- •Конспект лекцій
- •Дніпропетровськ
- •Змістовий модуль 1. Організація процесу підготовки кадрів у вищій школі Лекція 1. Теоретичні та методичні основи педагогіки вищої школи План
- •Концептуальні напрямки розвитку вищої освіти в Україні
- •Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти
- •Адаптація вищої освіти України до вимог Болонського процесу
- •4. Предмет та основні категорії педагогіки вищої школи.
- •5.Методи та методика сучасного науково-педагогічного дослідження
- •Соціометрія
- •4. Формулювання гіпотези дослідження.
- •Основна література
- •1. Нормативні вимоги до освітньо-виховного процесу
- •Особливості сучасної системи вищої освіти України як соціального інституту
- •Принципи педагогіки вищої школи
- •Лекція 3 Українське студентство як особлива соціально-демографічна група молоді План
- •Лекція 4 Педагогічна культура викладача вищого навчального закладу План
- •Внутрішня структура процесу навчання
- •Функції професійної діяльності викладача внз
- •Література
- •Лекція 6-7 Сучасні технології та методи навчання у вищій школі План
- •Сучасні технології та методи навчання у вищому навчальному закладі
- •Використання технології ситуаційного навчання студентів
- •Ігрові технології навчання
- •Інформаційні технології
- •Лекція 8-9 методичні основи викладання навчальних дисциплін
- •Семінарські та практичні заняття у вищому навчальному закладі
- •Семінарські заняття
- •Спецсемінар.
- •Семінар як взаємодія і спілкування учасників
- •Модель семінарського заняття в активній формі
- •Критерії оцінки семінарського заняття.
- •Лабораторні роботи
- •Оцінка при семестровому контролі
- •Лекція 9 методологічні основи активізації навчального процесу
- •Теоретико-методичні засади сучасної концепції виховання студентів План
Адаптація вищої освіти України до вимог Болонського процесу
Неадекватність системи вищої освіти України
Європейським освітнім стандартам
1. Ступенева система підготовки фахівців. В Україні структура ступеневої підготовки фахівців з вищою освітою не повністю відповідає уніфікованим умовам структури, що діють у європейському співтоваристві. При цьому акцентуємо увагу на тому, що:
Болонська декларація не передбачає освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст;
бакалавр за європейськими взірцями - це фахівець з повною вищою освітою.
2. Система організації навчального процесу. Організація навчального процесу у Європі ґрунтується на основі кредитно-модульної системи.
3. Система навчального навантаження базується на європейській кредитно-трансферній системі (ЕСТS). Остання передбачає ведення системи обліку навчального навантаження однаково для всіх європейських країн. Введення такої системи є нагальною потребою з огляду на мобільність студентів, необхідність перезарахування результатів навчальної діяльності. Кредити ECTS відображають загальне навантаження студента при вивченні певного курсу або якоїсь його частини (блоку). Кредити враховують всі види навчальної роботи (лекції, семінари, лабораторні заняття, заліки, екзамени, практика тощо) і забезпечують уніфікований підхід до визначення трудомісткості освітньої діяльності студента.
При використанні ECTS навчальний рік еквівалентний 60 кредитам. У навчальному році повинно бути не більше 12 дисциплін (6 у семестр). Якщо поділити 60 кредитів на 12 дисциплін, отримаємо навчальне навантаження на одну дисципліну на рівні 5-ти кредитів. Більшість дисциплін за Болонським взірцем мають 4-5 кредитів. У вітчизняній практиці: 1-2 кредити.
Для вирішення цієї неадекватності необхідно виконати наступні завдання:
Впровадити кредитно-модульну систему. Кредитно-модульна технологія навчання (КМТН) запроваджується з метою подальшої гуманізації і демократизації навчального процесу; організації найбільш раціонального і ефективного засвоєння визначених знань з максимальним використанням індивідуальних, індивідуально-групових форм навчання; стимулювання студентів до систематичної навчальної праці через вільний вибір навчальних дисциплін для самостійного вивчення, створення найбільш сприятливих умов для якомога повнішого засвоєння студентами навчального матеріалу, організації модульного контролю і перетворення його у дійовий механізм управлінського процесу.
Очікуваними соціальними, економічними та іншими наслідками впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу можуть бути:
інтенсифікація навчального процесу та підвищення якості підготовки фахівців;
систематичність засвоєння навчального матеріалу;
встановлення зворотного зв’язку з кожним студентом на визначених етанах навчання;
контроль та своєчасне коригування навчально-виховного процесу;
підвищення мотивації учасників навчально-виховного процесу, зменшення пропусків навчальних занять;
психологічне розвантаження студентів в кінці семестру;
підвищення відповідальності студентів за результати навчальної діяльності;
максимальне забезпечення потреб особи у виборі освітнього рівня та кваліфікації:
підвищення рівня адаптації особи до зміни вимог ринку праці;
скорочення непродуктивного навчального часу (за рахунок ліквідації екзаменаційних сесій);
економія матеріальних ресурсів (опалення, електроенергія) тощо.
2. Переглянути перелік спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах, на основі вивчення тенденцій розвитку потреб національного та світового ринків праці;
3. Ступеневу систему підготовки фахівців пропонується здійснювати на двох рівнях: бакалавр (3-4 роки) - освітньо-кваліфікаційний рівень з повною вищою освітою; магістр двох типів: магістр прикладного напряму за відповідною спеціальністю бакалавра (1 рік); магістр науки (2 роки);
4. Переглянути та удосконалити освітньо-професійну програму підготовки бакалаврів і магістрів з метою укрупнення дисциплін (не більше 6-ти в семестр);
5. Запровадити стандартизований додаток до диплому;
6. Впровадити систему організації навчального процесу з урахуванням положень системи ЕСТS (європейська кредитно-трансферна система).