Система і структура

Структура – спосіб організації елементів, схема зв’язків або відношень між ними.

Система – сукупність однорідних елементів, пов’язаних певними відношеннями.

Термін мовна система вживається у 2 значеннях:

1. у вузькому значенні – це закономірно організована сукупність однорідних елементів одного рівня (фонологічна система, система відмінків тощо). У межах кожного рівня властиві йому елементи виявляють певну подібність й одночасно протиставлені іншим елементам. Так, у фонологічних системах української і російської мов усі дзвінкі приголосні протиставлені глухим. Водночас за способом творення протиставлені такі приголосні, як д – з, т – с (перші проривні, другі щілинні);

2. у широкому тлумаченні мову називають системою систем як закономірно організовану сукупність рівнів.

Мова – динамічна система (розвивається), гетерогенна (походить не з 1 джерела), відкрита (постійно поповнюється, наприклад, на лексичному рівні).

Рівні мови (яруси)

Мовний рівень (ярус) – сукупність однотипних одиниць мови, пов’язаних між собою певними відношеннями.

Основні типи відношень:

1) Парадигматичні – відношення, що об’єднують мовні одиниці в групи, розряди, категорії (хата, хаті, хати … - відмінкова парадигма, слухаю, слухала – парадигма особи, шум, шумний, шумок – слвовотвірна парадигма)

2) Синтагматичні – об’єднання мовних одиниць в їх одночасній послідовності.

С И Н Т А Г М А Т И Ч Н І	ПАРАДИГМАТИЧНІ
	Я пишу лекцію. Ти пишеш лекцію. Він пише лекцію. Ми пишемо лекцію.

3) Ієрархічні – підпорядкування одних мовних одиниць іншим, що виявляється як співвідношення загального й індивідуального, родового й видового.

Фонема – морфема – лексема – грамема (синтаксема)

Виділяються такі мовні рівні:

Основні рівні функціонують ізольовано, тобто містять у собі тільки свої ознаки.

Проміжні рівні поєднують у собі ознаки двох або кількох рівнів – морфонологічний (фонема + морфема), словотвірний (слово + морфема), фразеологічний (слово + словосполучення).

Окремо треба виділити стилістичний рівень – надрівень. Він поєднує характеристики основних і проміжних рівнів.

Тип рівня	Рівень	Предмет вивчення	Одиниця рівня	Галузі мовознавства
ОСНОВНІ	ФОНЕТИЧНИЙ	Звук Склад Наголос	Фонема	Фонетика Фонологія Акцентологія
	МОРФОЛОГІЧНИЙ	Значущі частини слова, форми слова	Морфема	Морфологія Морфеміка
	ЛЕКСИЧНИЙ	Слово, його варіанти	Лексема	Лексикологія Семасіологія Ономастика Топоніміка Етимологія Лексикографія
	СИНТАКСИЧНИЙ	Словосполучення Речення Складне синтаксичне ціле (СКС)	Синтаксема	Синтаксис Пунктуація
ПРОМІЖНІ	МОРФОНОЛОГІЧНИЙ	Звукові зміни у морфемі, наприклад, друг - дру<з'>і - дру<ж>ний	Морфонема	Морфонологія (або Фономорфологія)
	СЛОВОТВІРНИЙ (ДЕРИВАЦІЙНИЙ)	Афікси	Дериватема = лексема + морфема + синтаксема	Дериватологія або словотвір
	ФРАЗЕОЛОГІЧНИЙ	Стійкі звороти мови	Фразера = лексема + синтаксема	Фразеологія
НАДРІВЕНЬ	СТИЛІСТИЧНИЙ = основні + проміжні	Стилістична «поведінка» одиниць мови	Стилістема	Стилістика