Основи підприємництва

Агент виявляє і аналізує проблеми, обробляє замовлення клієнтів. При цьому може використовувати спеціалізовані програмні продукти (відповідні комп'ютерні програми).

Помічник адміністратора — відносно відповідальна професія. Поміч­ник допомагає координувати роботу адміністратора. Має багато різних обов'язків, які в основному, лежать у площині чорнової підготовки рішень, які приймає адміністратор.

Керівник відділу - керує роботою відділу в межах загального плану діяльності підприємства. Відносно самостійна особа. Прагне виконати завдання відділу максимально швидко і з найменшими витратами.

Управляючий виробництвом - досить відповідальна професія. Управляючий відповідає за роботу виробничого і складального під­розділів підприємства, надає їм необхідну допомогу, контролює рівень витрат, виконання виробничого графіку, нормативів тощо.

Управляючий матеріально-технічним постачанням - закуповує това­ри, матеріали, сировину, замовляє послуги, необхідні для підприємства. Володіє комп'ютерними програмами для формування замовлень, управ­ління запасами, де зберігається інформація про сучасні товари і ціни на них. У цілому, слідкує за рівнем матеріально-технічних запасів.

До професій у сфері маркетингу відносять такі.

Фахівець із роздрібної закупівлі - приймає рішення щодо кожного виду товару для подальшого збуту. Реєструє рахунки-фактури та по­вернення товарів, веде спостереження за ринковими тенденціями.

Фахівець з оптової закупівлі - закуповує товари у виробників для комерційних, роздрібних підприємств. Шукає якісну продукцію за найнижчими цінами.

Помічник менеджера з роздрібної торгівлі - надає допомогу в усіх сферах торговельної діяльності магазину: продаж, розміщення товарів, закупівля, контроль за рівнем матеріальних запасів, облік.

Фахівець з оптових продажів - продає товари роздрібним магазинам або окремим підприємствам (лікарням, школам тощо). Подає інформа­цію про товари, вивчає потреби покупців і дає рекомендації.

Представник туристичного агентства - організовує ділові й турис­тичні поїздки, координує цю роботу та іноді супроводжує туристів.

Менеджер з маркетингу - координує рекламні програми, передає інформацію і плани торговим агентам. Здійснює зворотній зв'язок між ними і керівництвом.

Помічник менеджера з просування товару - редагує матеріали для друку, допомагає готувати рекламні оголошення, на конференціях організовує виставки товарів.

Агент з розміщення реклами - розміщує рекламні оголошення в газетах і журналах, допомагає потенційним рекламодавцям отримати таке місце в пресі, яке відповідає їхнім цільовим ринкам.

Помічник керівника рекламного агентства - надає допомогу в по­всякденній роботі рекламного агентства і проведенні рекламної кам­панії.

Фахівець із вивчення ринку - здійснює збір інформації від клієнтів, опитування, дослідження, аналізує результати, готує звіти.

До професій у сфері фінансів належать такі.

Консультант з кредитів - аналізує кредитні угоди, отримує і реє­струє платежі, готує звіти про прострочену заборгованість, відповідає на запити стосовно кредитів.

Страховий агент-оцінювач - розглядає вимоги про відшкодування збитків, які висуваються страховій компанії, проводить опитування зацікавлених сторін, веде переговори щодо врегулювання спорів, при­сутній на судових процесах.

Банківський службовець — має справу з документами, робить про­водки та реєструє операції в бухгалтерській книзі, нараховує відсотки, веде облік платежів.

Економіст - здійснює пошук вирішення економічних проблем під­приємства. Проводить аналітичні дослідження, готує звіти, розробляє плани.

Штатний бухгалтер - веде бухгалтерський облік і документацію, здійснює контроль за товарно-матеріальними запасами і закупівлею, займається аудиторською перевіркою контрактів, замовлень, веде по­даткові розрахунки.

