РІВЕНЬ ТОЛЕРАНТНОСТІ В УКРАЇНІ

Міжнародний Центр Толерантності

ДОПОВІДЬ “РІВЕНЬ ТОЛЕРАНТНОСТІ В УКРАЇНІ”

за результатами всеукраїнського дослідження

http://www.tolerance.kiev.ua

тел./факс [phone]

Міжнародний Центр Толерантності

ВСТУП

(загальна характеристика дослідження)

Дослідження проведено Міжнародним Центром Толерантності Олександра Фельдмана за сприяння Інституту прикладних гуманітарних досліджень.

1.Термін проведення дослідження: 10 вересня – 10 жовтня 2006 року.

2.Мета дослідження: визначення рівня толерантності населення України до представників різних соціальних груп.

3.Основним методом дослідження було опитування (анкетування) за місцем проживання.

4.Вибіркова сукупність складає 1167 респондентів та репрезентує доросле населення України старше 18 років). Відхилення складає 1,2 %, що дозволяє вважати отримані результати статистично надійними.

5.Вибірка дослідження – триступенева, випадкова, із квотним відбором на останньому етапі.

Опитування проводилось в 65 населених пунктах (точки опитування) в 15 областях України.

http://www.tolerance.kiev.ua

тел./факс [phone]

Міжнародний Центр Толерантності

РОЗДІЛ I. ЗАГАЛЬНІ ОЦІНКИ СИТУАЦІЇ В УКРАЇНІ

Аналіз оцінок респондентами змін, які відбулися за останні два роки, свідчить про явне загострення напруженості у суспільстві. Так, лише 11% респондентів оцінюють сучасну ситуацію в Україні як спокійну і 1% - як благополучну.

Переважна більшість респондентів характеризують сучасний стан в Україні як напружену і конфліктну (50% і 17% відповідно).

Аналіз відповідей респондентів дозволив визначити основні чинники загострення напруженості в українському суспільстві .

За оцінками респондентів, сьогодні в Україні найбільш гострими проблемами є: зростання цін на предмети першої необхідності - (47%), низький рівень заробітної плати - (45%), що завжди є чинниками нестабільності, песимістичних настроїв і напруги. Далі йдуть економічні проблеми - (29%), що можна пояснити нестабільністю ситуації в парламенті, резонансом навколо газової кризи та підвищенням цін на комунальні послуги напередодні опалювального сезону. Дослідження зафіксувало високий рівень стурбованості проблемою корупції в органах влади - (25%). Ці проблеми респонденти оцінюють навіть більш гостро, ніж зазвичай найболючіші питання, такі як незадовільний рівень якості медичних послуг - (24%) та злочинність - (23%). Близько 20% респондентів найбільш нагальними вважають проблеми забезпечення житлом та безробіття.

Таблиця 1.

Розподіл відповідей на питання «Які проблеми сучасної України турбують вас

найбільше?» за регіонами (у % до тих, хто відповів, n=953)
	Проблеми, що турбують		схід	захід	півні	південь	цент	Київ	По
	українців, ранжируванні за				ч		р		масиву в
	показниками значущості								цілому
	1.	високі ціни	46,0	48,0	49,0	53,5	40,2	32,0	47,0
	2.	низькі зарплати	42,9	50,5	5,05	45,0	38,4	34,0	45,0
	3.	економічні проблеми	31,0	28,7	20,2	31,2	22,4	34,0	29,0
	4.	корупція в органах	21,3	29,7	21,0	20,0	22,4	50,0	25,0
		влади
	5.	низька якість медичних	22,6	20,3	15,9	27,0	42,3	17,1	24,0
		послуг
	6.	злочинність	23,3	18,2	27,0	17,3	35,4	24,0	23,0
	7.	безробіття	16,4	32,0	32,0	13,0	23,0	13,0	22,0
	8.	проблеми з житлом	20,9	20,2	18,0	24,0	15,2	24,3	21,0
	9.	корупція в	12,9	14,3	20,4	13,0	17,2	27,1	15,0
		повсякденному житті
	10.	порушення прав людини	11,8	8,7	7,3	12,0	11,0	42,9	13,0
		з боку держави та її
		посадових осіб
	11.	політичні конфлікти	11,5	13,0	7,2	13,0	11,5	4,3	11,0
	12.	високі податки	14,3	3,4	12,2	11,0	5,0	2,9	9,0
	13.	міжнародні конфлікти	2,1	0,9	9,3	10,0	2,4	1,4	4,0
	14.	зростання долі мігрантів	2,4	0,9	5,4	5,0	2,0	2,9	3,0
		та біженців в населенні
		регіону

