- •Практичне (семінарське) заняття №2.
- •1. До логістичних операцій належить:
- •2. З перерахованих визначень поняттю «логістична функція» відповідає:
- •3. Оберіть визначення, яке найбільш повно характеризує мету логістичної системи:
- •4. Адаптивність логістичної системи — це:
- •5. Макрологістична система:
- •6. Керівництво підприємства «Сиріус» прийняло рішення реалізовувати свою продукції через конкретного посередника - торгову фірму «Антей». Дане рішення можна охарактеризувати як формування:
- •7. Найбільш точно характеризує логістику в економічній сфері таке визначення:
- •Практичне заняття № 3.
- •Практичне (семінарське) заняття № 4.
- •Практичне заняття № 5.
- •Практичне заняття № 6.
- •Практичне заняття №7.
- •Практичне заняття № 8.
- •Практичне заняття № 9.
- •Практичне заняття №10.
- •Практичне заняття №11.
- •3. Площі ділянок приймання і комплектування (Sпр і Sком)
- •4. Площа робочих місць (Sрм )
- •5. Площа приймальної експедиції (Sпе)
- •6. Площа відправної експедиції (Sев)
- •Задача 3. Ухвалення рішення про користування послугами найманого складу
- •Практичне (семінарське) заняття № 12.
- •Практичне (семінарське) заняття №13.
Практичне заняття № 9.
Тема заняття: Керування виробничими і торгівельними запасами – 2 години.
Зміст заняття: Випадковий попит. Збитки із-за надлишку або нестачі запасів Визначення груп запасів по методу АВС і XYZ.
Задача 1. При умовах задач попереднього заняття визначити параметри системи управління запасами, якщо попит на товари є випадковою величиною із середнім значенням споживання запасів 40 одиниць в день. Збитки від реалізації одиниці надмірного запасу складає 5 грн. за одиницю, а збитки від недостачі одиниці запасу дорівнюють 4 грн. на одиницю.
Задача 2. За період Т підприємство працювало з десятьма постачальниками. Дані про річний оборот приведено в табл. 2.1.
На основі інформації, що наведена в таблиці, провести АВС-апаліз цих постачальників.
Таблиця 4.32
АВС-аналіз даних про постачальників
Оборот, тис. . грн.. № постачальника |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
1 |
145 |
300 |
450 |
221 |
45 |
32 |
66 |
2 |
45 |
254 |
23 |
89 |
56 |
12 |
95 |
3 |
23 |
36 |
66 |
90 |
23 |
90 |
45 |
4 |
70 |
67 |
89 |
12 |
9 |
5 |
33 |
5 |
65 |
44 |
90 |
45 |
67 |
56 |
170 |
6 |
57 |
34 |
12 |
67 |
34 |
9 |
12 |
7 |
92 |
90 |
9 |
87 |
72 |
98 |
90 |
8 |
68 |
122 |
15 |
53 |
22 |
87 |
42 |
9 |
45 |
56 |
23 |
66 |
46 |
11 |
11 |
10 |
55 |
89 |
45 |
58 |
170 |
67 |
79 |
11 |
122 |
34 |
48 |
97 |
56 |
55 |
5 |
12 |
67 |
7 |
89 |
12 |
125 |
23 |
67 |
13 |
90 |
12 |
34 |
34 |
90 |
7 |
8 |
14 |
21 |
33 |
12 |
56 |
100 |
7 |
11 |
15 |
23 |
10 |
15 |
75 |
95 |
19 |
67 |
На основі цього аналізу зробити висновок про переваги роботи з певними постачальниками для даного підприємства.
Практичне заняття №10.
Тема заняття: Управління матеріальними потоками на основі поопераційного обліку логістичних витрат. – 2 години.
Зміст заняття: Сутність управління матеріальними потоками в логістичній системі складування. Структурно-функціональна схема довільного складу.
Задача 1. Розрахувати розміри технологічних зон складу по даним Табл..1.1.
Переміщення вантажів (у нашому випадку — механізоване, у контейнерах чи на піддонах) здійснюється з ділянки на ділянку, а сумарний матеріальний потік по даній групі (Рп.г ) дорівнює сумі вихідних вантажних потоків усіх ділянок, без останнього:
Т (з ділянки розвантаження)
+ Т х А1 /100 (із приймальної експедиції)
+ Т х А2/100 (з ділянки приймання)
+ Т (із зони збереження)
+ Т х А3 /100 (з ділянки комплектування)
+ Т х А4 /100 (з експедиції по відправці)
= Рп.г
Тут Т - вантажообіг складу, т/рік; у дужках позначені відповідні ділянки складу, з яких виходить потік.
