Підрозділ 3.2. Розмежування за суб‘єктивними ознаками

Суб'єкт злочину спеціальний. Ним є особа, яка провадить дізнання (начальник органу дізнання, дізнавач), або досудове слідство (слідчий, начальник слідчого підрозділу, прокурор).

Згідно діючого Кримінально-процесуального кодексу України, тлумачення суб‘єктів даного злочину може бути наступним:

"Слідчий" — слідчий прокуратури, слідчий органів внутрішніх справ, слідчий органів безпеки, слідчий податкової міліції;

"Прокурор" — Генеральний прокурор України, прокурор Автономної Республіки Крим, прокурор області, прокурор міста Києва, районний, міський прокурор, військовий прокурор, транспортний прокурор та інші прокурори, прирівняні до прокурорів областей, районних або міських прокурорів, їх заступники і помічники, прокурори управлінь і відділів прокуратур, які діють у межах своєї компетенції;

"Начальник слідчого відділу (слідчого підрозділу, органу дізнання)" - начальник Головного слідчого управління, слідчого управління, відділу, відділення органів внутрішніх справ, безпеки та його заступники, які діють у межах своєї компетенції, а також податкової міліції [5].

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

Підсумовуючи вищевикладене, слід виділити головну ознаку, яка дозволяє відмежувати суб‘єкта примушування давати показання від суб‘єкта катування. Так, суб‘єктом злочину, передбаченого ст. 373 КК, може бути тільки спеціальна особа, яка уповноважена кримінально-процесуальним законодавством на проведення допиту особи.

В той час, як суб‘єктом злочину, передбаченого ст. 127 КК, може бути будь-яка особа, а отже, він є загальним.

Висновки

Отже, місце злочину катування у розділі ІІ КК «Злочини проти життя та здоров'я особи»», під якими слід розуміти суспільно небез­печні та протиправні діяння, що, посягаючи на життя й здоров'я особи, руйнують і спотворюють ці найцінніші блага, а також наражають на небезпеку заподіяння їм шкоди.

Стаття 127 КК «Катування» складається з двох частин, які містять заборонювальні норми.

Родовим і безпосереднім об'єктом злочину є здоров'я особи Додаткові обов'язкові безпосередні об'єкти злочину - воля, честь і гідність особи.

Об'єктивна сторона злочину (ч. 1 ст. 127) характеризується: діянням - нанесенням побоїв, мученням або іншими насильницькими діями; наслідками, що виявляються у заподіянні сильного фізичного болю, фізичного чи морального страждань; причиновим зв'язком між вказаним діянням і наслідками.

Суб'єкт катування загальний.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом, а також спеціальними метою та мотивом.

При катуванні спеціальною метою насильницьких дій є: 1) спонукати потерпілого або іншу особу вчинити дії, що суперечать їх волі, у т. ч. отрима­ти від нього або іншої особи інформацію, свідчення або визнання; 2) покарати за його дії, які він скоїв або у скоєнні яких підозрюється, або 3) залякати його або інших осіб.

Також даний злочин характеризується наявністю спеціального мотиву, а саме мотиву расової, національної чи релігійної нетерпимості.

Кваліфікуючими ознаками злочину слід вважати вчинення його повтор­но або за попередньою змовою групою осіб.

Головною відмінністю, яка допомагає розмежувати ст. ст. 127 і 373 КК, слід вважати обстановку, в якій вчиняється злочин, а саме: допит особи. Так, якщо дії, які підпадають під опис катування вчиняються службовою особою органу дізнання або слідства, то вчинене підпадає під відповідну частину ст. 373 КК. В умовах, якщо така обстановка відсутня – під дію статті 127 КК.

Крім того, основним безпосереднім об‘єктом катування є здоров‘я особи (як фізичне, так і психічне), в той час як у злочині примушування давати показання він виступає лише додатковим.

Головною ознакою, яка дозволяє відмежувати суб‘єкта примушування давати показання від суб‘єкта катування, є наступна: суб‘єктом злочину, передбаченого ст. 373 КК, може бути тільки спеціальна особа, яка уповноважена кримінально-процесуальним законодавством на проведення допиту особи. В той час, як суб‘єктом злочину, передбаченого ст. 127 КК, може бути будь-яка особа, а отже, він є загальним

Що ж до суб‘єктивної сторони даних злочинів, то обов‘язковими для катування є специфічні мотив та мета, про які було зазначено раніше, в той час, як для кваліфікації дій при примушуванні дати показання вони не мають жодного значення.