- •Лінійні блокові систематичні коди, генеруючи та перебіркова матриця.
- •2. Циклічні коди
- •3. Згорткові коди.
- •4. Імпульсно-кодова модуляція
- •Импульсно-кодовая модуляция
- •7. Властивості лінійних дискретних систем
- •Властивість пам'яті лінійних дискретних систем
- •Стійкість лінійних дискретних систем
- •Оцінка стійкості по імпульсної характеристиці: критерій стійкості
- •Приклад
- •8. Дискретні перетворення сигналів
- •7.5.1. Спектр Фур'є неперервних та дискретних сигналів.
- •10 .Передавальна функція лінійних дискретних систем
- •11 Види ліній зв’язку та їх основні властивості
- •12.Первинні параметри кола
- •Вторинні параметри кола
- •13 Поверхневий ефект. Причина явища.
- •14.Ефект близькості в двопровідній лінії зв’язку. Причина явища.
- •15. Конструктивні елементи кабелів електрозв’язку
- •16. Стандартні інтегральні мікросхеми ттл-логіки
- •17. Типи технологій логічних мікросхем
- •18. Параметри логічних імс
- •19. Методи покращення завадостійкості радіоелектронних пристроїв на інтегральних мікросхемах
- •20. Перетворювачі код-аналог на матрицях r-2r
- •Класифікація зп
- •Перша цифра 1,5,6,7 – напівпровідникові мікросхеми
- •Статичні запам’ятовуючі пристрої
- •Динамічні зп
- •Асинхронна пам’ять (fpm edo bedo)
- •Синхронна пам'ять
- •Пам'ять з внутрішнім кешом
- •Відеопам'ять
- •24. 2.1. Амплітудна модуляція (am)
- •26 Генератори із зовнішнім збудженням.
- •26. Генератори із зовнішнім збудженням.
- •26/1 Генератор із зовнішнім збудженням
- •Принципові схеми генераторів із зовнішнім збудженням
- •2. Схема з загальною сіткою
- •3. Схема з загальним анодом
- •27. Аналіз амплітудно-модульованого коливання
- •28. Основні технічні характеристики антен
- •29.Метод дзеркальних зображень.Дыаграми напрямленосты розыщених над землею выбраторыв.
- •31.Режими роботи фідерів. Коефіцієнти стоячої та біжучої хвиль.
- •32.Трансформуючі властивості фідерних ліній.
- •33.Вплив землі на випромінювання антени
- •35.Елементарний магнітний диполь
- •36.Елементарна випромінююча щілина
- •38. Дзеркальні антени.
- •39. Лінзова антена
- •Принцип дії
- •41Канали зв’язку в інформаційно- вимірювальних системах.
- •42. Види і склад інформаційно-вимірювальних комплексів.
- •43. Параметри радіоелектронних засобів та їх вплив на електромагнітну сумісність.
- •44. Структура електромагнітного поля та принципи екранування.
- •45. Індустріальні джерела завад.
- •Ймoвірнісні методи в задачах оцінки та забезпечення надійності рез.
- •Густина розподілу безвідмовної роботи , () ()
- •53. Активна, реактивна і повна потужності в колах синусоїдального струму.
- •Перехідні процеси велектричних колах
- •Закони комутації
- •Усталений режим. Перехідний режим : струми і напруги перехідного режиму.
- •Порядок розрахунку перехідного процесу класичним методом
- •58.Спектри періодичних і неперіодичних сигналів
- •58. Спектри періодичних і неперіодичних сигналів
- •59. Випадковий процес. Основні моментні функції.
- •60.Спектральний метод аналізу проходження випадкових сигналів через лінійні електричні кола.
- •Середнє значення вихідного сигналу
- •Тому, виконуючи усереднення в обох частинах рівності (8.2), матимемо:
- •Отже, вихідний сигнал зв'язаний з вхідним сигналом співвідношенням
- •61. Тепловий шум резистора, формула Найквіста.
- •8.3.1.1. Формула Найквсіта
- •У цій формулі вважатимемо, що і знайдемо дисперсію . Тут же врахуємо, що, білий шум - це випадковий процес зі сталим на всіх частотах спектром потужності . Тоді
- •З іншого боку,
- •62. Диференційний підсилювач (рис. 113).
- •6.2.4. Диференційні (різницеві) схеми
- •6.2. Методи пониження дрейфу нуля підсилювача.
- •6.2.1. Термостабілізація
- •6.2.2. Термокомпенсація
- •64. Методи пониження потенціалу електродів підсилювальних елементів в підсилювачах постійного струму.
