Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
методи психічної саморегуляції.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
10.11.2019
Размер:
88.58 Кб
Скачать
  1. Образність і повторення

Спроба використати здатність до виклику різноманітних почуттєвих асоціацій у спортивній діяльності з метою підвищення її ефективності не нова. Зорові уявлення і образи часто використовуються для більш8 швидкого освоєння правильних відповідей на всі види навіювання. Дотримуючись такого принципу, багато тренерів допомагають своїм спортсменам завчасно вивести на необхідний рівень напругу відповідних груп м’язів.

Ті, кому необхідно підвищити своє психологічне на лаштування перед виходом на старт, намагаються уявити себе у відповідальних змагальних ситуаціях, а ті, кому – навпаки – необхідно зняти надлишкову напругу., намагаються „побачити” себе відпочиваючими або ж виконуючими вправи в спокійних і зручних умовах.

Щоб зрозуміти суть механізму даної процедури, насамперед слід визначити різницю між уявним тренуванням і звичайним процесом образних уявлень людини.

Згідно самого визначення, уявне тренування включає ретельне цілеспрямоване вивчення і повторення одного образу при цілій серії уявлень. В наведеному прикладі стрибун з жердиною „прокручував” рухи в своїй уяві в логічній послідовності з акцентом на найбільш інформативних моментах рухів.

Звичайний процес подань уявлень відрізняється від такої процедури стихійністю цього протікання, відсутністю аналізу найбільш суттєвих деталей. Ця різниця проявляється і в характері самих рухів, і в підході до спостереження за нами.

Звичайне спостереження в загальноприйнятому змісті цього слова в даному випадку не може нас задовольнити, тому що воно не передбачає свідомої спроби контролювати процеси уваги і рівень нервовом’язової напруги.

Наприклад, спробуйте прямо зараз, без виконання реальних рухів, уявити наочно і „почуттєво”, що ви виконуєте удар ногою по м’ячу.

Тепер уважно проаналізуйте свої відчуття, і ви зрозумієте, що, прагнучи з усією ретельністю виконати цей рух, ви дійсно мимоволі „включали” відповідні групи м’язів.

І хоча реального руху не було видно, однак послані вами імпульси доходили від мозку до м’язів ніг у поточній координаційній і тимчасовій відповідності з реальною дією.

  1. Застосування уявного тренування у спорті.

Візуальні і кінестетичні уявні повторення реальних рухів особливо широко застосовуються в процесі підготовки гімнастів і стрибунів у воду, оскільки для них дуже важливо вміти усвідомлювати і уявляти собі точне положення свого тіла у просторі в будь-який момент дії. Так, у багатьох стрибках у воду атлетам доводиться робити одночасно поворот у вертикальній (сальто) і в горизонтальній (гвинт) площинах, що, природно, не залишає часу на роздуми і аналіз своїх рухів під час їхнього виконання.

Процедури уявних повторень застосовуються для того, щоб допомогти спортсменам шляхом відтворення здорових і кінестетичних уявлень краще засвоїти особливості техніки виконання того чи іншого складного стрибка.

Ряд проведених наукових досліджень підтвердив, що уявне тренування може бути досить ефективно використане при навчанні відносно простим руховим навичкам.

Так, в одному з досліджень було достовірно встановлено, що проведення серії уявних тренувань зі спортсменами, які спеціалізуються на стендовій стрільбі, дало практично такий же позитивний результат, як і виконання реальної стрільби. Інші дослідження деякими російськими і чеськими фахівцями, які перевіряли ефект уявного тренування на підставі більш складних рухових навичок, показали, що і в цьому випадку дана процедура може бути досить корисна.

В одному з досліджень вони порівнювали ефективність діяльності рівних за класом спортсменів, які спеціалізуються у легкоатлетичному потрійному стрибку, одна половина яких застосувала протягом тренування багаторазове уявне відтворення всього циклу рухів, які характеризуються потрійний стрибок, а інша зовсім не використовувала цю процедуру. В кінці тренувального заняття спортсмени першої групи показали більш високі результати в стрибках.

У дослідженні, проведеному з важкоатлетами, один спортсмен виявився здатним у жимі-лежачи на спеціальній лавці – давати своїм мязам сигнали, які точно відповідають різним вагам, що піднімаються подумки (уявно), і не робити при цьому ніяких зайвих рухових дій доти, поки уявлена вага нге перевищувала 20 кг.