Зовнішній бухгалтер - надає різні бухгалтерські послуги клієнтам (приватним особам і підприємствам).

Фахівець з кредитів - аналізує фінансову інформацію, подає відо­мості про видані клієнтам кредити, готує звіти.

До професій у державних структурах відносять такі.

Секретар-стенографіст - виконує різні обов'язки секретаря, у тому числі друкує текст, стенографує.

Податковий інспектор - вивчає документи та здійснює їх перевірку для приватних осіб, підприємств з метою виявлення заборгованості по державним податкам.

Економіст - аналізує різні економічні програми у сфері трудових ресурсів, сільського господарства, промисловості, матеріальних ресур­сів, фінансів, транспорту.

Бухгалтер (аудитор) - надає різні бухгалтерські послуги держав­ним відомствам. Проводить аудиторську перевірку контрактів, за­мовлень.

Фахівець з питань соціального страхування - професія у сфері управління аспектами соціального страхування.

Фахівець з питань комплектування штату - відповідає за різні стадії формування штату, включаючи класифікацію робочих місць, аналіз заробітної плати, набір робочої сили та наукові дослідження.

Звичайно це не є вичерпний перелік професій у сфері підприємни­цтва. Крім того, у кожній країні і навіть окремому підприємстві може бути своя власна номенклатура професій. Але в цілому перераховані вище професії відповідають загальній картині професійної структури підприємницького сектора.

Вимоги до спеціалістів-підприємців

Кожна професія висуває відповідні вимоги до кандидата. Відповід­ність цим вимогам визначає успішність роботи людини даної професії на даній посаді, кар'єрне зростання, майнову винагороду, повагу з боку колег та керівництва тощо.

Існує пряма залежність між складністю професії та суворістю ви­мог до кандидата на неї. Чим складніша професія. Тим більше вимог висувається до людини для оволодіння нею.

Професії у сфері управління вимагають обов'язкову середню освіту та середньо-професійну освіту. Також потрібно мати певні практичні навички в конкретній сфері. Так, для агента з найму робочої сили ви­магається вміння розпізнавати людей і знаходити відповідну їм роботу, для агента з обслуговування споживачів обов'язковими є комуніка­тивні навички, для виробничого майстра - вміння спілкуватися з під­леглим контингентом.

Середня ланка управлінців повинна мати вищу освіту бакалав­ра або магістра за профілем професії. Бажані практичні навички, а скажімо, для управляючого виробництвом необхідний обов'язковий досвід виробничої практики, управляючого матеріально-технічним постачанням - обов'язковий ступінь магістра з управління бізнесом (менеджмент).

Професії у сфері маркетингу більш вузькі й спеціалізовані, а тому до кандидатів висуваються вимоги маркетингової освіти. Для окремих професій - досвід роботи (наприклад, для фахівця з роздрібної закупів­лі). Окремі вимоги до професій, пов'язаних з великими обсягами това­рообороту - оптовими поставками та закупівлями. Для них вимагаєть­ся вища економічна (маркетингова) освіта (не нижче бакалавра).

Фахівці з організації маркетингових процесів (менеджер з марке­тингу, агент з розміщення реклами, фахівець з вивчення ринку, по­мічники менеджерів) повинні мати вищу економічну освіту бакалавра або магістра та мати комунікативні здібності, навички ділового спіл­кування, володіти комп'ютерною технікою.

Професії у сфері фінансів також належать до вузькоспеціалізованих, то ж потребують спеціальних знань і вмінь. Тому до працівників таких професій висуваються вимоги оволодіння середньою спеціальною або вищою фінансовою (бухгалтерською) освітою. Якщо це економіст чи вищий бухгалтер — освіта обов'язково має бути вищою. Специфікою даних професій може бути необов'язковість досвіду роботи та комуні­кативних навичок, оскільки тут значно менше контактів із людьми. Проте бажане проходження додаткових курсів з оволодіння специфіч­ними знаннями і вміннями (наприклад, курси з оподаткування).