- •65. Підсилювачі постійного струму з перетворенням сигналу.
- •66. Способи задання та стабілізації положення робочої точки.
- •67.Суматори аналогових сигналів на операційних підсилювачах
- •Автоматичнепідстроюваннячастоти
- •4.1 Частотне автоматичне підстроювання частоти
- •71.Інтеггруюча та диференціюючи ланка на оп
- •72. Інвертуючий підсилювач на оп.
- •73. Неінвертуючий підсилювач на оп.
- •74. Аналого – дискретні підсилювачі.
- •3.3 Аналого – дискретні підсилювачі.
- •75. Схемотехнічна реалізація підсилювачів класу d.
- •77/. Вхідні кола
- •78.Розбивка робочого діапазону частот на піддіапазони
- •79. Резонансні підсилювачі.
- •§5.2 Смугові підсилювачі.
- •§6 Перетворювачі частоти.
- •§6.1 Принципи перетворення частоти
- •§6.2 Побічні продукти перетворення.
- •§6.3 Типи перетворювачів частоти.
- •Нормальний закон розподілу випадкової похибки. Середньо-квадратичне значення та дисперсія випадкової похибки.
- •85.Способи вимирювання частоти і часових інтервалів методом калібровочних міток
- •86. Принципи сучасного телебачення. Фізіологічні властивості ока, їх вплив на технічні рішення в телебаченні.
- •87.Параметры разложения изображения в телевидении
- •88.Принципи кольорового телебачення
- •89. Система кольорового телебачення ntsc і pal (спрощенні схеми та спосіб кодування)
- •91. Типи мікрофонів основні характеристики мікрофонів.
- •92. Акустичні фільтри. Пристрої на поверхнево-акустичних хвилях. Приклади застосування.
- •93. Ефект Доплера. Конус Маха. Ультразвукові прилади на основі ефекту Доплера.
- •94. Застосування ультразвуку в медичній галузі.
- •95. Енергетичні характеристики звукового поля. Акустичний імпеданс.
- •96. Принцип дії пасивного інфрачервоного детектора руху.
- •97 . Загальна модель системи захисту об’єкту.
- •98. Типи датчиків, які використовуються в системі протипожежного захисту.
- •99. Класифікація протикрадіжкових систем захисту.
- •100. Основні складові базової системи відеоспостереження.
- •101. Якісні показники та критерії оптимального виявлення та розрізнення сигналів.
- •102.Характеристики сигналів та завад в ртс
- •103. Фазовий метод вимірювання кутових координат.
- •104. Принципи отримання інформації радіолокації
- •105. Залежність дальності спостереження від різних факторів. Узагальнене рівняння радіолокації у вільному просторі.
- •Рівняння дальності при віддзеркаленні радіохвиль від Земної поверхні.
- •Гранична дальність дії. Зона видимості.
- •Вплив умов розповсюдження радіохвиль на дальність дії рлс.
- •Вплив затухання радіохвиль на дальність дії.
- •106.Законодавче та нормативно-технічне забезпечення охорони праці
- •107.Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •109. Дія електричного струму на організм людини
- •110. Вплив шуму на організм людини
74. Аналого – дискретні підсилювачі.
Підсилювачі класу D характеризуються рядом недоліків. Вони менш точно відтворюють форму підсилювальних коливань і мають і мають на виході залишкові пульсації, що понижує їх динамічний діапазон. Крім того реалізація крутих фронтів імпульсів вимагає дуже високих граничних частот транзисторів і створює значні радіозавади в широкому спектрі частот.
3.3 Аналого – дискретні підсилювачі.
В зв‘язку з вказаними недоліками підсилювачів класу D для забезпечення високого ККД використовують підсилювачі з аналого дискретним режимом роботи транзисторів. Це аналогові підсилювачі, в яких здійснюється сходинкоподібне керування напругою втрат на транзисторах. Таке керування напругою втрат може бути реалізоване зміною (перемиканням) коефіцієнту трансформації вихідного трансформатора. Проте найбільш простим є спосіб перемикання напруги живлення в залежності від миттєвого значення коливання. Схемотехнічно найбільш простим є підсилювач з двома джерелами живлення. Двохтактний каскад підсилювача такого типу містить два однакових плеча, які працюють почергово, кожне в свій півперіод коливання.
Рис. 3.19.
