Тема 7 Запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у внз України.

7.1. Загальні положення модульно-рейтингової системи контрольних заходів

Модульно-рейтингова система контрольних заходів – це дидактично та методично обґрунтована у часі та за змістом послідовність контрольних письмових завдань для студентів, результати виконання яких оцінюються кількісними показниками (балами або індексами), що зараховуються у накопичувальному режимі до результатів підсумкового контролю з навчальної дисципліни.

Словосполучення «модульно-рейтингова» характеризує основні ознаки сутності такого контролю в системі навчального процесу.

Модульність свідчить про те, що обсяг навчальної інформації, що контролюється, повинен бути логічно завершеним і забезпеченим реалізованими формами організації навчання. У навчальному процесі вищої школи обсягами можуть виступати змістові модулі, блоки змістових модулів, навчальні об’єкти, повністю вся навчальна дисципліна.

«Рейтингова» складова цього словосполучення свідчить про те, що результат контрольних заходів повинен мати кількісний показник з достатнім масштабом його ранжирування.

Для студента результат кожного модульно-рейтингового контролю – це не тільки характеристика його успішності, а і його місце («рейтинг»), його досягнення у черзі показників своїх сокурсників, своїх колег.

В сучасних вимогах ринку праці для фахівців, що після закінчення навчання вперше пропонують свої здібності, рейтинговий показник може стати вирішальним чинником для одержання первинної посади.

Накопичувальний режим модульно-рейтингової системи передбачає формування кінцевого оціночного результату на основі усіх оцінок з будь-яких контрольних заходів, які проводяться протягом семестру. Порядок перезарахування встановлюється кафедрою в залежності від методики викладання та змісту навчальної дисципліни.

«…модульно-рейтингова система контролю знань – це … стимулюючий фактор для студента і викладача до систематичної роботи протягом семестру …» (із доповіді Міністра Освіти і науки України на колегії МОНУ 27.02.04 в місті Одесі).

Введення в навчальний процес вищої школи модульно-рейтингової системи контрольних заходів передбачає надання їй наступних функціональних задач:

~ при зростаючих потоках наукової та навчальної інформації замінити репродуктивне засвоєння студентом певного обсягу знань і переходити до оцінки уміння їх застосування у фаховій та навчальній діяльності;

~ стимулювати навчальну роботу студентів протягом навчального семестру за рахунок підвищення ефективності їх самостійного опрацювання тематичного змісту навчальної дисципліни;

~ зменшити інформаційне навантаження окремих контрольних заходів, по-перше, за рахунок методично обґрунтованого їх збільшення протягом семестру і, по-друге, за рахунок виготовлення дидактично підготовлених формалізованих контрольних завдань;

~ забезпечити перехід до безсесійного навчання протягом навчального року.

Усі контрольні заходи щодо перевірки виконання студентами домашніх завдань, розрахункових робіт, звітності з виконання лабораторних робіт, реферативні огляди тощо повинні входити складовою частиною в систему модульно-рейтингового контролю.

Таким чином, модульно-рейтингова система контрольних заходів стає функціональною системою, яка реалізується паралельно навчальному процесу і перетинається з ним у відповідних завчасно передбачених точках, – точках призначеного контрольного заходу. Про час і місце призначеного контрольного заходу, про його зміст та регламент студенти повинні бути заздалегідь поінформованими.

Модульно-рейтинговий контроль розглядається не як одноразовий акт для визначення рівня успіхів студентів, а як система, що повністю замінює традиційну заліково-екзаменаційну сесію.

Результат будь-якого модульно-рейтингового контролю не може мати оцінку у вигляді ступеневої якісної характеристики («залік», «задовільно», «добре» тощо).

Його результат обов’язково визначається через кількісні показники у балах або індексах, які у разі необхідності, можуть бути трансформованими у будь-які оцінки.

Отже, як проголошено у вступі, система ECTS базується на трьох ключових елементах: інформації (стосовно навчальних програм і здобутків студентів), взаємної угоди (між закладами-партнерами і студентом) і використання кредитів ECTS (щоб визначити навчальне навантаження для студентів). Ці три ключові елементи приводяться в дію через використання трьох основних документів: інформаційного пакета, форми заяви / навчального контракту і переліку оцінок дисциплін. Більш за все ECTS використовується студентами, викладачами і закладами, які хочуть зробити навчання за кордоном невід’ємною частиною освітнього досвіду.