Для професій у державних структурах обов'язковою є середня спе­ціальна освіта, а для відповідальних посад - вища освіта (для керівних професій - вища освіта у сфері державного управління). Особливістю вимог до таких професій є оволодіння навичками юриспруденції та знання відповідного законодавства.

У цілому підприємства дотримуються зазначених вимог до професій набираючи персонал. Але бувають випадки, коли недостатність освіти чи знань з певної сфери компенсується великим практичним досвідом, і навпаки - відсутність досвіду компенсується ґрунтовною теоретичною підготовкою кандидата.

Із ростом конкуренції на ринку праці ростуть вимоги до фахівців у сфері підприємництва. Нерідко сьогодні можна зустріти серед вимог до деяких професій наявність наукового ступеня, міжнародних серти­фікатів про навчання, іноземних дипломів про освіту тощо.

Тому потрібно прагнути до самовдосконалення, підтримання акту­альності власних знань, вмінь та навичок, що неодмінно призведе до успіху у сфері підприємницької діяльності.

Управління кар'єрою

Успіх у бізнесі посеред інших факторів визначає якість управління персоналом, одним із об'єктів якого повинна бути кар'єра.

Управління кар'єрою - де комплекс заходів з планування, органі­зації, мотивації та контролю службового просування персоналу. Реа­лізація цих заходів має бути спрямована на забезпечення зв'язку між цілями кар'єри персоналу, його потребами, можливостями, здібнос­тями та стратегією управління підприємством.

Процес управління кар'єрою полягає в організації планомірного горизонтального і вертикального просування працівників по системі посад або робочих місць. Якісний процес управління кар'єрою перед­бачає доведення до працівників показників та умов, за яких він може розраховувати на просування по службі. Окрім того кожен працівник повинен знати свої перспективи у даному колективі.

Ефективне управління кар'єрою вимагає постійного відслідкову­вання того, що відбувається з працівниками на різних етапах кар'єри: попередньому, становлення, просування, збереження, завершення, пенсійному. Результати таких спостережень оформляються у вигляді кар'єрограм, які дають змогу наочно простежити шлях, пройдений кар'єрними сходами, і кваліфікаційні характеристики - вимоги до окремих посад.

Кар'єрограма як перелік професійних і посадових позицій, що фік­сує оптимальний розвиток працівника для заняття ним певної позиції у підприємстві, є основою планування кар'єри.

Планування кар'єри полягає у визначенні цілей розвитку працівни­ка та шляхів, що ведуть до їх досягнення. Реалізація плану розвитку кар'єри передбачає, з одного боку, професійний розвиток працівника, а з іншого - послідовне зайняття ним посад, досвід роботи на яких необхідний для виконання трудових обов'язків на новому, більш від­повідальному місці.

Хоча план кар'єри можна визначити як індивідуальний план роботи працівника щодо досягнення особистої мети у своїй сфері діяльності, успішним планування кар'єри може бути лише за умови участі таких зацікавлених сторін як підприємство (несе відповідальність за ство­рення умов для індивідуального зростання, навчання, підготовки і перепідготовки працівників), керівник (вказує правильний напрям діяльності з урахуванням потреб підприємства, стимулює підлеглих, оцінюючи результати їхньої роботи), працівник (визначає наступний етап у розвитку своєї кар'єри, складає план можливих дій).

Планування кар'єри забезпечує:

1. взаємозв'язок цілей і потреб підприємства та працівників;

2. найбільш ефективне використання можливостей працівника;

3. ознайомлення працівників з реальними перспективами та умо­вами досягнення бажаного кар'єрного зростання;

4. створення резерву на підвищення в посаді в межах підприєм­ства.

