Список рекомендованої літератури

1. Антонов В.Ф. Народничество в России: утопия или отвергнутые возможности // Вопр. истории. – 1991. – № 1.

2. Антонов В.Ф. Революционное народничество: Пособ. для учит. – М.: Просвещение, 1965. – 266 с.

3. Антонов В.Ф. Революционное творчество П.А. Лаврова. – Саратов: Изд-во Сарат. гос. ун-та, 1984. – 173 с.

4. Бердяев Н.А. Истоки и смысл русского коммунизма. – М.: Наука, 1990. – 222 с.

5. Графский В.Г. Бакунин. – М.: Юр. лит., 1985. – 142 с.

6. История России: С начала XVIII до конца XIX вв. / Отв. ред. А.Н. Сахаров. – М.: ООО «Изд-во АСТ», 2001. – 544 с., ил.

7. Итенберг Б.С. Движение революционного народничества. Народнические кружки и «хождение в народ» в 70-х гг. XIX в. – М.: Наука, 1965. – 443 с.

8. Итенберг Б.С. П.Л. Лавров в русском освободительном движении. – М.: Наука, 1988. – 301 с.

9. Итенберг Б.С. Российская интеллигенция и Запад: Век XIX: Очерки. – М.: Наука, 1999. – 232 с.

10. Итенберг Б.С. Южнороссийский союз рабочих. Возникновение и деятельность. – M.: Мысль, 1974. – 271 с.

11. Козьмин Б.П. Народничество на буржуазно-демократическом этапе освободительного движения в России // Из истории революционной мысли в России: Сб. ст. – М., 1961.

12. Левин Ш.M. Очерки по истории русской общественной мысли: Вторая половина XIX – начало XX вв. – Л.: Наука, 1974. – 412 с.

13. Ленин В.И. Народники о Н.К. Михайловском // Полн. собр. соч. – Т. 24. – С. 333 – 357.

14. Ленин В.И. О народничестве // Полн. собр. соч. – Т. 22. – С. 304 – 308.

15. Ленин В.И. Экономическое содержание народничества // Полн. собр. соч. – T. 1.

16. Корольчук Э.А. «Северный союз русских рабочих» и рабочее движение 70-х годов ХІХ в. в Петербурге: Учеб. пособ. – М.: Просвещение, 1971. – 159 с.

17. Методические указания к изучению источников по истории классовой борьбы и общественно-политического движения в России XIX в. – Д.: ДГУ, 1988.

18. Світленко С.І. Народництво в Україні 60 – 80-х рр. ХІХ ст.: Аналіз публ. докум. джерел. – Д.: ДДУ, 1995. – 240 с.

19. Ткаченко П.С. Революционно-народническая организация «Земля и воля» 1876 – 1879. – М., 1961.

20. Филиппов P.В. К истории народнического движения на первом этапе «хождения в народ» (1863 – 1874 гг.). – Петрозаводск: Карел. кн. изд-во, 1967. – 318 с.

Тема 6. Економічний розвиток Російської імперії наприкінці XIX – на початку XX ст. Основні питання

1. Промислове піднесення 90-х pp. XIX ст.

2. Економічна криза 1900 – 1903 pp. та її наслідки.

3. Розвиток капіталізму в національних окраїнах імперії.

4. Особливості економічного розвитку.

Тематика доповідей

1. С.Ю.Вітте і грошова реформа в Росії.

2. Створення монополій у металургійній промисловості Росії наприкінці ХІХ – на початку XX ст.

3. Особливості розвитку капіталізму в Україні наприкінці XIX – на початку XX ст.

4. О.М. Поль і розвиток залізорудної промисловості на Катеринославщині у 80-х – 90-х pp. XIX ст.

Розгляд теми треба розпочати з того, що однією з головних тенденцій розвитку економіки Росії наприкінці ХІХ – на початку XX ст. був подальший розвиток капіталізму та його поступове втягнення у світову капіталістичну систему. Важливу роль у цьому відіграло промислове піднесення 90-х pp. ХІХ ст., яке було зумовлене змінами в економічному розвитку Росії: розвитком капіталізму у сільському господарстві, припливом іноземного капіталу, протекціонізмом, посиленим будівництвом залізниць, а також економічною політикою царського уряду, на формування якої мав значний вплив міністр фінансів С.Ю. Вітте.

