- •«Спеціалізований рухомий склад автомобільного транспорту»
- •1.1 Класифікація вантажів, які перевозяться срс at.
- •1.2 Переваги срс (у порівнянні з універсальним рухомим складом):
- •1.3 Напрямки удосконалення конструкцій срс at:
- •1.4 Умовні позначення срс.
- •2.1 Класифікація автопоїздів.
- •2.2 Переваги автопоїздів порівняно з одиночними автомобілями:
- •2.3 Основні компоновочні схеми автопоїздів.
- •2.4 Показники якості і ефективності автопоїздів
- •2.5 Обмеження, які накладає законодавство на масові та геометричні параметра автопоїздів.
- •3.1 Тягово-динамічні властивості автопоїздів
- •3.1.1 Динамічний фактор автопоїзда (Dan).
- •3.2 Експлуатаційні характеристики автопоїздів.
- •3.2.1 Тягово-швидкісні і паливо-економічні характеристики
- •3.2.2 Гальмові характеристики
- •(Заблоковані колеса зафарбовані).
- •3.2.3 Керованість
- •3.2.4 Стійкість автопоїзда
- •3.2.5 Маневреність
- •3.2.6 Плавність ходу
- •3.2.7 Прохідність
- •4.1 Головні передачі
- •4.2 Коробки передач.
- •4.3 Компоновка автомобілів-тягачів
- •5.1 Особливості процесу гальмування автопоїзду.
- •5.2 Вимоги до гальмівного управління
- •5.3 Гальмівний привід автопоїзду.
- •5.4 Принципові схеми гальмівного приводу автопоїздів.
- •5.5 Гальмівні крани (гк) автопоїздів.
- •6.1 Тягово-зчіпні пристрої причіпних автопоїздів
- •6.2 Тягово-зчіпні і опорні пристрої сідлових автомобільних тягачів
- •6.2.1 Зчіпні пристрої
- •6.2.2 Опорні пристрої напівпричепів.
- •7.2. Завантаження самоскидів.
- •7.3 Особливості розвантаження автомобілів-самоскидів
- •8.1 Аналіз компоновочних схем самоскидів та причіпів-самоскидів
- •8.2 Самоскиди із знімними кузовами
- •8.3 Самоскиди зі знімними кузовами-контейнерами.
- •Системи "Multilift":
- •8.4 Надрамник
- •9.1 Типи кузовів кар'єрних автомобілів-самоскидів
- •9.2 Аналіз конструкції платформ (кузовів) самоскидів
- •9.3 Схеми підйомних механізмів самоскидів.
- •З розміщенням циліндрів: а - під кузовом; б - в передій частині рами.
- •Тема №10. Вибір об'єму кузова та гідравлічні схеми підйомних механізмів автомобілів-самоскидів
- •10.1 Вибір об'єму кузова самоскида.
- •10.2 Гідравлічні схеми підйомних механізмів самоскидів
- •Автомомбілів-самоскидів зіл-ммз-555 і зіл-ммз-550к:
- •Тема №11. Автомобілі-фургони та автопоїзди-фургони.
- •11.1 Класифікація автомобільних фургонів. Основні вимоги до них.
- •11.1.1 Вимоги до конструкції універсальних фургонів.
- •11.2 Вимоги до конструкції фургонів для перевезень промислових і продовольчих товарів (меблі, хлібобулочні вироби, тканини, готовий одяг).
- •12.1 Вимоги до конструкції ізотермічних фургонів
- •12.1 Переваги перевезень вантажів, які легко псуються, фургонами перед іншими видами (наприклад, залізничним, авіа тощо):
- •12.2 Способи охолодження фургонів-рефрижераторів
- •12.3 Тимчасові джерела холоду.
- •12.4 Постійні джерела холоду
- •13.1 Вступ
- •13.2 Класифікація автомобільних цистерн та особливості їх конструкції
- •14.1 Розрахунок основних конструктивних параметрів автоцистерн
- •14.2 Автомобільні цистерни для перевезень рідких харчових продуктів
- •15.1 Автомобільні цистерни для перевезень нафтопродуктів
- •15.2 Автомобільні цистерни для перевезення зріджених газів
- •15.3 Цистерни для перевезень сипучих матеріалів
- •15.3.1 Автомобілі-цистерни для перевезення борошна.
- •А) автопоїзд борошновоз; б) резервуар для перевезення борошна; в) резервуар для перевезення зерна; г) днище.
- •15.3.2 Автоцистерни для перевезення цементу, гіпсу, вапна.
- •16.1 Особливості перевезень будівельних конструкцій і матеріалів
- •16.2 Панелевози.
