- •Практичне (семінарське) заняття №2.
- •1. До логістичних операцій належить:
- •2. З перерахованих визначень поняттю «логістична функція» відповідає:
- •3. Оберіть визначення, яке найбільш повно характеризує мету логістичної системи:
- •4. Адаптивність логістичної системи — це:
- •5. Макрологістична система:
- •6. Керівництво підприємства «Сиріус» прийняло рішення реалізовувати свою продукції через конкретного посередника - торгову фірму «Антей». Дане рішення можна охарактеризувати як формування:
- •7. Найбільш точно характеризує логістику в економічній сфері таке визначення:
- •Практичне заняття № 3.
- •Практичне (семінарське) заняття № 4.
- •Практичне заняття № 5.
- •Практичне заняття № 6.
- •Практичне заняття №7.
- •Практичне заняття № 8.
- •Практичне заняття № 9.
- •Практичне заняття №10.
- •Практичне заняття №11.
- •3. Площі ділянок приймання і комплектування (Sпр і Sком)
- •4. Площа робочих місць (Sрм )
- •5. Площа приймальної експедиції (Sпе)
- •6. Площа відправної експедиції (Sев)
- •Задача 3. Ухвалення рішення про користування послугами найманого складу
- •Практичне (семінарське) заняття № 12.
- •Практичне (семінарське) заняття №13.
Практичне (семінарське) заняття № 4.
Тема заняття: Логістичний цикл . Типи і види логістичних систем Мікрологістичн системи Розробка логістичних систем Логістичні ланцюг і логістичні ланки – 2 години.
Зміст заняття: Аналіз повної логістичної вартості, ідентифікація логістичних витрат. Розв’язок задач.
Завдання 1
Загальний цикл виробництва готового виробу складається з таких етапів:
видобування руди; збагачення руди; виплавка чавуну; переробка чавуну в сталь; розливання сталі та виготовлення сталевих заготівок; механічна обробка заготівок; збирання деталей в готовий виріб.
Початковий операційний цикл виготовлення виробу має такий характер:
Показники операційного циклу (по варіантам) |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
Час, що витрачається на видобування 1 т руди, хв.. |
10 |
15 |
20 |
10 |
15 |
20 |
20 |
15 |
Кількість змін (по 8 годин) роботи шахти |
2 |
2 |
3 |
3 |
3 |
2 |
3 |
3 |
Необхідний обсяг руди, т |
100 |
120 |
140 |
160 |
180 |
200 |
220 |
240 |
Час, що витрачається на збагачення 1 т руди, хв.. |
40 |
40 |
40 |
30 |
30 |
30 |
20 |
20 |
Кількість змін (по 8 годин) роботи збагачувальної фабрики |
2 |
2 |
3 |
3 |
3 |
2 |
3 |
3 |
Необхідний обсяг збагаченої руди, т |
80 |
95 |
110 |
130 |
150 |
160 |
190 |
200 |
Час, що витрачається на виплавку 1 т чавуну, хв.. |
40 |
40 |
40 |
40 |
40 |
40 |
40 |
40 |
Кількість змін (по 8 годин) роботи чугуно-ливарного комплексу |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
Необхідний обсяг чавуну, т |
50 |
60 |
70 |
80 |
90 |
100 |
110 |
120 |
Час, що витрачається на переплавку 1 т чавуну в сталь, хв.. |
80 |
80 |
80 |
80 |
80 |
80 |
80 |
80 |
Кількість змін (по 8 годин) роботи сталево-ливарного комплексу |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
Необхідний обсяг сталі, т |
15 |
20 |
21 |
24 |
27 |
30 |
33 |
36 |
Час, що витрачається на виготовлення 1 т сталевих заготовок, хв.. |
90 |
90 |
90 |
90 |
90 |
90 |
90 |
90 |
Кількість змін (по 8 годин) роботи комплексу по виготовленню загаотовок |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
Необхідний обсяг заготовок, т |
10 |
12 |
14 |
16 |
18 |
20 |
22 |
24 |
Час, що витрачається на механообробну однієї сталевої заготовки, хв.. |
5 |
5 |
5 |
5 |
5 |
5 |
5 |
5 |
Кількість змін(по 8 годин) роботи механообробки |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
Необхідний обсяг деталей, тис. шт.. |
10 |
12 |
14 |
16 |
18 |
20 |
22 |
24 |
Час, що витрачається на збирання одні їх деталі, хв.. |
5 |
5 |
5 |
5 |
5 |
5 |
5 |
5 |
Кількість змін (по 8 годин) роботи складально-го цеху |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
Необхідний обсяг кінцевих виробів, шт.. |
2500 |
3000 |
3600 |
4100 |
4900 |
6000 |
7000 |
8500 |
Час додаткових операцій, що виконуються між основними, складає 40 % від основного часу. Собівартість одного виробу становить 150 грн/шт. Умовно-постійні витрати на загальний обсяг випуску товарної продукції складають 800 тис. грн. Ціна одного виробу — 180 грн.
Після проведення оптимізації виробничого процесу тривалість окремих елементів виробничого циклу скоротилася, а саме:
час, що витрачається на видобування 1 т руди, зменшився на 2 %;
час, що витрачається на збагачення 1 руди, зменшився на 5 %;
час, що витрачається на виплавку 1 т чавуну, зменшився на 6 %;
час, що витрачається на переробку 1 т чавуну в сталь, зменшився на 10 %;
час, що витрачається на виготовлення 1 т сталевих заготівок, зменшився на 11 %;
час, що витрачається на механічну обробку 1 заготовки, зменшився на 3%;
7) збирання деталей в готовий (товарний) виріб складає 5 хвилин. Час додаткових операцій, що виконуються між основними операціями технологічного процесу склав 29% від основного часу.
Прибуток і умовно-постійні витрати залишилися на тому ж рівні. Ціна одного виробу склала 165 грн.
Необхідно визначити приріст чистого прибутку за рахунок скорочення тривалості операційного циклу та зменшення собівартості продукції (в натуральних одиницях та у відсотках).