4.2. Технічні засоби дезактивації

Технічні засоби дезактивації можна розділити на три основні групи:

- спеціальні, розроблені і використовувані для дезактивації та інших видів спеціальної обробки (дегазації і дезинфекції);

- багатоцільові, при розробленні яких, крім основного при­значення, була передбачена можливість їх застосування для дезактивації;

- звичайні, тобто такі технічні засоби, які можуть залучати­ся для проведення дезактивації, особливо після аварії.

На цей час у розвитку технічних засобів виявляється ряд характерних тенденцій:

- використання високотискових водних і парових струменів з тиском понад 10 МПа (~100 атм.) для дезактивації об'єктів у випадку глибинного радіоактивного забруднення;

- широка апробація всіх наявних технічних засобів, у тому числі і звичайних, на підприємствах атомної промисло­вості і пристосування їх для дезактивації;

- уніфікація технічних засобів для надання їм багатоцільо­вих функцій, наприклад, доустаткування засобів пожежо­гасіння, пилососів, поливально-мийних агрегатів і ін., з метою подальшого використання для дезактивації;

- застосування технічних засобів із замкненим циклом для уловлювання відпрацьованих розчинів і середовищ не тільки для дезактивації одягу і не лише в стаціонарних умовах, але й для обробки місцевості, доріг і транспортних засобів;

- застосування робототехніки, розробленої спеціально для промислової дезактивації і дезактивації після аварії.

4.3. Дезактивація харчової сировини і продуктів рослинного походження

З усіх токсичних речовин, що надходять у наш організм, РР найбільше шкодять здоров'ю людини. Тому в усіх випадках потрібно дотримуватися принципу максимального зменшен­ня надходження РН в організм.

Цього можна досягти шляхом проведення безпосередньої дезактивації початкових продуктів харчування і сировини, а також застосуванням доцільних засобів технологічної і ку­лінарної обробки харчової сировини.

Кожний вид продукції рослинництва і тваринництва на кожному етапі технологічної і кулінарної обробки - це бага­тофазна фізико-хімічна система, яка характеризується нерівно­мірним розподілом РН між фазами. При цьому здебільшого можна спрямовано впливати на характер розподілу РН у цій системі, змінюючи параметри її стану або вводячи додаткові компоненти і етапи.

На сьогодні накопичено великий експериментальний ма­теріал про зміну радіоактивності в процесі обробки або пере­робки харчової сировини рослинного і тваринного походження. Велика частина його присвячена вивченню зміни вмісту таких РН, як ⁹⁰Sr, ¹³⁷Cs і ¹³¹I.

Існує прямо пропорційна залежність між густиною за­бруднення місцевості і накопичуванням РН в рослинній про­дукції. Крім того, забруднення рослинної продукції може бути викликане радіоактивним дощем або дощем, який випадає на вже забруднену поверхню.

Глибина проникнення РН різна і залежить від ботанічної будови овочів і фруктів, вологості повітря і тривалості кон­такту між ними. У зв'язку з цим визнають, що дезактивацію потрібно розпочинати у стислий термін.

До дезактивації продовольства необхідно підходити дуже ретельно. Засоби дезактивації продовольства слід розглядати залежно від його стану (твердого, сипкого або рідкого) і з ура­хуванням особливостей самого продукту.

Продовольство, як правило, зберігається в тарі, мішках, ящиках, полімерних упакуваннях. Тара здатна утримувати 80-100% радіоактивних забруднень, тобто служить своєрід­ним ізолюючим середовищем. Тому в першу чергу дезакти­вації підлягає тара - шляхом протирання щітками, вологим тампоном, відсмоктування пилососом, промивання струменем води та іншими засобами.

Особливості радіоактивного забруднення харчової сирови­ни визначають особливості подальшої дезактивації.

Дезактивація овочів і фруктів.

Овочі і фрукти, що мають гладку поверхню (яблука, помідори, сливи тощо), забруднюються головним чином зовні, а ті, що мають шорстку поверхню склад­ної конфігурації, наприклад, капуста, персики, малина та ін., мо­жуть зазнати більш глибокого радіоактивного забруднення.

Овочі, фрукти, картоплю і ягоди спочатку необхідно ретельно промити теплою проточною водою, видаливши перед цим заб­руднене листя і вражені продукти. Потім коренеплоди, кар­топлю, яблука, персики та інші подібні продукти очищають від шкірки і повторно миють теплою водою. Промивання особливо ефективне, коли забруднення відбу­лося радіоактивними частинками. При видаленні з картоплі шкірки вміст ""Зг знижується у два рази.

У зовнішніх шарах фруктів і овочів міститься більше РН, ніж у м'якоті, тому необхідно їх старанно очищати, особливо ті поверхні, які мають нерівності, тріщини. Потрібно знати, що ягоди і гриби містять РН у десятки разів більше, ніж фрукти, оскільки їхня коренева система розміщена у верхніх шарах ґрунту.