Таблиця 1.1
Фактори обсягу складської вантажопереробки (фактори, що впливають на величину сумарного матеріального потоку на складі)
Позначення фактора
|
Найменування фактора
|
Значення фактора (по варіантах роботи)*, %
|
||
1
|
2
|
3 .
|
||
А1
|
Частка товарів, що поставляються на склад у неробочий час і минаючих через приймальну експедицію
|
10 |
12
|
15
|
А2
|
Частка товарів, що проходять через ділянку приймання складу
|
70 |
88
|
70
|
А3
|
Частка товарів, що підлягають комплектуванню на складі
|
20 |
0
|
15
|
А4
|
Рівень централізованої доставки, тобто частка товарів, що попадають на ділянку навантаження з відправної експедиції
|
15 |
25
|
10
|
A5
|
Частка доставлених на склад товарів, що не підлягає механізованому вивантаженню з транспортного засобу і потребуючих ручного вивантаження з укладанням на піддони
|
25 |
40
|
50
|
A6,
|
Частка товарів, що завантажуються в транспортний засіб при відпустці зі складу вручну (через непристосованість транспортного засобу покупця до механізованого завантаження)
|
45 |
25
|
40
|
А7
|
Кратність обробки товарів на ділянці збереження (у разах)
|
2 |
1,5
|
2 |
Вантажопотік при ручному розвантаженні вантажу:
Рр.р. = Т х А5 /100 (т/рік).
Вантажопотік при механізованому розвантаженні вантажу:
Рм.р = Т х (1 – А5 /100) (т/рік).
Вантажопотік при ручному навантаженні вантажу:
Тр.н = Т х А6 /100 (т/рік).
Вантажопотік при механізованому навантаженні вантажу:
Тм.н = Т х(1 - А6 /100) (т/рік).
Група матеріальних потоків - вантажі, розглянуті в процесі ручного перебирання при прийманні товарів:
Тпр = Т х А2 /100 (т/рік).
Група матеріальних потоків — вантажі, розглянуті в процесі ручного перебирання при комплектації замовлень покупців:
Тком = Т х А3 /100 (т/рік).
Група матеріальних потоків — вантажі, розглянуті в процесі виконання операцій в експедиціях.
Якщо вантаж поставлений у робочий час, то він відразу в міру розвантаження надходить на ділянку приймання чи в зону збереження. Якщо ж вантаж прибув у неробочий час (наприклад, у неділю), то він розвантажується в експедиційне приміщення і лише в найближчий робітник день подається на ділянку чи приймання в зону збереження. Отже, у приймальній експедиції з'являється нова операція, що збільшує сукупний матеріальний потік на величину
Рп.е = Т х А1 /100 (т/рік).
Якщо на підприємстві гуртової торгівлі є експедиція по відправці, то в ній з'являється нова операція, що збільшує сукупний матеріальний потік на величину
Ре.в = Т х А4 /100 (т/рік).
Разом операції в експедиціях збільшують сукупний матеріальний потік на
Рек = Тп.е + Те.в = Т х (А1+А4) /100 (т/рік).
Група матеріальних потоків — операції в зоні збереження.
Весь товар, що надійшов на склад, як відзначалося, так чи інакше зосереджується в місцях збереження, де виконуються наступні обов'язкові операції:
розміщення вантажу на збереження;
виїмка вантажу з місць збереження.
Обсяг робіт за визначений період по кожній з цих операцій дорівнює вантажообігу складу за цей же період (за умови збереження запасу на одному рівні).
Таким чином, мінімальний матеріальний потік у зоні збереження дорівнює 2 х Т.
Якщо при збереженні товару здійснюється перекладка запасів з верхніх на нижні яруси стелажів, то до сукупного матеріального потоку додається ще якась частина Т. У процесі вибірки частина вантажів може бути повернута в місця збереження, що також збільшує сукупний матеріальний потік ще на деяку частку Т.
В результаті всіх операцій у зоні збереження виникає група матеріальних потоків, величина якої дорівнює
Рзб = Т х А7 /100 (т/рік).
Величина сумарного матеріального потоку на складі (Р) визначається по наступній формулі:
Р = Рп.г + Рр.р. + Рм.р + Тр.н + Тм.н + Тпр + Тком + Рп.е + Ре.в + Рзб .
Поопераційні обсяги робіт визначені, за допомогою цих формул, розраховуються в подальшому для визначення вартості переробки вантажу на складі.
Сумарна вартість робіт з матеріальними потоками (вартість переробки вантажу – Свант ) визначається по формулі:
Свант = S1 x Тр.н + S2 x (Рп.е+ Ре.в) +S3 x (Тпр+ Тком) +S4 x Рзб + S5 x (Рр.р.+ Тр.н) + S6 x (Рм.р+ Тм.н) ,
де Si – питомі вартості робіт по потокам групи.