Як тільки він уявив собі, що вага штанги значно зросла, йому здалося, що його спина, яка торкалася лавки , мимоволі напружилася й прогнулася так, начебто він дійсно вижимав дуже важку штангу.

Це типова помилка багатьох штангістів, яким здається, що таким прогином вони допомагають собі розвинути могутніше зусилля, а насправді лише послаблюють його.

Таким чином, саме виразне візуальне уявлення своєї помилки дозволило цьому спортсменові швидко виправити її і завдяки цьому суттєво підвищити свої спортивні результати.

Спортсмени високої кваліфікації мають значно більш високу поточність кін естетичних, або, як їх ще називають, мязово-рухових сприйняттів, ніж спортсмени середньої кваліфікації.

Вони мають здатність розрізняти такі незначні відхилення в розмірі й вазі предметів, специфічних для їхнього виду спортивної діяльності, які для інших людей залишаються непоміченими.

Висококваліфікованих спортсменів відрізняє також здатність до значного більш точного візуального сприйняття найбільш інформативних для них об’єктів і явищ навколишнього середовища.

Використання здорових уявлень як метод запам’ятовування великої кількості важливої інформації має спеціальну значимість.

Хоча людська мова здається найбільш очевидним засобом опису поведінки і спілкування одного індивіду з іншими, однак передача інформації за її допомогою вимагає часу і не завжди відзначається необхідною точністю.

В багатьох випадках спорту події розвиваються з колосальною швидкістю, і якщо спортсмен починає пояснювати собі сутність подій, які відбуваються, шляхом розмовної мови, то він просто виявиться не в змозі своєчасно реагувати на вимоги ситуацій, які швидко змінюються. Уявіть собі, що ви намагаєтесь розповісти самі собі про рух хокейної шайби, яка летить у вашу голову зі швидкістю більше ста п’ятдесяти кілометрів за годину. Або намагаєтесь описати собі словами свій стрибок у воду в самий момент його виконання.

Результати досліджень дають можливість стверджувати, що спортсмени під час змагань частіше думають образами, ніж словами.

Ця здатність використовувати зорові образи для розпізнання специфічних змагальних ситуацій, правильно і швидко реагувати на них може бути значно поліпшена за допомогою методу уявного тренування.

Розвиваючі свої здатності до образної уяви тих чи інших ситуацій, ви через деякий час виявите, що легко можете відтворювати їх у своїй пам’яті.

Замість того, щоб запам’ятовувати групи окремих образів, а вже потім створювати з них у своїй свідомості цілі картини, ви, навпаки, можете бачити відразу повну картину подій у їх розвитку, а в разі необхідності – вичленити з неї окремі „кадри”.

Такий підхід більш ефективний, тому що в будь-яких спортивних ситуаціях є досить велика кількість надлишкової інформації, яку зовсім не обов’язково запам’ятовувати детально.

Тому якщо ви споглядаєте в пам’яті ряд минулих ситуацій, то доцільніше і легше відтворювати цілісну картину їх розвитку, не вичленюючи кожний окремий елемент.

За допомогою багатократного довільного відтворення різних спортивних ситуацій можна тренувати здатність до відтворення цілих картин тієї обстановки, яка вас оточує. Це дозволить краще згадати розташування воріт на слаломній трасі, вибрати найбільш зручну ключку для того чи іншого удару в гольфі і т.п. До достоїнств уявного тренування варто віднести й те, що вона допоможе знайти „ключ” для селекції всілякої інформації, яка надходить у різних змагальних ситуаціях.

Резюмуючи висловлені у цій роботі міркування, потрібно підкреслити, що, застосовуючи уявне тренування, можна швидше навчитися відбирати з усього потоку інформації, яка надходить, найбільш вірні ознаки специфічних змагальних ситуацій.

Це, в свою чергу, дозволить миттєво виявити, що в коло вашої уваги потрапили подразники, які заважають, і швидше витиснути їх зі своєї свідомості.

Така здатність до селекції об’єктів свідомого контролю є дуже серйозною підмогою в діяльності спортсмена, вона дозволяє значно швидше придбати техніко-практичну зрілість, прискорюючи процес нагромадження і реалізації досвіду.

І, нарешті, цей досвід дозволить вам у різних змагальних ситуаціях чітко розпізнавати свої помилки , які ви не помічали до цього часу і яких тепер вам буде легше уникнути.