національних, обласних, крайових) територіальних утвореннях можуть створюватися свої переліки об'єктів, що доповнюють загальний, виходячи з вимог місцевих умов і можливостей самостійного фінансування витрат з їх оснащення КТСО.
Очевидно, що вибір рівня оснащення КТСО названих категорій об'єктів буде залежати від багатьох конкретних факторів, як то: конфігурація території, рельєф місцевості, географічне положення, структура розташування життєво важливих центрів об'єкта, характер загроз і т.д.
Апріорі слід вважати:
- 1-а і 2-а категорії об'єктів вимагають високого рівня оснащення КТСО, включення в нього різноманітних ТСОС, телевізійних засобів спостереження (ТСН), наявності розвиненої ССОІ, СКД,
створення багатьох рубежів захисту (захисних зон), реалізації функцій автоматичного визначення напрямку руху порушника, стану СО, аналізу характеру руйнуючого дії порушника на КТСО і т.д.;
- 3-я категорія об'єктів вимагає меншого, але досить високого рівня оснащення. Тут вибірково виключається виконання низки функцій охорони (захисту), витрати на реалізацію яких
свідомо вище можливих втрат від злочинних дій;
- 4-а категорія об'єктів оснащується КТСО обмеженою структури, передбачає наявність меншої кількості зон безпеки, реалізацію меншої кількості функцій у ССОІ. Слід зазначити, що поряд з категорірованіем об'єктів повинно застосовуватися і категорірованіе приміщень з організацією
відповідних "зон безпеки". Це дозволить мінімізувати витрати на оснащення КТСО і організацію системи захисту в цілому. Вибір категорії (рівня захисту) повинен здійснюватися
виходячи із значущості об'єкта, характеру потенційних загроз і,
відповідно, "моделей" ймовірних порушників і моделей їх
ймовірних дій.
Наведена класифікація категорій важливості об'єктів представляє по суті лише укрупнено-базисний підхід. У спеціальних розробках з цієї проблеми виділяються безлічі підкласів, на основі чого розробляються ідеї типізації об'єктів і розв'язання відповідних задач типізації їх оснащення КТСО.
Найбільш небезпечною загрозою для будь-якого об'єкту є загроза проведення диверсійно-терористичного акту (ДТА) з застосуванням диверсійно-терористичних засобів (ДТЗ). Коль скоро неможливо ставити завдання захисту всіх без винятки або абсолютної більшості об'єктів, бо це непосильно через неймовірно великих витрат фінансових, матеріальних і людських ресурсів, прийнятий підхід, в рамках якого вирішуються завдання визначення переліку типових особливо важливих об'єктів
народного господарства, МО та інших (що потребують охорони) об'єктів. Цьому підходу характерна розробка раціональних (типових) схем захисту об'єктів, що входять до групи ризику, виходячи з ймовірності використання на них ДТЗ або їх привабливості для злочинних посягань. Виходячи з міжнародного досвіду випливає, що протидія злочинності, особливо ВПФ, може здійснюватися лише на основі державної програми боротьби зі злочинністю. При цьому пріоритетний вибір об'єктів для організації системної захисту визначається, виходячи з оцінки можливого використання на них ДТЗ. Типові особливо важливі об'єкти, як правило, належать таким галузям як енергетика, транспорт, хімічні та нафтохімічні, наука й техніка, оборонна промисловість, оборона, зв'язок і інформатизація, а також
Міністерствам фінансів, охорони здоров'я, культури і силовим структурам країни. Ці галузі
є ключовими для життєзабезпечення суспільства і від їх дієвої захисту залежить життя, спокій і морально-психологічний стан всього народу, прогресивність руху суспільства, результативність економічних перетворень.