Простіша схема одного плеча (рис. 3.19.а) з живленням від двох джерел містить два послідовно ввімкнених транзистора VT1, VT2. Розглянемо роботу приведеної схеми протягом першої чверті періоду синусоїдального підсилювального сигналу. При малих величинах вхідного сигналу працює тільки транзистор VT1. Його живлення здійснюється через діод VD від джерела з меншою напругою Е1. При цьому транзистор VT2 закритий напругою колектор емітер (Uке1) першого транзистора. При малих величинах вхідної напруги Uке1 співрозмірне з Е1. По мірі росту миттєвого значення вхідної напруги Uвх збільшується вихідний струм транзистора VT1 і напруга на опорі навантаження, а напруга Uке1 – зменшується. В деякий момент часу Uвх >Uке1 і транзистор VT2 починає відкриватись, причому настільки швидко, як швидко зменшується величина Uке1. При струмі емітера транзистора VT2 рівного струму колектора VT1 струм через діод припиняється і діод закривається відключивши тим самим джерело Е1. В зв‘язку із сказаним стає зрозуміла функція діоду в даній схемі – відключення Е1 , тому і діод називається відключаючим. Починаючи з моменту закривання діоду схема живиться від джерела Е2. В наступну чверть періоду всі процеси відбуваються в зворотньому порядку. Якщо знехтувати тривалістю перемикання, то напруга живлення Еж має вигляд сходинкоподібної функції (рис. 3.19.б). Оскільки транзистор VT1 працює весь півперіод, а VT2 – допоміжним. Кут відсічки основного транзистора 0=90°, а додаткового – менше. Тому коректним буде вважати, що основний транзистор працює в режимі В, а допоміжний – в режимі С. В зв‘язку з цим двохтактні підсилювачі з живлення від двох джерел живлення називають підсилювачами класу ВС. В приведеній схемі транзистор VT1 не повинен доходити до режиму насичення, оскільки при цьому з‘явиться обмеження його конкретного струму, що приведе до утворення сходинки на сигналах півхвилі вихідної напруги в областях моментів перемикання джерел (рис.3.19.б. пунктирна лінія). Для запобігання таких спотворень в базове коло першого транзистора вмикається резистор R1, завдяки якому швидкість відкривання транзистора VT1 зменшується і до моменту наближення транзистора до насичення вхідна напруга вже достатня для відкривання VT2. Необхідність в двох джерелах живлення ускладнює підсилювальний пристарій, а при живленні від гальванічних елементів ускладнює його експлуатацію в силу неодночасності їх розряду. Тому були розроблені схеми підсилювачів класу ВС, які живляться лише від одного джерела живлення. Прикладом такого підсилювача може бути підсилювач з зустрічно паралельним ввімкненням плеч.
Рис 3.20
В даній схемі VT1,VT2, VD1 і обмотка 1-2 вихідного трансформатора утворюють одне плече двохтактного каскаду, аналогічне приведеному на рис. 3.19.а. Елементи VT2,VT4,VD2 та обмотка 3-4 утворюють друге плече підсилювача обмотки 1-1, 3-4 первинними обмотками Рис. 3.20. вихідного трансформатора, причому номери виводів відповідають черговості намотки. Вторинна обмотка трансформатора з під‘єднаним до неї опором навантаженням на схемі не показані. Використані в схемі транзистори мають взаємно протилежні типи провідності. В силу симетрії схеми постійна напруга на конденсаторі С1 складає Е/2 і саме вона служить джерелом меншої напруги першого плеча. Менша напруга живлення другого плеча утворюється послідовним ввімкненням джерела Е і конденсатора С1 і рівна різниці Е-UС1= Е/2. більшою напругою живлення кожного плеча служить напруга джерела Е. Плечі каскаду працюють почергово. В півперіод роботи першого плеча конденсатор С1 частково розряджається, а в другий півперіод він настільки ж під заряджається, оскільки струми, протікаючі через діоди VD1 та VD2 у відповідні півперіоди однакові. Тому завжди ЕС = Е/2 отже відносна величина меншої напруги .Приймемо, що перемикання джерел живлення відбувається миттєво, а опори повністю відкритих транзисторів і прямі опори діодів рівні нулеві. Дані припущення спростять аналіз і одночасно зроблять його результати приміниними до всіх видів схем. Вважаємо, що підсилення відбувається без спотворень і напруга на навантаженні . Для підсилювачів класу ВС слід розглядати два випадки. Перший відповідає Um<Uс, при цьому джерело Е не розглядається, отже ми маємо звичайний підсилювач режиму В з джерелом Uс і ККД.
д е , а . Для другого
випадку (ε > x) величина ККД
Рис.3.21