МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ

Кафедра кримінології та кримінально-виконавчого права

„ЗАТВЕРДЖУЮ”

Президент ОНЮА

Академік _______________ С.В.Ківалов

„______” ___________________ 2008 р.

Робоча навчальна програма

на 2008 -2009 н.р.

С/к „Кримінологічна віктимологія”

для спеціальності 7.060101 „Правознавство”

Інституту прокуратури та слідства

Розробила: к.ю.н., доцент Мандриченко Ж.В.

Розглянуто та схвалено на засіданні кафедри

протокол № 1 від 29 серпня 2009 р.

Затверджено навчально-методичною радою ОНЮА

протокол № _1_ від „ 22 ” вересня 2008 р.

Одеса – 2008

1. Навчальний план курсу

Форма навчання	Курс	Семестр	Лекції	Практичні (семінарські)	Всього ауд.годин	Курсові роботи	Контрольні роботи	Самостійна робота	Всього годин	Іспит
Інститут прокуратури та слідства	5	9	22	22	44	-	-	37	81	9

2. Загальні положення

Історія розвитку віктимологічних ідей є доволі тривалою та цікавою. Її появі як окремого напрямку в межах кримінологічних досліджень сприяли наступні фактори:

• соціальні та політичні зміни;

• нівелювання традиційних інститутів соціальної солідарності та взаємодопомоги;

• зміна ролі сім’ї в суспільстві;

• зменшення фінансування схем соціальної допомоги;

• обмеженість класичних стратегій профілактики злочинів.

Засновником учення про жертву як самостійного наукового напрямку з розкриттям понятійного апарату, вважається Б. Мендельсон, який 1975 році опублікував монографію «Загальна віктимологія». В ній розвинута віктимологічна концепція пов’язувалась зі створенням «клінічної» чи «практичної» віктимології, до змісту понять якої були включенні не лише жертви злочинів, а й жертви природних катаклізмів, геноциду, етнічних конфліктів та війн.

Студенти мають знати, що сучасна віктимологія – комплексне вчення про осіб, що знаходяться у кризовому стані (жертви злочинів, стихійних лих, катастроф, економічного та політичного відчуження) та про заходи допомоги таким жертвам.

Особливе значення має розвиток кримінологічної віктимології як комплексної міждисциплінарної галузі знань, що вивчає жертву злочину, її кримінолого-віктимологічні характеристики, якості та властивості; систему віктимологічних детермінант індивідуальної та групової віктимності, віктимізації та віктимної поведінки жертви злочину, а також систему заходів віктимологічної профілактики на загальному, спеціальному та індивідуальному рівнях.

Предметом вивчення кримінологічної віктимології є:

• віктимологічна характеристика жертв (потерпілих) від злочинних посягань;

• відносини, що пов’язують злочинця та жертву (потерпілого);

• соціальні та особистісні (об’єктивні та суб’єктивні) причини та умови, що детермінують становлення потерпілих;

• особистісно-ситуаційна природа взаємодії злочинця і жертви до вчинення злочину та під час вчинення злочину (віктимологічна ситуація);

• комплекс заходів профілактичного характеру, спрямованих на потерпілого та потенційну жертву на різних соціальних рівнях;

• шляхи, засоби та способи захисту і відшкодування шкоди, заподіяної жертві (потерпілому) внаслідок злочинного посягання;

• посткримінальну поведінку жертви (потерпілого).

Студенти також повинні оперувати такими категоріями віктимології, як жертва злочину – особа, якій в результаті злочину було завдано шкоди; віктимність як здатність особи бути жертвою злочину; віктимізація як процес перетворення особи у жертву злочину.

Студенти повинні проявити знання сучасних міжнародних та національних норм права, які відображають розвиток віктимологічного напрямку, наприклад Декларація основних принципів правосуддя для жертв злочинів та зловживань владою від 29 листопада 1985 р., Конвенція про відшкодування шкоди жертвам насильницьких злочинів від 24 листопада 1983 р., Концепція забезпечення захисту законних прав та інтересів осіб, які потерпіли від злочинів від 28 грудня 2004 р.

Значення віктимології можна розглядати в трьох аспектах: практичному, світоглядному та ерудиційному.

Оволодіння основами віктимологічних знань, прийомами прикладних кримінологічних досліджень поведінки жертви злочину, причин і умов відхилень від норми безпечної поведінки, особистості жертви, а також знання системи методик виходу із конфліктної ситуації – ось далеко не повний перелік задач даного курсу. Одержання конкретних знань, формування професійних навичок не можливі без глибокого і ретельного вивчення окремих проблемних питань віктимології та їх колективного обговорення.

Таким чином, належне засвоєння студентом віктимологічних знань у подальшому сприятиме реалізації системи заходів віктимологічної профілактики та зниження рівня кримінальної активності в цілому.