- •Святослав караванський секрети української мови
- •252115, Київ-115, вул. Святошинська, 2
- •Пам'яті мого батька - йосипа григоровича - присвячую хрест батькові
- •Слово до читачів
- •Частина і - де починається суржик? і. Про поміч парадами
- •II. Не всі звуки даються в руки
- •III. На соньці чи на сонці?
- •IV. Хто м'який, а хто і твердий
- •V. Число винятків більшає
- •VI. Зачаровані склади
- •VII. Вибагливі приростки /префікси/
- •VIII. Найвибагливіший з усіх
- •IX. Лінґвістична патологія
- •X. Відхилення чи норма?
- •XI. Множина має свої примхи
- •XII. Конфуз із "панею"
- •XIII. Ще одне "майже правило"
- •XIV. Ще про "помилковий" наголос
- •XV. Звільнені з роботи звуки
- •XVI. Екскурсія у 30-ті роки
- •XVII. Відроджений наголос. Словничок
- •XVIII. Академіки проти шевченка
- •Частина II - здається, що таке слова?
- •XIX. Без золота, без каменю...
- •XX. Як ми дійшли до цього?
- •XXI. Кожух не на нас шитий
- •Витоки хвороби
- •XXII. Невикористані можливості
- •Ххш. Псевдоваріянти
- •XXIV. Криниця не має дна
- •XXV. Хто кращий мовник?
- •XXVI. Занедбані родовища
- •XXVII. Словообрази
- •XXVIII. Мовознавча археологія
- •XXIX. Мовознавча реконструкція
- •XXX. Калічення
- •XXXI. Калічення /продовження/
- •XXXII. Дискримінаційне словникування
- •XXXIII. Смерть через подобу
- •XXXIV. Підводні рифи
- •1. "А моєї милої не пускає мати"
- •2. "Я бував по всіх усюдах, їздив верхи на верблюдах"
- •3. "Червоний захід сонця далі погасає"
- •4. Хіба хочеш? мусиш!
- •5. "Грай же, петре, на бандуру"
- •6. Хоч що буде - не оглядайся!
- •XXXV. Усім рифам риф
- •А. Активні дієприкметники теперішнього часу /Форма (а)/
- •XXXVI. Усім рифам риф (продовження) б. Зворотні активні дієприкметники теперішнього часу /форми (б)/
- •В. Активні дієприкметники минулого часу /форми (в)/
- •Г. Зворотні активні дієприкметники минулого часу /форми (г)/
- •Ґ. Пасивні дієприкметники теперішнього часу /форми (ґ)/
- •XXXVII. Словник гортай, а свій розум май
- •XXXVIII. Список потерпілих від погрому
- •XXXIX. Список мовних динозаврів
- •Хl. Свої - не гірші від заморян
- •Частина III - правописи хlі. Два правописи - одна мова
- •Риси української мови, перекреслені Правописом-33
- •Хиби Правопису-28
- •Плюси Правопису-33
- •Хlii. Ще один правопис - правопис-90
- •Хliii. Про галицький варіянт української мови
- •Словник української мови б. Грінченка
- •Мовна лябораторія Франка
- •Дальша доля галицького варіянту
- •Висновки
- •Довкілля
- •Хliv. Про гіперпуризм
- •Хlv. Чи можна позичити душу?
- •Хlvi. Відсутня або не до кінця витлумачена у словниках лексика
- •Хlvii. Трохи дискусії
- •Хlviii. Лікарю, зцілися сам!
- •Перше "поліпшення"
- •Друге "поліпшення"
- •Третє "поліпшення"
- •Четверте "поліпшення"
- •Приватний аспект
- •Суспільний аспект
- •Хlix. Проєкт мовної доктрини
- •L. Післяслово
6. Хоч що буде - не оглядайся!