Планування кар'єри може ґрунтуватись на різних методиках:

• уточнення цінностей (мотиви до праці класифікуються за їхньою

значимістю для людини);

• виявлення рівня задоволення роботою (визначається вид діяль­ності, якому надається перевага конкретним працівником);

• персональний розвиток і значимість роботи (для оцінки важли­вості окремих елементів роботи враховуються можливості про­фесійного зростання, виникнення нових проблем, відчуття при­четності до важливої справи, нові перспективи).

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. У чому суть кар'єри в бізнесі?

2. Які фактори впливають на формування кар'єри?

3. Які існують види кар'єри?

4. У чому суть майнової кар'єри?

5. Що відображають типи кар'єри?

6.Чи залежить кар'єра від умов підприємницького середовища?

7. Охарактеризуйте явище планування кар'єри.

8. Які існують професійні напрямки в підприємницькій діяльності?

9. У чому особливості вимог до різних професій у сфері підприєм­ництва?

10. Наскільки кар'єрне зростання в міжнародній практиці відпо­відає вітчизняним реаліям?

ТЕСТИ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ

1. Кар'єра в бізнесі - це:

а) просування працівника по службі;

б) процес зміни рівня професійної кваліфікації, поведінки;

в) процес зміни майнового статусу;

г) усе перелічене.

2. Розрізняють такі види кар'єри в бізнесі:

а) професійна, службова (посадова), майнова;

б) комерційна, фінансова;

в) соціальна, підприємницька;

г) усі перелічені.

3. За теорією вибору кар'єри Дж. Холанда виділяють такі типи осо­бистості:

а) авторитарна, ліберальна, демократична;

б) підприємницька, реалістична, дослідницька, артистична, со­ціальна, конвекційна;

в) активна, пасивна, помірна;

г) усе перелічене.

4. Виділяють такі стилі керівництва:

а) активний, помірний, пасивний;

б) авторитарний, ліберальний, демократичний;

в) підприємницький, дослідницький, реалістичний;

г) артистичний, соціальний, конвекціональний.

5. Основні внутрішні фактори, що впливають на розвиток кар'єри, такі:

а) технологічні умови, досвід і стиль керівництва, планування кар'єри;

б) склад і структура працівників підприємства;

в) нормативно-правова база, внутрішні посадові інструкції;

г) цілі й завдання підприємства.

6. Основні зовнішні фактори, що впливають на розвиток кар'єри, такі:

а) цілі й завдання підприємства;

б) стиль керівництва та організація праці на підприємстві;

в) економічні умови функціонування, рівень конкуренції;

г) професійний характер роботи.

7. Складові підприємницького успіху - це:

а) земля, праця, капітал;

б) споживачі, конкуренти, партнери, постачальники;

в) вміння і здібності підприємця;

г) можливість розширення виробництва.

8. Успіх у кар'єрі здебільшого залежить від:

а) освіти, професіоналізму, ділових якостей людини;

б) стилю керівництва, командного духу;

в) успішності господарювання самого підприємства;

г) усе перелічене.

9. Основні професії у сфері бізнесу такі:

а) директор, бухгалтер, юрисконсульт;

б) фахівець з менеджменту, фахівець з маркетингу;

в) керівник виробничого підрозділу, майстер;

г) фахівець із громадських зв'язків, працівник відділу кадрів.

10. Основні вимоги, що висуваються до спеціалістів-підприємців, такі:

а) врівноваженість, принциповість, пунктуальність;

б) ділова хватка, вміння працювати з людьми, відповідний рівень освіти;

в) компетентність, досвід, ініціативність;

г) здатність до самовдосконалення, послідовність, рішучість.

11. Посадова кар'єра поділяється на:

а) потенційну та реальну;

б) внутріорганізаційну та майнову;

в) ділову та підприємницьку;

г) формальну та неформальну.

12. Існують такі типи кар'єри:

а) професійна, посадова, внутріорганізаційна, майнова;

б) прогресивна, слабозростаюча, лінійна, регресивна;

в) пряма, зворотна;

г) лінійна, функціональна, змішана.