http://www.tolerance.kiev.ua

тел./факс [phone]

Міжнародний Центр Толерантності

Результати порівняльного аналізу відповідей на це запитання представників різних регіонів України (Див. табл.1.). свідчать, що найбільші розбіжності у ставленні до сучасних проблем в порівнянні з масивом в цілому - у відповідях жителів столиці. На відміну від представників інших регіонів, їх в меншій мірі хвилюють проблеми низьких зарплат, високих цін, безробіття, політичні конфлікти, і в значно більше вони стурбовані корупцією в органах влади (50%) і порушенням прав людини з боку держави та її посадових осіб (42,9%).

Східний регіон в цілому відрізняється лише своїм ставленням до високих податків. На відміну від інших регіонів (3-9%) в східних областях податками невдоволені 14% респондентів. На заході і на півночі нашої країни гостріше ніж в інших регіонах стоїть питання безробіття (32,2%). Представники південних областей частіше за всіх згадували проблеми з житлом (24%) та проблему міжнародних конфліктів (10%). У центральному регіоні України найгострішими є проблеми низької якості медичних послуг (42,3%) та злочинність (35,4%).

Графік 2.

Оцінка респондентами змін, які сталися за останній час (у % до тих, хто відповів, n=950)

можливість вільно висловлювати свої думки

соціальна напруженість у суспільстві

доля мігрантів та біженців…

умови для зайняття підприємництвом

різниця в доходах бідних та багатих

відносини східних та західних регіонів України

протистояння прихильників різних ідеологій…

конфліктність в міжнародних відносинах

можливості впливу громадськості на владу

рівень дотримання прав людини

корупція в повсякденному житті

корупція в органах влади

довіра населення владі

екологічна ситуація

життєвий рівень населення

		41	49	10
		63	31	6
	30		62	8
	19	54	27
		80	17	3
14		52	34
		55	37	8
		43	48	10
	21	52	27
12		59	28
		49	46	5
		60	37	4
6	17		77
3		33	64
	16	28	56

		"+"		не змінилася		"-"

Оцінка респондентами змін, що відбулися у впродовж останніх два роки, більш наочно

http://www.tolerance.kiev.ua

тел./факс [phone]

Міжнародний Центр Толерантності

пояснює ситуацію зростання рівня напруги у суспільстві (графік 2). Так, разом з позитивними змінами, які полягають у зростанні можливості вільно висловлювати свої думки (41%), що є свідченням демократизації суспільства, респонденти визначили тенденцію до зниження довіри населення владі (77%), до зростання корупції в органах влади (60%) та повсякденному житті (49%). Серед найбільш помітних змін українці визначають зниження життєвого рівня населення (56%), і пов‘язане з цим зростання соціальної відстані між багатими та бідними (80%). Безперечним чинником соціальної напруги, за даними дослідження, стає загострення протистояння східних та західних регіонів (34%) і суперечки прихильників різних ідеологій (55%). Занепокоєння громадян викликають також підвищення конфліктності в міжнародних відносинах (43%) і зростання долі мігрантів та біженців в населенні свого району (30%), що є індикатором своєрідного феномену «колективного прикордонного контролю». Це явище, проявляється у прагненні до відокремлення від усіх «чужих» і пов’язане з відсутністю певного позиціювання України в сучасному геополітичному просторі.

