- •Робоча програма навчальної дисципліни кримінальне право україни. Особлива частина
- •Опис навчальної дисципліни
- •I. Цільова настанова
- •Іі. Організаційно-методичні вказівки
- •Ііі. Зміст програми
- •4. Структура навчальної дисципліни
- •5. Теми семінарських занять
- •6. Теми практичних занять
- •7. Самостійна робота
- •8. Індивідуальне навчально - дослідне завдання
- •9. Методи навчання
- •10. Методи контролю
- •Розподіл балів, які отримують студенти
- •11. Шкала оцінювання
- •12. Методичне забезпечення
- •13. Рекомендована література Основна література:
- •Додаткова література
- •14. Інформаційні ресурси
- •Ііі. Перелік контрольних запитань для самостійної підготовки до іспиту із Особливої частини кримінального права України
- •3. Злочини проти життя та здоров’я особи
- •4. Злочини проти волі, честі та гідності особи
- •5. Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи
- •6. Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина
- •7. Злочини проти власності
- •8. Злочини у сфері службової діяльності
- •9. Злочини у сфері господарської діяльності
- •10. Злочини проти довкілля
- •11. Злочини проти громадської безпеки
- •12. Злочини проти безпеки виробництва
- •13. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту
- •14. Злочини проти громадського порядку та моральності
- •15. Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення
- •16. Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації
- •17. Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян
- •18. Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку
- •19. Злочини проти правосуддя
- •20. Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини)
- •21. Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку
- •4. Завдання до практичних занять та самостійної роботи Загальні методичні вказівки
- •Приклад розв’язання завдання за темою «Злочини проти власності»
- •Список нормативно-правових актів, літератури, матеріалів судової практики до усіх тем
- •Тема 1. Злочини проти основ національної безпеки України Завдання
- •Додаткова література
- •Тема 3. Злочини проти життя та здоров’я особи Завдання
- •Список додаткової літератури
- •Тема 4. Злочини проти волі честі та гідності особи
- •Список додаткової літератури
- •Тема 5. Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи Завдання
- •Список додаткової літератури
- •Тема 6. Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина Завдання
- •Список додаткової літератури
- •Тема 7. Злочини проти власності Завдання
- •Список додаткової літератури
- •Тема 8. Злочини у сфері службової діяльності Завдання
- •Список додаткової літератури
- •Тема 9. Злочини у сфері господарської діяльності Завдання
- •Список додаткової літератури
- •Тема 10. Злочини проти довкілля
- •Список додаткової літератури
- •Тема 11. Злочини проти громадської безпеки Завдання
- •Список додаткової літератури
- •Тема 12. Злочини проти безпеки виробництва Завдання
- •Список додаткової літератури
- •Тема 13. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту Завдання
- •Список додаткової літератури
- •Тема 14. Злочини проти громадського порядку та моральності Завдання
- •Список додаткової літератури
- •Тема 15. Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення Завдання
- •Список додаткової літератури
- •Тема 16. Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації Завдання
- •Список додаткової літератури
- •Тема 17. Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян Завдання
- •Список додаткової літератури
- •Тема 18. Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку
- •Тема 19. Злочини проти правосуддя Завдання
- •Список додаткової літератури
- •Тема 19. Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини)
- •Список додаткової літератури
4. Завдання до практичних занять та самостійної роботи Загальні методичні вказівки
Завдання до практичних занять з Особливої частини кримінального права розраховані на знання студентом положень Загальної частини кримінального права і спрямовані на закріплення теоретичного матеріалу курсу Особливої частини кримінального права, юридичний аналіз окремих її норм, вироблення навичок правильного застосування закону про кримінальну відповідальність при кваліфікації злочинів. В основу переважної більшості завдань покладено конкретні кримінальні справи із судової практики Верховного Суду України та місцевих судів, а також слідчо-судової практики правоохоронних та судових органів м. Харкова і Харківської області.
При розв’язанні конкретних завдань рекомендується використовувати Конституцію України, чинні міжнародні договори, декларації, конвенції, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, Кримінальний кодекс України, інші закони та підзаконні нормативно-правові акти України, постанови Пленуму Верховного Суду України, підручники з кримінального права, лекційний матеріал, наукові джерела (монографії і статті).