Необхідно підкреслити, що економічний розвиток Росії Вітте пов'язував з іноземним капіталом та активною боротьбою за ринки збуту на східних окраїнах імперії. Він вважав, що за кілька років промисловість Росії вийде на рівень конкурентоспроможності, що дасть можливість сплачувати проценти на іноземні капітали за рахунок прибутків від продажу товарів у країнах Сходу.

Слід знати, що розвиток народного господарства, зокрема промисловості, значною мірою залежав від стабільності курсу карбованця. З цією метою в 1897 p. була завершена фінансова реформа.

Вартість золотого карбованця була встановлена відповідно до курсової вартості кредитного карбованця.

Аналізуючи економічний розвиток Росії наприкінці ХІХ – на початку XX ст., зазначимо, що він мав циклічний характер. На зміну промисловому піднесенню прийшла криза. На відміну від країн Заходу економічна криза в Росії виявилася не тільки надто тяжкою, але й затяжною. Якщо країни Заходу вже в 1903 p. почали виходити з кризи, то в Росії вона в цей час досягла свого апогею. Глибина кризи була зумовлена тиском залишків кріпосництва та наявністю зубожілого і голодного села. Криза почалась у легкій промисловості, але з найбільшою силою позначилась на важкій через те, що легка промисловість мала більш-менш сталий внутрішній ринок збуту товарів, менше була пов'язана з іноземним капіталом, мала ринки збуту за кордоном (Іран, Китай, Туреччина).

Треба зазначити, що криза прискорила процес концентрації виробництва, надавши нового імпульсу монополізації промисловості. Саме в роки кризи виникли такі великі монополії, як "Продамет" (1902), "Продвугілля" (1904) та ін. "Продамет", наприклад, монополізував 88,6 % виробництва металу в країні. Характерно, що виникає тенденція переростання монополістичного капіталу в державно-монополістичний.

Важливо знати, що економічний розвиток Росії наприкінці XIX – на початку XX ст. мав особливості, зумовлені, головним чином, двома чинниками: 1) тим, що капіталізм у Росії розпочався не в результаті переможної революції, як було на Заході, а внаслідок реформи зверху, яка не знищила, а лише підірвала феодальний спосіб виробництва; 2) залишками кріпосництва як в економіці, так і в політиці. Це і зумовило взаємозалежність капіталістичних монополій як фактично економічної влади капіталу і абсолютистської політичної влади самодержавства, наявність по­літичного союзу самодержавства і великої буржуазії. Характерною особливістю економічного розвитку Росії в цей час була і наявність у народному господарстві значної питомої ваги іноземного капіталу, і порівняно невисокий ступінь активності Росії у вивозі капіталів.

Джерела

1. Вдовин В.А. Сборник документов по истории СССР: Для семинарских и практических занятий (период капитализма). Вторая половина ХІХ в. – М.: Высшая школа, 1975. – 350 с.

2. Хрестоматия по истории СССР. 1861 – 1917 / Сост. В.Ф. Антонов и др.; Под ред. В.Г. Тюкавкина. – М.: Просвещение, 1990. – 414 с.

Список рекомендованої літератури

1. Долуцкий И.И. Россия в начале XX века. Общее и особенное // Реформы второй половины XVІІ – ХХ вв. Подготовка, проведение, результаты: Сб. науч. тр. / Редкол.: Ф.В. Шелов-Коведяев (отв. ред.) и др. – M.: Ин-т ист. СССР АН СССР, 1989.

2. История России: С начала XVIII до конца XIX вв. / Отв. ред. А.Н. Сахаров. – М.: ООО «Изд-во АСТ», 2001. – 544 с., ил.

3. Ленін В.І. Розвиток капіталізму в Росії // Повн. зібр. тв. – Т. 3. – С. 365 – 431.

4. Мельник Л.Г. Технічний переворот на Україні у XIX ст. – К.: КДУ, 1972. – 240 с.

5. Соловьева А.М. Железнодорожный транспорт России во второй половине ХІХ в. – M.: Наука, 1975.

6. Струмилин С.Г. Очерки экономической истории России. – М.: Соцэкгиз, 1960. – 548 с.

7. Тарновский К.Н. Социально-экономическая история России начала XX в.: Советская историография середины 1950 – 1960-х гг. – М.: Наука, 1990. – 290 с.

8. Фадеев И.Я. Развитие капитализма в России (60 – 90-e гг. XIX в.). – М.: Знание, 1959. – 32 с.