РОЗДІЛ ІІ. ТОЛЕРАНТНІСТЬ В ПОВСЯКДЕННОМУ ЖИТТІ

Толерантність у повсякденному житті означає визнання того, що люди за своєю природою відрізняються зовнішнім виглядом, становищем, мовою, поведінкою і мають право жити в мирі та зберігати свою індивідуальність. Це також означає, що погляди однієї людини не можуть бути нав'язані іншим.

В своєму дослідженні ми аналізували відношення громадян України до представників іншого соціального статусу, інших політичних поглядів, іншого віросповідання і конфесій, іншої сексуальної орієнтації, носіям ВІЛ/СНІД, іноземців. Для вимірювання градусу напруженості групових відносин ми виділили кілька рівнів аналізу: міжособистісний (повсякденне життя), соціальний (сфера послуг, робота); політичний. Це дозволяє діагностувати толерантність до цих груп з різних відстаней: емоційної, свідомої та настановної.

2.1. Толерантність в повсякденному житті у системі міжособистісних відносин

Міжособистісні відносини передбачають тісні соціальні контакти (дружні, родинні, сусідські) і є своєрідним тестом на глибинні психологічні характеристики міжгрупових контактів. Вивчаючи ступінь толерантності громадян в повсякденному житті, ми використали шкалограмний аналіз, запропонувавши респондентам оцінити свою готовність бачити серед членів своєї родини представників різних соціальних груп. Як відомо, людина включає до свого безпосереднього оточення тільки тих, до кого відноситься з великим ступенем довіри та поваги, захищаючи себе таким чином від небажаних ситуацій. Відповіді на запитання «Чи згодні Ви допустити у якості члена своєї родини … » дозволяють визначити соціальну дистанцію, яку респонденти хотіли б зберегти між собою та представниками інших соціальних груп в повсякденному міжособистісному спілкуванні. При цьому оцінювання здійснювалось за семизначною порядковою шкалою, де, 1 - це найвища ступінь сприйняття, а 7 – повне відчуження. Так, якщо середній показник рівня толерантності від 1 до 4-х балів – можна стверджувати про високий ступінь сприйняття та поваги до представників групи, готовність мати тісні повсякденні стосунки; показники від 4 до 5 балів означають «відособленість», небажаність але ймовірність міжособистісних контактів; від 5 до 6 балів – «ізольованість», що передбачає уникнення всяких контактів; 7 – крайнє неприйняття.

В цілому по масиву даних громадяни України виявили високий рівень толерантності до представників іншого регіону (1,86), іншого майнового статусу (1,87), іншого віросповідання (3,46), іншої політичної прихильності (3,92), іншої національності (2,2) та громадянства (3,45), (Див. таблиця2). Всі ці характеристики не є причиною відмови від стабільних міжособистісних контактів на родинному рівні, хоча є певні розбіжності між представниками різних соціальнодемографічних груп. Так, наприклад, жителі північного регіону, на відміну від інших, проявляють

http://www.tolerance.kiev.ua

тел./факс [phone]

Міжнародний Центр Толерантності

«залишкову обережність» до іноземців (4,1 бали), а жителі Києва, півдня та заходу показали небажання спілкуватися з прибічниками ідеології чи політичної платформи, що суперечить їхнім переконанням (4; 4,5 та 4,02 бали відповідно).

За даними дослідження громадяни України не розглядають можливості включення до членів своєї родини представників неєвропейської раси (4,47), виявляючи значну дистанційованість від них. Дана позиція є продовженням феномену «великого стрибка», що був зафіксований у 2002 році загальнонаціональним моніторингом, проведення якого розпочали 1994 року в Інституті соціології НАН України. Тоді трагічні події в Америці, пов’язані із терористичним актом у вересні 2001 року, і подальше позиціювання більшості країн стосовно створення антитерористичної коаліції, що гарантує безкомпромісну боротьбу з режимами, які підтримують терористів, викликало в українського населення глобальну “страусину” реакцію, яка спостерігається і досі.