13. До стримуючих факторів кар'єрного росту відносять:

а) індивідуальні;

б) психологічні;

в) фізичні та соціальні;

г)все перераховане.

14. Перелічіть основні моделі кар'єри:

а) "трамплін", "сходи", "змія", "роздоріжжя";

б) прямолінійна, зигзагоподібна, хвиляста;

в) пряма, циклічна;

г) "світло в кінці тунелю", "колективний ріст", "пан або пропав".

15. Перебування на певній посаді передбачає такі стадії:

а) адаптація, стагнація, деградація;

б) ознайомлення, адаптація, ріст;

в) призначення, праця, звільнення;

г) адаптація, трудова віддача, нульовий приріст.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1 ЗМІСТ ПІДПРИЄМНИЦТВА ТА ПІДПРИЄМНИЦЬКЕ СЕРВДОВИЩЕ

Тема 1. Зміст підприємницької діяльності. Місце підприємництва у суспільстві ситуаційна задача 1

Кількість малих підприємств за регіонами

Регіональний фонд підприємництва по Чернівецькій області дору­чив Вам проаналізувати розвиток малих підприємств у регіоні і передав статистичну інформацію, оформлену таблицями 1 та 2.

Таблиця 1

	На 10000 наявного населення
	2000	2005	2006
Чернівецька область	32	45	47
м.Чернівці	76	98	102
м. Новодністровськ	49	93	85
Вижницький р-н	22	40	39
Герцаївський р-н	7	14	13
Глибоцький р-н	13	25	22
Заставнівський р-н	12	22	23
Кельменецький р-н	21	26	25
Кіцманський р-н	12	23	28
Новоселицький р-н	11	22	27
Путильський р-н	41	38	39
Сокирянський р-н	11	25	27
Сторожинецький р-н	12	21	20
Хотинський р-н	12	28	28

Таблиця 2

Кількість малих підприємств за видами економічної діяльності

	2000	2005	2006
Усього	2975	4120	4277
Сільське господарство, мисливство, лісо­ве господарство	192	468	432
Промисловість	622	831	840
Будівництво	218	327	360
Торгівля, ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку	1232	1170	1234

Продовження таблиці 2

Діяльність готелів та ресторанів	145	155	159
Діяльність транспорту та зв'язку	145	282	297
Операції з нерухомим майном, оренда, інжині­ринг та надання послуг підприємцям	241	597	676
Освіта	29	50	34
Охорона здоров'я та надання соціальної допо­	28	46	48
моги
Надання комунальних та індивідуальних по­слуг, діяльність у сфері культури та спорту	97	139	144

ЗАВДАННЯ

1. На основі вивчення даних таблиць 1 і 2 виявити тенденції та осо­бливості розвитку малих підприємств у регіоні.

2. Користуючись даними таблиці 2 визначити зміни в галузевій структурі діючих малих підприємств регіону. Які, на Вашу думку, фактори впливають на структурні зміни в розвитку малого підпри­ємництва?

3. Висвітліть роль малого підприємництва в розвитку економіки країни.

СИТУАЦІЙНА ЗАДАЧА 2

Основні показники розвитку підприємств - суб'єктів підприємницької діяльності за 2001-2005 роки

Вам доручено підготувати доповідь на засідання студентського "Бізнес-клубу" про розвиток підприємництва в Україні. Для підго­товки матеріалів Ви використали серед інших джерел і статистичний збірник "Діяльність підприємств - суб'єктів підприємницької діяль­ності", у якому знайшли дані про основні показники розвитку підпри­ємницьких структур за 2001-2005 роки і оформили їх таблицею 1.

