7.4. Рекомендації щодо застосування модульно-рейтингового контролю вмінь та знань студентів

Для забезпечення єдиного підходу до розробки та застосування модульно-рейтингового контролю вмінь та знань студентів можна скористатися деякими рекомендаціями, складеними на основі практичного досвіду.

Приведений нижче перелік заходів не є вичерпним, але він достатній для плідної праці.

1. Відповідно до нових навчальних планів із спеціальності, складених в кредитах ECTS, кафедри переробляють робочі навчальні програми для своїх навчальних дисциплін. Вони складаються за зразком який наведено у «Методичних рекомендаціях до планування змісту навчання …».

В робочих навчальних програмах обов’язково передбачається розподіл навчального матеріалу за ознаками: навчальні об’єкти, змістові модулі, навчальні елементи. За рахунок визначення рівня сформованості знань з навчальних елементів, яке передбачається програмою, виникає можливість детальніше аналізувати зміст модульно-рейтингових контролів, які розробляються.

2. Не відкидаючи існуючої системи контрольних заходів з навчальних дисциплін кафедри та враховуючі її наслідки в минулих періодах, проаналізувати її зміст, форму, витрати часу, умови застосування, одержані результати, її недоліки та переваги. Визначити те, що можна використати у новій системі.

Розробити організаційну структуру системи модульно-рейтингових контролів (їх кількість, їх тематичний зміст, форму контрольної документації тощо).

Кількість модульно-рейтингових контролів визначається кафедрою в залежності від особливостей навчального матеріалу. Але орієнтовно можна прийняти такий вимір: на 18-20 годин навчальних занять – один модульно-рейтинговий контроль.

Скласти попередній графік модульно-рейтингових контролів у відповідності до робочої навчальної програми та календарно-тематичного плану. Визначити перелік змістових модулів, які будуть контролюватися кожним контрольним заходом.

При підготовці до розробки системи модульно-рейтингового контролю передбачати максимальне використання комп’ютерних технологій, завантаження комп’ютерних класів своїх кафедр або використовування комп’ютерної техніки через звернення – заявки до відділу інформаційних технологій.

3. Кафедра доручає провідним науково-педагогічним працівникам (доцентам, професорам) розробити коротку методику проведення конкретного модульно-рейтингового контролю з підготовкою усієї необхідної контрольної документації: педагогічних тестів, спрощених педагогічних тестів, карток контрольних завдань тощо (про це дивись далі).

Процес розробки та складання основи модульно-рейтингового контролю, – змісту контрольного завдання, – це самий відповідальний та трудомісткий процес.

Окрім того, що він потребує неабиякого досвіду з психо-дидактичних аспектів в навчальному процесі, – він вимагає ще й розробки варіантів з однаковим педагогічно-контрольним навантаженням.

Кількість варіантів визначається кафедрою. На наш погляд, кількість варіантів одного і того ж завдання залежить від можливостей забезпечення самостійності виконання його студентом. Вважаємо, що 10-15 варіантів, для групи 25-30 студентів можуть це забезпечити.

З цього приводу рішення приймає кафедра і воно залежить від можливостей інформаційних технологій, які кафедра може застосувати.

Кожне завдання має мати критерії оцінки усіх відповідей та прозору процедуру її виставлення викладачем.

Після готовності усієї документації вона розглядається кафедрою і затверджується.

В подальшому (при використанні) вона коректується та поліпшується.

4. В навчальному процесі студенти виконують індивідуальні завдання, які передбачені робочою навчальною програмою з навчальної дисципліни. До таких завдань відносяться: розрахункові, графічні, розрахунково-графічні роботи, написання реферативних оглядів, підготовка доповідей до семінарських занять, виконання курсових робіт, курсових проектів, звітності з проведених лабораторних робіт тощо.

Після виконання відповідного завдання студент у визначеній формі звітує перед викладачем або захищає його змістовну складову.