За своєю суттю ECTS жодним чином не регулює змісту, структури чи еквівалентності навчальних програм. Це є питаннями якості, яка повинна визначатися самими вищими навчальними закладами під час створення необхідних баз для укладання угод про співпрацю, двосторонніх чи багатосторонніх. Кодекс хорошої практики, що називається ECTS, забезпечує тих дійових осіб інструментами, щоб створити прозорість і сприяти визнанню освіти.

Повне визнання навчання є необхідною умовою для втілення програми обміну студентами в рамках програм «Сократес» чи «Іразмес». Повне визнання навчання означає, що період навчання за кордоном (включаючи іспити чи інші форми оцінювання) заміняє порівнюваний період навчання у місцевому університеті (включаючи іспити чи інші форми оцінювання), хоча зміст погодженої програми навчання може відрізнятися.

Використання ECTS є добровільним і базується на взаємній довірі і переконанні щодо якості навчальної роботи освітніх закладів-партнерів.

ECTS забезпечує прозорість через такі засоби:

1. Кредити ECTS, які є числовим еквівалентом оцінки, що призначається розділам курсу, щоб окреслити обсяг навчального навантаження студентів, необхідний для завершення курсу;

2. Інформаційний пакет, який дає письмову інформацію студентам і працівникам про навчальні заклади, факультети, організації і структуру навчання і розділів курсу;

3. Перелік оцінок з предметів, який показує здобутки студентів у навчанні у спосіб, який є всебічним і загальнозрозумілим, і може легко передаватися від одного закладу до іншого;

4. Навчальний контракт, що стосується навчальної програми, яка буде вивчатися, і кредитів ECTS, які будуть присвоюватись за успішне її закінчення, є обов’язковим як для місцевого і закордонного закладів (home and host institutions), так і для студентів.

Хороше спілкування і гнучкість також необхідні, щоб сприяти визнанню навчання, завершеного чи пройденого за кордоном. У цьому координатори ECTS повинні відіграти важливу роль, оскільки їхніми основними завданнями є займатися навчальними і адміністративними аспектами ECTS.

Повний діапазон розділів курсу факультету /закладу, який користується ECTS, повинен, у принципі, бути доступним для студентів, які навчаються за програмою обміну, включаючи розділи курсів, що читаються на рівні докторантури. Студентам варто давати можливість проходити звичайні розділи курсу – і ті, що спеціально для них розроблялися – а відтак не позбавляти можливості дотримуватися вимог для одержання ступеня чи диплому закордонного закладу.

ECTS також дає можливість для подальшого навчання за кордоном. З ECTS студент не обов’язково повернеться назад до місцевого закладу після періоду навчання за кордоном; він може віддати перевагу тому, щоб залишитися у закордонному закладі – можливо, щоб здобути ступінь – чи навіть перейти до третього закладу. До компетенції закладів належить вирішувати прийнятне це чи ні, і які умови студент повинен виконати, щоб одержати диплом чи реєстрацію перезарахування. Перелік оцінок дисциплін є особливо корисним за цих умов, оскільки він показує історію навчальних здобутків студентів, яка допоможе закладам приймати ці рішення.

ECTS може мати успіх лише за умов добровільної участі, прозорості, гнучкості і клімату взаємної довіри і впевненості. Штат працівників потрібно інформувати і готувати до застосування норм і механізмів ECTS.

Основними вимогами є:

~ Призначення координатора ECTS від навчального закладу;

~ Призначення координаторів ECTS з числа працівників кафедр (факультетів) за дисциплінами на усіх факультетах, що мають намір користуватися ECTS;

~ Призначення кредитів ECTS для блоків курсу;

~ Випуск інформаційного пакета щодо усіх навчальних предметів (дисциплін), у яких ECTS використовується (буде використовується), рідною мовою та однією з мов країн ЄС;

~ Використання форм заяв для студентів, перелік оцінок дисциплін і навчальних контрактів.