Сучасна українська мова засвоїла цілу низку лексичних конструкцій під впливом російської мови. До таких конструкцій належать вирази
що б не було |
як би не було |
який би не був |
хто б не був |
Українські пам'ятки зафіксували оригінальний народній зворот, який цілком заступає наведені вище конструкції. Словник Грінченка фіксує такі українські конструкції:
хоч де: |
Хоч де будеш, то я тебе знайду. |
(З народніх уст) |
(1) |
хоч хто: |
Хоч хто казатиме — не слухайсь! |
(З народніх уст) |
(2) |
хоч що: |
Хоч що буде — не оглядайся! |
(З народніх уст) |
(3) |
Такі конструкції фіксують і інші живомовні та літературні джерела:
хоч який:
|
Терпи, Грицю, хоч яка спека. |
(Прислів'я) |
(4) |
І хоч який він є в житті осібнім... |
(Л. Українка) |
(5) |
|
хоч куди: |
Хоч куди подайся — вмерти треба... |
(Л. Українка) |
(6) |
хоч як: |
Хоч як його відганяй, таки сяде дідові на плече. |
(О. Гончар) |
(7) |
Немає сумніву, що більшість сучасників аналогічні думки висловить інакше:
Де б ти не був, я тебе знайду. |
(1) |
Хто б не казав — не слухайся! |
(2) |
Що б не було — не оглядайся! |
(3) |
Терпи, Грицю, яка б не була спека. |
(4) |
/ який би він не був в житті осібнім... |
(5) |
Куди б не подався — вмерти треба... |
(6) |
Як його не відганяй, таки сяде дідові на плече. |
(7) |
Сучасні конструкції повторюють російську мовну практику. Жива мова знає й інший варіянт таких зворотів із часткою хай:
Український зворот |
Калькований відповідник |
Хай який буде шторм, ми приїдемо |
Який би не був |
Хай де його заховають, я відшукаю |
Де б не заховали |
Хай хто питає, тримайся свого |
Хто б не питав |
Хай як просять — не відчиняй |
Як би не просили |
Між оригінальними та запозиченими зворотами існує таке співвідношення:
Український зворот |
Варіянт звороту |
Калькована форма |
хоч де |
хай де |
де б не |
хоч коли |
хай коли |
коли б не |
хоч куди |
хай куди |
куди б не |
хоч хто |
хай хто |
хто б не |
хоч чий |
хай чий |
чий би не |
хоч що |
хай що |
що б не |
хоч як |
хай як |
як би не |
хоч який |
хай який |
який би не |
Перешкоди на шляху розвитку української культури призвели до того, що наведені самобутні українські конструкції майже цілком зникли з ужитку. Академічний словник (СУМ) навіть не реєструє усіх згаданих зворотів, зокрема живомовних зворотів з часткою хай. Зате калькованим зворотам що б то не було, як би не було, який би не був, чий би не був тощо відкрито "зелену вулицю" і занесено до всіх словників.
Той же, хто хоче опанувати неспотворену українську мову, має берегти ті її риси, які відбивають незалежний культурний розвиток українців, хоч окупаційні словники цих рис і не фіксують. До таких рис належить і низка інших мовних особливостей, які зазнають ерозії буквально на наших очах.
Наведу найчастіше подибувані огріхи проти правильної української мови:
Правильна українська форма |
Суржикова форма |
відповідно до чого |
відповідно чому |
глузувати з кого |
глузувати над ким |
дивуватися з чого |
дивуватися чому |
завдячувати кому що |
завдячувати кому чим |
запобігати ласки у кого |
запобігати ласки перед ким |
знущатися з кого |
знущатися над ким |
зраджувати кого |
зраджувати кому |
легковажити що |
легковажити чим |
навчатися /вчитися/ чого |
навчатися /вчитися/ чому |
нехтувати поради /що/ |
нехтувати порадами /чим/ |
опановувати що |
опановувати чим |
повідомляти нас /кого/ |
повідомляти нам /кому/ |
постачати матері хліб /кому — що/ |
постачати матір хлібом /кого — чим/ |
радіти /радий/ з чого |
радіти /радий/ чому |
сміятися з чого |
сміятися над чим |
спонукувати на що |
спонукувати до чого |
стосуватися до нас /до кого/ |
стосуватися нас /кого/ |