Якщо на кафедрі результати звіту або захисту оцінюються за бальною шкалою, то такий звіт або захист входить до складу модульно-рейтингової системи контрольних заходів.

При неможливості (або недоцільності) виставляти оцінки за такі роботи у балах, тобто при застосування двобальної системи («зараховано», «незараховано») звіти та захисти до модульно-рейтингової системи не входять, бо вони не мають рейтингу. У цьому разі оцінки таких завдань є умовами для атестації (або не атестації) студента за його показниками у модульно-рейтингових контролів.

Студент, який не виконав роботу з індивідуального завдання, не може бути позитивно атестованим з цієї дисципліни незалежно від показників його успішності при проведенні модульно-рейтингових контролів. Але після погашення академічної заборгованості з виконання цієї роботи його позитивні результати відновлюються.

5. Після реалізації усіх складових системи модульно-рейтингового контролю з навчальної дисципліни викладач, який їх проводить (лектор академічного потоку або науково-педагогічний працівник, що веде цикл практичних, семінарських або лабораторних робіт), атестує усіх студентів, включаючи узагальнений рейтинговий бал відповідно до результатів кожного модульно-рейтингового контролю. Атестація проходить без додаткових запитань або уточнень. Вона є підсумковим семестровим контролем.

При цьому:

~ якщо усі модульно-рейтингові контролі мають однакове дидактичне значення у складі навчальної дисципліни, то атестаційний бал виставляється як середньоарифметична величина з усіх оцінок, одержаних студентом, з округленням до цілих чисел бала;

~ якщо модульно-рейтингові контролі відрізняються друг від друга за ознакою дидактичного значення, то оцінка визначається через середньозважену арифметичну величину (значення контролю, - його «вага», - характеризується коефіцієнтом, який встановлюється кафедрою);

~ атестація студента може проходити в його присутності або без нього;

~ оцінка підсумкового семестрового контролю (результат атестації) виставляється в залікову книжку студента та в заліково-екзаменаційну відомість;

~ якщо студент має заборгованість у звітності за виконання індивідуальних завдань, то його атестація з даної дисципліни відкладається до її погашення.

6. Облік успішності студентів з усіх контрольних заходів в своїх академічних журналах ведуть викладачі, які їх проводять.

Доцільно на кафедрі розробити єдину схему позначок, за допомогою яких викладачі реєструють успішність студентів та інші академічні дії. Це дозволить одержувати поточну інформацію навчальної діяльності студентів, навіть, при відсутності викладача.

Журнал викладача повинен зберігатися в приміщенні кафедри на рівні статусу нормативно-методичної документації.

Інші форми обліку та порядок передачі інформації до деканату встановлює деканат.

Результати підсумкового семестрового контролю з навчальної дисципліни передаються до деканату за існуючим порядком.

7. Усі перескладання модульно-рейтингових контролів студентами з метою зміни раніше одержаних оцінок у період до кінця навчальних тижнів семестру регулюються на рівні кафедри.

Після терміну підсумкового семестрового контролю питання про погашення академічної заборгованості вирішуються за існуючим порядком.

8. При застосуванні модульно-рейтингової системи контрольних заходів велике значення має рівень обізнаності студентів із змістом, технологією та графіком їх проведення. Бажано, зразки контрольної документації та технологію відповідей на завдання публікувати на кафедральних стендах, veb- сторінці кафедри або якимось іншим засобом забезпечувати інформування студентів про порядок проведення контролю.

Досвід свідчить, що своєчасне знайомство студентів з організацією проведення контрольного заходу заохочує їх до його здійснення та сприяє їх продуктивнішій роботі.

Основою якості педагогічної діагностики навчання студентів при модульно-рейтингових контролях є зміст та форма контрольної документації, технологія побудови відповідей на її завдання та наявність об’єктивних критеріїв оцінок в кількісних показниках (рейтингах).

Усі інші аспекти контролю лише визначають умови, що поліпшують систему або погіршують її функціональне навантаження.