При розв’язанні конкретних завдань слід дотримуватися такої послідовності:
визначити місце злочинів в системі Особливої частини КК. Наприклад, умисне вбивство передбачене розд. II Особливої частини КК “Злочини проти життя та здоров’я особи” (ст. 115 КК України);
якщо диспозиція відповідної статті Особливої частини КК є описовою, тобто містить визначення поняття злочинів, необхідно знати це визначення та розкрити його зміст (наприклад, вбивство – це умисне або через необережність протиправне заподіяння смерті іншій людині);
проаналізувати ознаки складу цього злочинів (об’єкта, предмета (за наявністю), об’єктивної та суб’єктивної сторін, суб’єкта);
з’ясувати зміст кваліфікуючих обставин розглядуваного злочинів (наприклад, при умисному вбивстві: з корисливих мотивів, повторно, за попереднім зговором групою осіб та ін.) – в законі це обтяжуючі обставини;
відмежувати розглядуваний злочин від суміжних (наприклад, умисне тяжке тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого (ч. 2 ст. 121 КК України), від умисного та необережного вбивства.
Рішення завдань за окремими темами мають бути виконані у письмовій формі (у зошиті) і відповідати таким вимогам.
1. Необхідно встановити наявність або відсутність складу злочинів в діянні особи (осіб), характеристика якого надана в завданні. Якщо вчинене не містить складу злочинів, то слід точно вказати, які саме ознаки складу злочинів відсутні;
2. Якщо діяння містить склад злочинів, дати юридичну кваліфікацію (вказати частину статті (пункт) Особливої частини КК, яка підлягає застосуванню. У разі незакінченого злочину – визначити стадію вчинення злочинів, а при співучасті – визначити вид співучасників та форму співучасті, пославшись на відповідні частини ст. 27, 28 Загальної частини КК. Якщо з питань кваліфікації злочинів є роз’яснення Пленуму Верховного Суду України, рішення має містити розгорнуте посилання на ці роз’яснення;
3. Кваліфікація злочинів має бути детально мотивована шляхом юридичного аналізу складу злочинів, тобто характеристики об’єкта (з урахуванням класифікації), предмета (за наявності), потерпілого (при необхідності), об’єктивної і суб’єктивної сторін та суб’єкта злочинів. Аналіз передбачає обов’язкове встановлення відповідності фактичних ознак діяння, яке описане в завданні, всім ознакам (елементам) складу злочинів, що передбачений відповідною статтею Особливої частини КК. З урахуванням конструкції складу злочинів важливо визначити момент його закінчення. На підставі вимог ст. 24 і 25 КК та законодавчого окреслення суб’єктивної сторони злочинів слід вказати форму і вид вини, розкрити зміст її інтелектуального та вольового моментів, факультативні ознаки суб’єктивної сторони злочинів. Характеризуючи суб’єкта злочинів, слід відповідно до ст. 18 КК назвати три обов’язкові його ознаки, а також ознаки спеціального суб’єкта, якщо вони передбачені статтею Особливої частини КК.
4. Якщо встановлено присутність кваліфікуючої ознаки, необхідно розкрити її зміст.
5. При сукупності злочинів, вчинення самостійних злочинів декількома особами та злочинів у співучасті необхідно кваліфікувати кожний із злочинів окремо, мотивуючи відповідним чином.
На практичних заняттях студент доповідає зміст завдання і свого рішення.
Кожен студент може брати участь в обговоренні запропонованого рішення, доповнити або розвинути його. Якщо хто-небудь із студентів має рішення, яке відрізняється від запропонованого, його слід доповісти для обговорення.
На завершення обговорення викладач підсумовує висловлені пропозиції щодо правильності рішення і акцентує увагу на допущених помилках. На підставі висновку викладача студенти повинні внести в свої відповіді корективи на полях зошиту для практичних занять.
Крім практичних завдань, студент повинен готуватися і брати участь у колоквіумах, які проводяться за графіком практичних занять. На колоквіумах обговорюються теоретичні питання за відповідною темою. При підготовці до колоквіуму необхідно: ознайомитися з програмою навчальної дисципліни «Кримінальне право України»; питаннями, які винесені для обговорення на колоквіумі; ознайомитися з відповідними статтями КК України та іншими нормативними актами; повторити матеріал, викладений на лекціях, у підручниках, науково-практичних коментарях, монографічний літературі; розглянути матеріали судової практики (рішення, висновки Конституційного Суду України, постанови Пленуму Верховного Суду України та ін.).
На колоквіумі студент повинен: брати участь в обговоренні питань, які розглядаються; виявити знання законодавства, теоретичного матеріалу та судової практики.
Відвідування практичних занять є обов’язковим для студентів. Якщо студент був відсутнім на практичному занятті або не виконав у письмовій формі домашнє завдання чи одержав під час занять незадовільну оцінку, він повинен відпрацювати цю тему індивідуально.
Відповідь на усі додаткові запитання студент може одержати, звернувшись до чергового викладача кафедри кримінального права.