На відміну від всього масиву даних лише жителі Києва показали більш високий рівень толерантності по відношенню до неєвропейців (3,94), що пов’язано зі звиканням до великої кількості іноземців у столиці, змішаних шлюбів, більш високим рівнем працюючих закордоном спеціалістів-киян.

Вкрай ізольованими в повсякденному житті групами залишилися представники сексуальних меншин (6,3) та носії ВІЛ/СНІД (6,45). Населення в цілому бажає відгородитися від цих груп, не мати з ними жодних міжособистісних контактів, що є свідченням низького рівня інформаційно-просвітницької роботи у цій галузі та страху населення перед хворобою.

Таблиця 2.

Розподіл відповідей респондентів на питання «Чи згодні Ви допустити у якості члена своєї родини … » в залежності від статі, віку та регіону проживання респондентів (у середніх).

№	Представники			регіон				стать			вік			масивупоціломуВ
	соціальних груп,	центр	київ	південь	північ	захід	схід	Чоловіки	Жінки	років30До	років50-30	роківСтарше50
	що ранжируванні
	за показниками
	рівня
	толерантності
1	Виходець з	1,41	1,72	1,8	2,2	2,12	1,71	2,00	1,75	1,89	1,89	1,77		1,86
	іншого регіону
2	Виходець з сім’ї,	1,42	2,15	1,58	2,0	2,2	1,8	2,01	1,77	1,71	1,9	1,8		1,87
	чий майновий
	статус вищий за
	Ваш
3	Представник	2,13	2,36	1,67	2,5	2,6	2,1	2,36	2,07	2,32	2,09	2,27		2,20
	іншої
	національності
4	Виходець з сім’ї	1,9	2,07	1,9	2,9	2,4	2,3	2,24	2,28	2,22	2,32	2,16		2,26
	чий майновий
	статус нижчий за
	Ваш
5	Іноземець	3,2	2,85	4,1	3,6	2,98	3,53	3,50	3,41	2,95	3,44	3,79		3,45

http://www.tolerance.kiev.ua

тел./факс [phone]

Міжнародний Центр Толерантності
6	Представник	3,08	3,47	3,9	3,1	3,4	3,4	3,39	3,51	3,54	3,35	3,54	3,46
	іншого ніж Ви
	віросповідання
7	Прибічник іншої	3,36	4,00	4,5	2,8	4,02	3,66	3,88	3,96	3,53	3,89	4,2	3,92
	ідеології чи
	політичної
	платформи
8	Представник	4,14	3,94	5,1	4,5	4,43	4,33	4,53	4,42	4,07	4,43	4,8	4,47
	неєвропейської
	раси
9	Особа з	6,68	5,97	6,0	6,1	6,56	6,28	6,42	6,19	6,07	6,26	6,4	6,30,
	нетрадиційною
	сексуальною
	орієнтацією
10	Носій ВІЛ/СНІД	6,53	6,13	6,5	6,2	6,5	6,50	6,43	6,47	6,23	6,44	6,6	6,45
	Інтегральний												3,62
	індекс соціальної
	дистанції

2.2. Толерантність в системі соціальних зв’язків: робота, сфера послуг

На відміну від міжособистісних відносин, система соціальних зв’язків передбачає спілкування не стільки між особами, скільки між носіями певних соціальних статусів. Саме тому це спілкування є більш регламентованим соціальною роллю і тим більш особистісне віддаленим. До тих, кого людина включає у своє особистісне «родинне» коло, вона має набагато більше вимог, ніж до тих, хто з’являється в повсякденному житті лише як носій певного соціального статусу (лікар, водій, контролер). Це підтверджується різницею інтегральних індексів соціальної дистанції при аналізі відповідей на запитання «Чи згодні Ви допустити у якості члена своєї родини … » і на запитання «Чи згодні Ви звернутися до лікаря, що є представником наступних груп… » (Таблиця 3). Так, інтегральний індекс в першому випадку (міжособистісні контакти) по всьому масиву склав 3,62 бали, а у другому (соціальні контакти) 2,69 бали.

