4. Рівні управління: поняття, основні задачі. Необхідні навички для керівників кожного рівня. Управління фармацевтичною службою в Україні.

Структура управління характеризується наявністю зв'язків між її елементами. Горизонтальні зв'язки мають характер узгодження і є, за правилами, однорівневими. Вертикальні зв'язки - зв'язки підпорядкування, виникають за наявності декількох рівнів управління. Вертикальні зв'язки можуть мати лінійний і функціональний характер.

Керівник повинен бути з вищою освітую у своїй спеціальності, бути компетентним

5. Внутрішні змінні фармацевтичних організацій і їх взаємозв'язок. Складові внутрішнього середовища підприємств.

Внутрішнє середовище організації представлене, на думку Мескона, Альберта, Хедоурі й ін., такими змінними – цілі, структура, задачі, технологія і люди

6. Структура організації як внутрішня змінна; вимоги, що пред'являються до неї. Етапи створення організаційних структур фармацевтичних підприємств.

Організація - соціальна спільність, що складається з групи людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення загальної мети чи системи цілей, а структура закріплена в Статуті.

З визначення випливають вимоги до організації:

 наявність принаймні двох людей, які вважають себе частиною групи;

 наявність принаймні однієї мети, яку вважають спільною всі члени групи;

 свідома робота групи для досягнення значущої для всіх мети (чи групи цілей).

Найвідповідальнішим для управлінської ланки є початковий етап утворення підприємства. На цьому етапі прогнозуються майбутній стан, зовнішнє середовище, визначаються складові підприємства та досліджується їх взаємодія. Тобто здійснюються:

• — визначення місії підприємства;

• — вибір підприємницької діяльності (сфери діяльності);

• — пошук партнерів;

• — підготовка бізнес-плану;

• — вибір організаційно-правової форми підприємства;

• — визначення цілей підприємства;

• — оцінка й аналіз зовнішнього середовища;

• — визначення стратегії діяльності підприємства;

• — вибори або призначення керівника підприємства (уповноваженого за реєстрацією).

Другий етап створення підприємства - підготовчий. Він включає такі складові:

• — підготовка і складання засновницького договору;

• — підготовка і складання статуту підприємства;

• — визначення юридичної адреси;

• — складання пакета протоколів про наміри співробітництва;

• — узгодження роботи з банківськими установами (відкриття рахунку, подання нотаріально засвідчених копій статуту і засновницького договору, двох примірників банківських карток, копії свідоцтва про державну реєстрацію тощо);

• — підготовка і затвердження пакета засновницької документації.

7. Вимоги, що пред'являються до особистості керівника (менеджера, підприємця). Соціально-психологічні стилі керівництва, їх вплив на діяльність колективу аптечних установ.

Найбільш поширеними видами вимог є такі.

1. Вимоги на "вході в соціальну організацію" - при прийомі на роботу на ту чи іншу посаду керівника (наявність освіти, досвіду роботи на аналогічній посаді, специфічних знань і умінь і ін.).

2. Вимоги до особистості керівника, сто фізичним, психологічним і моральним характеристикам з точки зору професійної придатності та виконання професійної діяльності.

3. Вимоги до діяльності керівників щодо забезпечення ефективної (результативної) роботи організації (підприємства, установи), підрозділи.

4. Вимоги, обумовлені змістом і специфікою професійної діяльності в конкретних умовах - в період формування організації, її реорганізації, зміні керівництва та ін.

5. Вимоги до дій і поведінки керівників в екстремальних (надзвичайних , кризових) ситуаціях.

Автократичний керівник має достатню владу, щоб нав'язувати свою волю виконавцям і, в разі необхідності, без вагань вдається до цього. Автократ свідомо апелює до потреб більш низького рівня своїх підлеглих, виходячи з того, що це той самий рівень, на якому вони оперують.

Демократичні керівники при прийнятті рішень орієнтуються на зворотний зв'язок з персоналом. Деякі практикують колективне прийняття рішень після ознайомлення з інформацією від персоналу і прислухаються до їхньої думки.

Ліберальний стиль управління характеризується тим, що керівник не бере активної участі в керуванні колективом, який постійно очікує вказівок зверху і навіть вимагає їх. Для виконання будь-якої роботи керівнику нерідко доводиться умовляти своїх підлеглих, сам же він нечасто береться за виконання складної справи, а прагне уникати її. Нерідко прагне до зниження своєї відповідальності, контролює роботу від випадку до випадку, відрізняється низькою вимогливістю до підлеглих.