Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ТЕМА 3. ДЕШИФРАТОРИ.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
10.11.2019
Размер:
1.81 Mб
Скачать

ТЕМА 3

ДЕШИФРАТОРИ

ЛЕКЦІЯ 1

ЛІНІЙНІ ДЕШИФРАТОРИ

1 Загальні положення

Дешифратори дискретних сигналів відносяться до одних з основних вузлів систем автоматичного керування, телефонних і телеграфних систем комунікації, ЕОМ і різних пристроїв дискретної вимірювальної техніки, систем зв’язку і телемеханіки. Широке розповсюдження отримали три структури дешифраторів: лінійна, каскадна і ступінчата. Ці структури відрізняються одна від одної характером навантаження на джерела вхідних сигналів, числом логічних елементів, часом затримки сигналів, вимогами до коефіцієнту розгалуження логічних елементів.

Дешифратором називається пристрій, в якому в робочому стані активний сигнал з’являється на одному и тільки одному виході.

Дешифратори бувають повні і неповні. У повному дешифраторі є входів і виходів. У неповному - число виходів буде менше .

Умовне позначення дешифратора – DC (decoder).

Наприклад, якщо в повному дешифраторі є 3 входи, то число його виходів дорівнює 8 (рис. 1).

Входи дешифратора називають ще адресними входами, тому що вони задають адрес виходу, що активізується.

Рисунок 1 – Стандартне позначення дешифратора

Крім входів і виходів дешифратор звичайно має вхід Е, який включає дешифратор в роботу. При Е = 1 дешифратор знаходиться в робочому стані. При Е = 0 на всіх виходах встановлюються неактивні сигнали, які дорівнюють нулю, незалежно від того, є чи нема на його входах сигнали.

На практиці широко застосовуються два типи дешифраторів – лінійні і матричні.

2 Лінійні дешифратори

Функціонування лінійного дешифратора описується системою логічних функцій , . Для прикладу в табл.1 надано правило функціонування лінійного дешифратора з входами і відповідно 8 виходами.

Таблиця 1 – Таблиця істинності лінійного дешифратора з входами

1

0

0

0

1

0

0

0

0

0

0

0

2

0

0

1

0

1

0

0

0

0

0

0

3

0

1

0

0

0

1

0

0

0

0

0

4

0

1

1

0

0

0

1

0

0

0

0

5

1

0

0

0

0

0

0

1

0

0

0

6

1

0

1

0

0

0

0

0

1

0

0

7

1

1

0

0

0

0

0

0

0

1

0

8

1

1

1

0

0

0

0

0

0

0

1

З цієї таблиці одержимо такі логічні рівняння для кожного з виходів дешифратора:

; ; ; ;

; ; ; .

За цими рівняннями для трьох вхідних змінних , , будується комбінаційна схема одноступеневого дешифратора, яка містить відповідно виходів. Якщо на входи цього дешифратора при Е = 1 подати набір змінних 000, то на входах відповідного елемента I з’являться 3 одиниці і, отже, на його виході буде 1, а на кожному з виходів інших елементів - 0. Функція відповідно буде дорівнювати 1. Аналогічно до цього подача на вхід дешифратора будь-якого іншого набору вхідних змінних призведе до появи на його виході відповідного йому елемента I одиничного сигналу, а на всіх інших виходах елементів дешифратора з’являться нулі.

Рисунок 2 – Функціональна схема лінійного дешифратора

Кількість входів, які містяться в лінійному дешифраторі:

. (1)

Для число .

3 Реалізація логічних функцій дешифраторами

Оскільки на кожному виході дешифратора з будь-якої структурою реалізується конституента одиниці (див. табл. 1), то очевидно, що з його допомогою може бути реалізована будь-яка логічна функція з числом змінних, яке дорівнює числу входів дешифратора. Для цього виходи дешифратора, які відповідають конституентом 1, необхідно з’єднати з допомогою схеми АБО.

Приклад. Необхідно реалізувати функцію, яка задана в диз’юнктивній нормальній формі, з допомогою дешифратора:

.

Для цього перетворимо її в ДДНФ і подамо у вигляді сум конституент 1:

.

Відповідні отриманим конституентам 1 виходи дешифратора об’єднаємо схемою АБО. В результаті на її виході буде отримана функція (див. рис. 3).

Рисунок 3– Реалізація логічної функції на дешифраторі