Вимоги людей до тих, хто представляє сферу послуг чи колег на роботі є дуже красномовними для аналізу рівня толерантності, тому що свідчать не про емоційне ставлення, а про свідоме сприйняття чи відчуження. І в цьому випадку респонденти показали дуже високий рівень толерантності до всіх перелічених груп, за винятком носіїв ВІЛ/СНІД. Так, в цілому для українців не має особливого значення з якого регіону їх лікар, якої він національності, громадянства, їх не обходить його майновий стан, раса, віросповідання та політичні уподобання. На відміну від попереднього запитання, навіть індекс соціальної дистанції до групи представників нетрадиційної сексуальної орієнтації є вищим на 1 бал, і становить вже не 6,3 бали, а 5,0 балів. Тобто відношення населення до цієї групи будується більше на емоційному підґрунті. Але ж ставлення до носіїв ВІЛ/СНІД не змінюється при переході з міжособистісної площини до соціальної і залишається на рівні крайнього ступеню нетерпимості (6,05 бали), що можна пояснити і тим, що в прикладі був лікар, а не, наприклад, страховий агент. Такий високий ступінь

http://www.tolerance.kiev.ua

тел./факс [phone]

Міжнародний Центр Толерантності

толерантності в сфері послуг та на роботі вказує на пріоритет професійних якостей і вказує на високий ступінь готовності до співпраці з представниками вище зазначених категорій, окрім останньої. В нашому суспільстві носії ВІЛ/СНІД залишаються персонами «нон-грата», їм залишається лише приховувати хворобу, щоб якось жити далі в колі людей.

http://www.tolerance.kiev.ua

тел./факс [phone]

Міжнародний Центр Толерантності

Таблиця 3.

Розподіл відповідей респондентів на питання «Чи згодні Ви звернутися до лікаря, що є представником наступних груп… » в залежності від статі, віку та регіону проживання респондентів. (у середніх)

№Представники соціальних груп, що ранжирувані за показниками рівня толерантності

1Виходець з сім’ї, чий майновий статус вищий за Ваш

2Виходець з іншого регіону

3Представник

іншої

національності

4Виходець з сім’ї чий майновий статус нижчий за Ваш

5Представник іншого ніж Ви віросповідання

6Іноземець

7Прибічник ідеології чи політичної платформи, що суперечить Вашим переконанням

8Представник не європейської раси

9Особа з нетрадиційною сексуальною орієнтацією

1 Носій ВІЛ/СНІД

0

Інтегральний

індекс

соціальної

дистанції

		регіон				стать			вік
центр	київ	південь	північ	захід	схід	чоловіки	Жінки	До 30 років	30-50-років
1,2	1,5	1,3	2,0	1,9	1,5	2,0	1,5	1,	1,6
3	0	7	1		5	0	6	6
1,1	1,4	1,4	2,0	1,9	1,3	2,0	1,5	1,	1,6
6	4	5	0	8	8	0	3	5
1,2	1,5	1,4	1,7	1,9	1,5	2,3	1,1	1,	1,5
	5	2	1		6	6	5	7
1,2	1,6	1,5	2,0	1,7	1,6	2,2	1,6	1,	1,7
2	2	2	8	7	3	4	5	5
1,8	1,8	1,6	2,5	2,1	1,9	3,3	2,0	1,	1,9
5	4		8	8	7	9	4	8
1,9	1,5	1,9	2,7	2,2	2,2	3,5	2,1	1,	2,0
2	6	6	3	2	8		1	9	0
2,3	2,3	1,9	2,7	3,1	2,2	3,8	2,5	2,	2,3
7	4	8		6	6		4	1

2,5	2,1	2,3	3,2	3,1	2,8	4,5	2,7	2,	2,6
1	1	7		2	3	3	9	4
4,7	4,7	4,1	5,6	5,6	4,8	6,4	4,8	4,	4,9
5	8	8		4	9	2	8	3
6,0	5,5	5,7	6,1	6,2	6,1	6,4	6,1	59	5,8
3		3		4	7	3	1

