Тема 7. Фінансові послуги з перейняття ризику План

1. Сутність послуг по перейняттю ризику.

2. Хеджування ризику як вид фінансової послуги.

3. Види хеджування ризику.

4. Механізм надання послуг по перейняттю ризику.

1. Сутність послуг по перейняттю ризику

Кожна страхова компанія прагне створити стійкий стабілізова­ний страховий портфель. Але жорстка конкуренція на страховому ринку не дає можливості для вільного відбору сприятливих ризиків, тому у портфелі страховика можуть опинитися ризики з дуже висо­кою відповідальністю. У такій ситуації настання лише одного вели­кого збитку може призвести до значних фінансових втрат компанії. Страховій компанії загрожують також великі збитки від масових дрібних ризиків, сконцентрованих на невеликій території (наприк­лад, коли йдеться про страхування будівель у сільській місцевості). І саме перестрахування дає змогу передбачити всі зазначені випадко­вості.

Отже, потреба в перестрахуванні виникає за наступними обставинами:

• можливий збиток, пов'язаний з великим ризиком;

• можливий катастрофічний випадок, тобто кумуляція збитків у результаті однієї події;

• перевищується середня частота збитків.

Практика показує, що будь-яке страхове товариство, навіть при ретельному доборі ризиків при прийомі їх на страхування, не може створити портфель цілком ізольованих один від другого об'єктів страхування, тому що умовами страхування звичайно покриваються різноманітні небезпеки, яким застраховані об'єкти можуть піддаватися одночасно.

Хеджування фінансових ризиків є також актуальною проблемою для страхової справи. Сутність операцій по перейняттю ризику являє собою перестрахування. Перестрахуванням досягається не тільки захист страхового портфеля від впливу на нього серії значних страхових випадків або навіть одного катастрофічного випадку, але і те, що оплата сум страхового відшкодування по таких випадках не лягає важким тягарем на одну страхову компанію, а здійснюється колективно всіма учасниками в перестрахуванні відповідного об'єкта.

Основною функцією перестрахування є повторний розподіл ризику, завдяки якому відбувається кількісне і якісне вирівнювання страхового портфеля. Розподіл ризику відбувається не тільки в рамках національних економік, а й, з огляду на інтернаціоналізацію господарських зв'язків, набуває міжнародний характер.

Таким чином, перестрахування є необхідною умовою забезпечення фінансової стійкості страхових операцій і нормальної діяльності будь-якого страхового товариства, незалежно від розміру його капіталів, запасних і резервних фондів та інших активів.

2. Хеджування ризику як вид фінансової послуги

Важливою функцією ф’ючерсних ринків є створення можливості для торгових учасників зменшити або контролювати ризик шляхом переносу його на інших учасників. Відмітимо, що діяльність по торгівлі ф’ючерсними контрактами з метою зменшення або контролю над ціновим ризиком називається хеджуванням.

Хеджерами є учасники ринку, що використовують ф’ючерси й опціони для зменшення ризику цінових коливань. Їх участь у ф’ючерсній торгівлі пов'язана з реальними операціями, що стосуються товару або фінансового інструмента, що лежить в основі ф'ючерсного контракту.

Хеджери усувають ризик шляхом відкриття на час позиції на одному ринку й протилежної позиції на іншому, але економічно зв'язаному ринку, такому, як ф’ючерсний або ринок забалансових інструментів.

Хеджери в економічному плані є основними учасниками ринку термінових контрактів. Сфера їхньої діяльності — область матеріального виробництва, ринок наявного товару, а також фінансова.

Доцільно відмітити, що учасник ринку може вважатися хеджером, якщо його дії засновані на двох мотивах:

• присутність на ринку наявного товару;

• зацікавленість у зменшенні ризику.

Існування хеджерів є економічним виправданням існування ф'ючерсних і опціонних ринків. Хеджери є постачальниками реальних товарів і послуг, а ф'ючерсні й опціонні ринки сприяють підвищенню ефективності їхньої діяльності. Ф'ючерсна торгівля не могла б існувати без активної участі хеджерів. Саме вони забезпечують регулярний і двосторонній приплив наказів на покупку і продаж, що в підсумку приводить до успіху ф'ючерсного контракту.

Хоча хеджування за допомогою ф'ючерсних контрактів стало складовою частиною багатьох галузей економіки, але це не єдиний засіб захисту від цінових коливань. Так, у багатьох сферах виробництва і фінансів не існує ф'ючерсних контрактів, однак там функціонують прибуткові підприємства, що, або знайшли інший спосіб захисту від короткострокових коливань, або пристосувалися до циклічності в прибутках і збитках.

Отже, хеджування можна визначити як використання ф'ючерсного ринку для зниження цінового ризику на наявному ринку. Воно означає здійснення ф'ючерсної угоди, що є тимчасовою заміною відповідної угоди на наявному ринку. Ця ф'ючерсна позиція протилежна нетто-позиції на наявному ринку і служить для зменшення її ризику. У цьому випадку позиції на наявному і ф'ючерсному ринках повинні бути рівні по кількості і збігатися по терміну.

Варто пам'ятати, що здійснення операцій хеджування було б неможливо без тісного взаємозв'язку цін реального і ф'ючерсного ринків. Звичайно, на практиці ціни на реальний товар трохи відрізняються від цін ф'ючерсних контрактів, тому ідеальне хеджування майже неможливо. Однак ці відхилення не настільки значні, щоб не виправдати вигод від хеджа.

Отже, роль ф'ючерсного ринку полягає в забезпеченні тимчасового гнучкого способу зниження ризику, що виникає в описаних вище ситуаціях.

Метою хеджування стає усунення або контроль над коливаннями в нетто-доходах фірми, які викликані несподіваними змінами в цінах на продукцію, що купується або продається.