- •А.В. Ващенко новітня історія країн європи та америки.
- •Відповідальний редактор: доктор історичних наук, професор Ячменіхін к.М.
- •Анотація
- •Курсу “Новітня історія країн Європи та Америки”
- •Пояснювальна записка
- •Словник
- •Зміст курсу
- •Тема 1. Версальсько-Вашингтонська система договорів та її вплив на світовий історичний процес.
- •Тема 2. Італія у 1918-1945 рр.: особливості історичного розвитку.
- •Тема 3. Німеччина у 1919-1945 рр.: особливості історичного розвитку.
- •Тема 4 Іспанія у 1918-1945 рр.: особливості історичного розвитку.
- •Тема 5. Португалія у 1918-1945 рр.: особливості історичного розвитку.
- •Тема 6. Греція у 1918-1945 рр.: особливості історичного розвитку.
- •Тема 7. Тоталітаризм як суспільно-політичне явище і половини хх ст.
- •Змістовий Модуль II країни європи та північної америки у 1918-1939 рр.
- •Тема 1 сша у 1918 – 1945 рр.: особливості історичного розвитку.
- •Тема 2. Канада у 1918-1945 рр.: особливості історичного розвитку.
- •Тема 3. Велика Британія у 1918 – 1945 рр.: особливості історичного розвитку.
- •Тема 4. Франція у 1918-1945 рр.: особливості історичного розвитку.
- •Тема 6. Країни Північно-Західної Європи у 1918-1945 рр.: особливості історичного розвитку.
- •Змістовий Модуль iiі країни європи та америки у міжнародних відносинах 20-30-х рр. Хх ст. Іі світова війна.
- •Тема 2. Світова економічна криза 1929 – 1933 рр. Та її вплив на суспільно-політичні та соціально-економічні процеси у світі.
- •Тема 3. Загальні тенденції розвитку суспільних рухів у Європі та Америці у першій половині хх ст. Робітничий рух.
- •Тема 4. Міжнародні відносини у 20-30-х роках хх ст.
- •Тема 5. Друга світова війна.
- •Тема 6. Загальні тенденції розвитку науки та культури у країнах Європи та Америки.
- •Структура курсу «Новітня історія країн Європи та Америки. 1918-1945 рр.»
- •СТруктура Навчальної дисципліни “новітня Історія країн європи та америки. 1918-1945 рр.” за модульною системою
- •Розподіл балів за рейтинговою системою
- •Шкала оцінювання якості знань студентів
- •Шкала оцінювання якості знань студентів за шкалою ects
- •Критерії оцінювання знань студентів за кредитно-модульною системою:
- •Методичні рекомендації:
- •Література
- •Заняття 2. Загальна характеристика нацистського режиму в Німеччині (2 год.)
- •Методичні рекомендації:
- •Література
- •Заняття 3. Громадянська війна в Іспанії. Встановлення політичного режиму ф.Франко. (2 год.).
- •Методичні рекомендації:
- •Література
- •Іі модуль Заняття 4.
- •Методичні рекомендації:
- •Методичні рекомендації:
- •Література
- •Заняття 6 Угорщина у 1918-1939 рр.: особливості суспільно-політичного та соціально-економічного розвитку. (2 год.)
- •Методичні рекомендації:
- •Література
- •Ііі модуль Заняття 7 Мексика у 1918-1945 рр.: особливості історичного розвитку. (2 год.)
- •Методичні рекомендації:
- •Заняття 8 Друга світова війна. (2 год.)
- •Методичні рекомендації:
- •Література
- •Завдання для самостійної роботи: Модуль і
- •Модуль іі
- •Модуль ііі
- •Джерела та література до курсу
- •Питання до екзамену і модуль
- •Іі модуль
- •Ііі модуль
- •Список скорочень
Словник
Кредитно-модульна система організації навчального процесу – це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових одиниць (залікових кредитів).
Заліковий кредит – це одиниця виміру навчального навантаження необхідного для засвоєння змістових модулів або блоку змістових модулів.
Модуль – це задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу (тема, самостійна робота, лабораторна робота, тест).
Змістовий модуль – це система навчальних елементів, що поєднана за ознакою відповідності певному навчальному об’єктові (дорівнює 27 годин загального навчального часу). Повноцінне оволодіння кожним змістовним модулем передбачає опрацювання студентом певного кола теоретичних питань на лекційних заняттях, практичних завдань і відбувається під час аудиторної та самостійної роботи згідно з навчальним планом або за індивідуальним графіком роботи студента.
Поточний контроль – оцінювання рівня знань, умінь та навичок студентів, що здійснюється у ході навчального процесу шляхом проведення усного опитування, контрольної роботи, тестування, колоквіуму тощо.
Модульний контроль – форма контролю, у якому підводиться підсумок роботи студента впродовж модуля. Результатом модульного контролю є модульна оцінка.
Модульна оцінка – бальна оцінка (абсолютна), яку отримав студент у результаті контролю за виконанням усіх видів робіт (теоретичних, практичних, самостійних), віднесених до відповідного модуля.
Екзамен (залік) - форма підсумкового контролю, засвоєння студентом навчального матеріалу з окремої дисципліни за певний період відповідно до навчального плану.
Лекція – основна форма проведення навчальних занять у вищому навчальному закладі, призначених для засвоєння теоретичного матеріалу. Як правило, лекція є елементом курсу лекцій, який охоплює основний теоретичний матеріал окремої або кількох тем навчальної дисципліни. Лекції проводяться лекторами – професорами і доцентами (викладачами) вищого навчального закладу, а також провідними науковцями або спеціалістами, запрошеними для читання лекцій. Лекції проводяться у відповідно обладнаних приміщеннях – аудиторіях для однієї або більше академічних груп студентів.
Семінарське заняття – форма навчального заняття., при якій викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів). Семінарські заняття проводяться в аудиторіях або навчальних кабінетах з однією академічною групою. Індивідуальне навчальне заняття проводиться з окремими студентами з метою підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуальних творчих здібностей.
Консультація – форма навчального заняття, при якій студент отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування. Консультація може бути індивідуальною або проводитися для групи студентів, залежно від того, чи викладач консультує студентів з питань, пов’язаних із виконанням індивідуальних завдань, чи з теоретичних питань навчальної дисципліни. Індивідуальні завдання з окремих дисциплін (реферати, курсові роботи тощо) видаються студентам в терміни, передбачені вищим навчальним закладом. Індивідуальні завдання виконуються студентом самостійно при консультуванні викладачем.
Самостійна робота студента – основний засіб роботи студента по оволодінню навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять.