Система і структура
Структура – спосіб організації елементів, схема зв’язків або відношень між ними.
Система – сукупність однорідних елементів, пов’язаних певними відношеннями.
Термін мовна система вживається у 2 значеннях:
у вузькому значенні – це закономірно організована сукупність однорідних елементів одного рівня (фонологічна система, система відмінків тощо). У межах кожного рівня властиві йому елементи виявляють певну подібність й одночасно протиставлені іншим елементам. Так, у фонологічних системах української і російської мов усі дзвінкі приголосні протиставлені глухим. Водночас за способом творення протиставлені такі приголосні, як д – з, т – с (перші проривні, другі щілинні);
у широкому тлумаченні мову називають системою систем як закономірно організовану сукупність рівнів.
Мова – динамічна система (розвивається), гетерогенна (походить не з 1 джерела), відкрита (постійно поповнюється, наприклад, на лексичному рівні).
Рівні мови (яруси)
Мовний рівень (ярус) – сукупність однотипних одиниць мови, пов’язаних між собою певними відношеннями.
Основні типи відношень:
1) Парадигматичні – відношення, що об’єднують мовні одиниці в групи, розряди, категорії (хата, хаті, хати … - відмінкова парадигма, слухаю, слухала – парадигма особи, шум, шумний, шумок – слвовотвірна парадигма)
2) Синтагматичні – об’єднання мовних одиниць в їх одночасній послідовності.
С И Н Т А Г М А Т И Ч Н І |
ПАРАДИГМАТИЧНІ |
Я пишу лекцію. Ти пишеш лекцію. Він пише лекцію. Ми пишемо лекцію. |
3) Ієрархічні – підпорядкування одних мовних одиниць іншим, що виявляється як співвідношення загального й індивідуального, родового й видового.
Фонема – морфема – лексема – грамема (синтаксема)
Виділяються такі мовні рівні:
Основні рівні функціонують ізольовано, тобто містять у собі тільки свої ознаки.
Проміжні рівні поєднують у собі ознаки двох або кількох рівнів – морфонологічний (фонема + морфема), словотвірний (слово + морфема), фразеологічний (слово + словосполучення).
Окремо треба виділити стилістичний рівень – надрівень. Він поєднує характеристики основних і проміжних рівнів.
Тип рівня |
Рівень |
Предмет вивчення |
Одиниця рівня |
Галузі мовознавства |
ОСНОВНІ |
ФОНЕТИЧНИЙ |
Звук Склад Наголос |
Фонема
|
Фонетика Фонологія Акцентологія |
МОРФОЛОГІЧНИЙ
|
Значущі частини слова, форми слова |
Морфема
|
Морфологія Морфеміка |
|
ЛЕКСИЧНИЙ |
Слово, його варіанти |
Лексема
|
Лексикологія Семасіологія Ономастика Топоніміка Етимологія Лексикографія |
|
СИНТАКСИЧНИЙ |
Словосполучення Речення Складне синтаксичне ціле (СКС) |
Синтаксема
|
Синтаксис Пунктуація |
|
ПРОМІЖНІ |
МОРФОНОЛОГІЧНИЙ |
Звукові зміни у морфемі, наприклад, друг - дру<з'>і - дру<ж>ний |
Морфонема |
Морфонологія (або Фономорфологія) |
СЛОВОТВІРНИЙ (ДЕРИВАЦІЙНИЙ) |
Афікси
|
Дериватема = лексема + морфема + синтаксема |
Дериватологія або словотвір |
|
ФРАЗЕОЛОГІЧНИЙ |
Стійкі звороти мови |
Фразера = лексема + синтаксема
|
Фразеологія
|
|
НАДРІВЕНЬ |
СТИЛІСТИЧНИЙ = основні + проміжні |
Стилістична «поведінка» одиниць мови |
Стилістема |
Стилістика |