років50

Старше 2,1

2,3

31

2,0

3,2

5,5

5

4,9

5,2

5,6

5,5

В цілому по масиву

1,62

1,59

1,6

1,66

2,00

2,17

2,5

2,78

5,00

6,05

2,697

2.3. Толерантність в політичній сфері

За результатами аналізу індексів соціальної дистанції інтегральний індекс толерантності в

http://www.tolerance.kiev.ua

тел./факс [phone]

Міжнародний Центр Толерантності

політичній сфері є дещо вищим ніж в сфері повсякденного життя та соціальних зв’язків і складає 3,97 балів, на відміну від 3,62 та 2,69 відповідно (Табл.4). Це свідчить про високу вимогливість населення до представників органів влади. Ранжирування індексів соціальної дистанції представників різних соціальних груп показало, що найбільш толерантне відношення викликають у населення представники з сім’ї, чий майновий статус нижчий (1,92). Хоча громадяни в цілому позитивно відносяться і до того, щоб при владі були заможніші люди (2,09), вихідців іншого регіону (2,22), іншого віросповідання (3,21) та іншої національності (3,27). Разом з цим є декілька розбіжностей в переконаннях представників різних регіонів України. Так, жителі заходу не згодні бачити при владі людину іншої національності (4,52 бали), а жителі півдня виявили застережене ставлення до представників іншого віросповідання (4,09).

Треба відзначити значний «стрибок» індексу соціальної дистанції між прибічниками різних політичних течій. Рівень толерантності до політичних опонентів складає (4,97 балів), що свідчить про відокремленість, нерозуміння, ігнорування, але в цілому допустимість їх наявності в органах влади. Виключення становить лише вікова група від 30 до 50 років, в якій індекс соціальної відстані 2,94 свідчить про високий рівень сприйняття.

Проаналізуємо представників яких груп люди не бажають бачити в якості депутатів, міністрів тощо. Населення висловило крайню нетерпимість до перебування при владі осіб неєвропейської раси (5,31), іноземців (5,52), носіїв ВІЛ/СНІД (5,56) та осіб з нетрадиційною сексуальною орієнтацією (5,66). Дещо більш толерантними до носіїв ВІЛ/СНІД є кияни (4,46) та молодь (4,9).

Таблиця 4.

Розподіл відповідей респондентів на питання «Чи згодні Ви допустити у якості членів вищих органів влади (народних депутатів, міністрів тощо) таких осіб…» в залежності від статі, віку та регіону проживання респондентів. (у середніх)

№	Представники
	соціальних груп,
	що ранжирувані
	за показниками
	рівня	центр
	толерантності
1	Виходець з сім’ї	1,6
	чий майновий	3
	статус нижчий
	за Ваш
2	Виходець з сім’ї	1,7
	чий майновий
	статус вищий за
	Ваш
3	Виходець з	1,8
	іншого регіону	2
4	Представник	2,6
	іншого ніж Ви	9
	віросповідання
5	Представник	3,4
	іншої	3
	національності
6	Прибічник	5,2

	регіон					стать		вік		В цілому по масиву
київ	південь	північ	захід	схід	Чоловіки	Жінки	До 30 років	30-50 років	Старше 50 років
2,0	1,6	2,4	2,0	1,8	1,9	1,87	1,9	1,6	1,4	1,92
4	1		6	9	8		6	2
2,5	1,5	2,3	2,5	1,9	2,1	2,01	2,0	1,6	2,0	2,09
5	8	3	2	8	7		3	7	9
2,0	2,1	2,4	2,3	2,2	2,3	2,06	2,1	1,5	2,1	2,22
	5	2	3	6	9		6	9	1
2,9	4,0	3,0	3,0	3,1	3,1	3,26	3,1	2,2	3,1	3,21
	9	7	0		4		8	9	1
3,0	2,3	2,9	4,5	2,9	3,1	3,34	3,6	1,6	3,1	3,27
7	2	4	2	9	8		5		8
5,1	5,3	4,4	4,9	4,8	5,1	4,85	4,5	2,9	5,2	4,97

http://www.tolerance.kiev.ua

тел./факс [phone]