Таблиця 1

		2001		2002	2003	2004	2005
Кількість під­приємств - суб'єктів під­приємницької діяльності, одиниць		279275		300334	318359	331122	344514
У % до попере­днього року		106,2		107,5	106,0	104,0	104,0
На 10 тис осіб наявного на­селення, оди­ниць		57		62	67	70	73
Середньорічна кількість за­йнятих праців­ників, тис. осіб		10575,6		10151,3	9744,5	9581,7	9429,9
Продовження таблиці 1
Середньоріч­на кількість найманих працівників, тис.осіб	10564,1		10137,2		9725,6	9527,4	9369,9
У % до по­переднього року	93,6		96,0		95,9	98,0	98,3

У розрахунку на одне під­приємство, осіб	38	34	31	29	27
Фінансовий результат (сальдо) від звичайної ді­яльності до оподаткуван­ня, млн.грн.	17119,2	13425,3	17800,6	42906,3	61386,0
Питома вага підприємств, що одержали збиток, у % до загальної кількості	38,2	38,8	37,2	34,8	34,2

ЗАВДАННЯ

1. Виходячи з наведених у таблиці 1 даних проаналізувати статис­тичну інформацію про розвиток підприємств - суб'єктів підприємни­цтва.

2. Визначити темпи росту кількості підприємств - суб'єктів під­приємницької діяльності всього та на 10 тис. осіб наявного населення за п'ять років.

3. Виявіть основні тенденції розвитку підприємництва в Україні.

СИТУАЦІЙНА ЗАДАЧА З

Рішення підприємця щодо відкриття нової справи ґрунтується на впевненості в тому, що він зможе виробляти необхідні споживачу то­вари та послуги, які недоступні (або дефіцитні) у даний час на ринку, чи зможе виробляти товари (наявні на ринку), але за більш вигідними цінами чи більш високої якості.

Не дивлячись на існуючу думку, що попит на хліб протягом остан­ніх років суттєво зменшився, підприємець вирішив відкрити в місті булочну-пекарню.

ЗАВДАННЯ

1. Обґрунтувати бізнес-ідею щодо створення блочної-пекарні. Які попередні дослідження та розрахунки і в якій послідовності необхідно провести для прийняття обґрунтованого рішення?

2. Запропонувати конкретні заходи для залучення споживачів.

СИТУАЦІЙНА ЗАДАЧА 4

Підприємець вирішив створити приватний дитячий садок. Прові­вши необхідні розрахунки він визначив, що розмір можливого при­бутку, який залишиться в його розпорядженні після сплати податків, за рік вкладе 38,6 тис.грн. Для реалізації бізнес-ідеї підприємцю необ­хідно буде вкласти у справу 160 тис.грн.

ЗАВДАННЯ

1. Зазначити критерії для визначення розміру прибутку, сума якого є мінімально-необхідною при здійсненні інвестицій у бізнес.

2. Обґрунтувати доцільність впровадження бізнес-ідеї з точки зору її ефективності.

КРОСВОРД

								1
								2
		3
								4
5
						6
				7
								8
					9
				10
11
					12
			13
							14

Завдання:

1. Той, хто пройшов процедуру державної реєстрації у місцевих ор­ганах влади, набув певного статусу, має ліцензію або торговий патент, сплачує податки, веде облік та документацію.

2. Модель підприємництва.

3. Одна із ділових якостей підприємця.

4. Один із об'єктів підприємництва.

5. Фактори людських відносин у бізнесі, які спроможні посилювати мотивацію.

6. Функція підприємницької діяльності, яка дозволяє створити ме­ханізм підвищення ефективної та корисної праці.

7. Фізичні та юридичні особи - це ... підприємницької діяльності.

8. Учений, який створив теорію мотивації на основі ієрархії по­треб.

9. Поняття, яке близько пов'язане з підприємництвом.

10. Одне із основних джерел формування підприємницької ідеї.

11. Функція підприємницької діяльності, пов'язана з матеріально- технічним забезпеченням виробництва, налагодженням технологічно­го процесу, організацією комерційної діяльності, сервісу.

12. Учений, який першим розробив концепцію підприємництва.

13. Вид цілей підприємницької діяльності.

14. Послідовність прийняття управлінських рішень, спрямованих на одержання прибутку.