- •16.2.1 Опорні гідравлічні пристрої автопоїздів-панелевозів
- •16.2.2 Поворотні пристрої напівпричепів-панелевозів
- •16.2.3 Поворотний візок напівпричепа-панелевоза.
- •16.3 Автопоїзди для перевезення труб (трубовози).
- •16.3.1 Розвантажувальні пристрої трубовозів.
- •17.1 Основні технічні вимоги до напівпричепів-фермовозів
- •17.1.1 Поворотний пристрій автопоїздів-фермовозів
- •17.2 Автопоїзди плито вози.
- •17.3 Автопоїзд з розсувними напівпричіпами-платформами
- •Література:
5.1 Особливості процесу гальмування автопоїзду.
На рис. 5.1 представлена схема сил, що діють на автопоїзд при гальмуванні.
Рис. 5.1 Схема сил, що діють на автопоїзд при гальмуванні На схемі прийняті позначеня: Ркр - сила на гаку тягача, Н, (Ркр = -Р'кр );
Де: Р'кр - сила на дишлі причіпа, Н;
GT = Мт • g - сила ваги тягача, Н;
Gn = Мп • g - сила ваги причіпа, Н;
Мт і Мп - маси тягача і причіпа, кг.
Перший випадок (Ркр = 0) може рахуватись ідеальним. Він можливий тільки при рівності питомих гальмових сил тягача і причіпа, чого в сучасних гальмівних системах автопоїздів досягнути не можливо.
Другий випадок забезпечує розтяжку автопоїзда при гальмуванні, що виключає його складання, і сприяє збільшенню стійкості при гальмуванні. Однак це можливо тільки при штучному збільшенні часу запізнення роботи гальмівної системи тягача, що суттєво знижує ефективність гальмування із-за збільшення гальмівного часу. Крім цього, оскільки, швидкість сповільнення причепа більша за швидкість сповільнення тягача, то збільшується ймовірність досягнути повного ковзання коліс причіпа, при якому в зв'язку з відсутністю бокових реакцій причіп починає рухатись вбік і потягне за собою весь автопоїзд (ефект ножиць). Для запобігання такого явища на сучасних автопоїздах гальмівна система працює в основному за третім випадком, тобто при гальмуванні автопоїзда причіп накочується на тягач, що може привести, а інколи і приводить до втрати стійкості.
5.2 Вимоги до гальмівного управління
Вимоги до гальмівного управління регламентовані ГОСТами і міжнародними правилами (наприклад, правила №13 СЕК ОООН).
Вимоги до гальмівної системи наступні:
1) мінімальний гальмівний шлях та максимальне стале сповільнення;
2) збереження стійкості при гальмуванні (критерії стійкості - мінімальні лінійне, кутове
відхилення та кут складання автопоїзда);
3) стабільність гальмових властивостей при повторних гальмуваннях;
4) мінімальний час спрацювання при неоднократному гальмуванні;
5) силова слідкуюча дія гальмівного приводу, тобто пропорціональність між
зусиллям на педалі і привідним моментом;
6) мала робота управління гальмовими системами {зусилля на гальмівній педалі не
повинно перевищувати 500...700 Н; а її хід - 80... 180 мм);
7) відсутність органолептичних явищ (слухових, нюхових);
8) надійність всіх елементів гальмівних систем.
Основні елементи (гальмівна педаль і її кріплення, головний гальмівний циліндр, гальмівний кран) повинні мати високу міцність і не повинні виходити із ладу на протязі гарантованого ресурсу; повинна бути також передбачена сигналізація, яка сповіщає водія про несправності гальмівної системи.
Гальмівне управління включає в себе наступні гальмівні системи: робочу, запасну, стояночну, допоміжну.
Робоча гальмівна система діє на гальмівні механізми всіх коліс тягача, причіпа (або напівпричіпа).
Запасна гальмівна система забезпечує зупинку автопоїзда у випадку повного, або часткового виходу із ладу робочої гальмівної системи.
Стояночна гальмівна система діє на гальмівні механізми проміжного і заднього мостів і забезпечує механічне загальмування автопоїзда (наприклад, тягачі КамАЗ). Гальмівні механізми і привід цієї системи такі ж, що і у стояночної гальмівної системи, тобто гальмівні камери з пружинними енергоакумуляторами.
Допоміжна гальмівна система (гальмо-сповільнювач) використовується для всіх тягачів повною масою більше 12 т. Застосовується для гальмування на тривалих спусках з нахилом 7% і підтримання швидкості 30 км/год на протязі 6 км.
В якості гальма-сповільнювача використовують гідравлічні і електричні гальмівні механізми. На ряді автомобілів гальмом-сповільнювачем може бути двигун, випускна труба якого перекривається спеціальною заслінкою. Крім того, сповільнення може бути здійснене при переводі двигуна в компресорний режим.