- •Святослав караванський секрети української мови
- •252115, Київ-115, вул. Святошинська, 2
- •Пам'яті мого батька - йосипа григоровича - присвячую хрест батькові
- •Слово до читачів
- •Частина і - де починається суржик? і. Про поміч парадами
- •II. Не всі звуки даються в руки
- •III. На соньці чи на сонці?
- •IV. Хто м'який, а хто і твердий
- •V. Число винятків більшає
- •VI. Зачаровані склади
- •VII. Вибагливі приростки /префікси/
- •VIII. Найвибагливіший з усіх
- •IX. Лінґвістична патологія
- •X. Відхилення чи норма?
- •XI. Множина має свої примхи
- •XII. Конфуз із "панею"
- •XIII. Ще одне "майже правило"
- •XIV. Ще про "помилковий" наголос
- •XV. Звільнені з роботи звуки
- •XVI. Екскурсія у 30-ті роки
- •XVII. Відроджений наголос. Словничок
- •XVIII. Академіки проти шевченка
- •Частина II - здається, що таке слова?
- •XIX. Без золота, без каменю...
- •XX. Як ми дійшли до цього?
- •XXI. Кожух не на нас шитий
- •Витоки хвороби
- •XXII. Невикористані можливості
- •Ххш. Псевдоваріянти
- •XXIV. Криниця не має дна
- •XXV. Хто кращий мовник?
- •XXVI. Занедбані родовища
- •XXVII. Словообрази
- •XXVIII. Мовознавча археологія
- •XXIX. Мовознавча реконструкція
- •XXX. Калічення
- •XXXI. Калічення /продовження/
- •XXXII. Дискримінаційне словникування
- •XXXIII. Смерть через подобу
- •XXXIV. Підводні рифи
- •1. "А моєї милої не пускає мати"
- •2. "Я бував по всіх усюдах, їздив верхи на верблюдах"
- •3. "Червоний захід сонця далі погасає"
- •4. Хіба хочеш? мусиш!
- •5. "Грай же, петре, на бандуру"
- •6. Хоч що буде - не оглядайся!
- •XXXV. Усім рифам риф
- •А. Активні дієприкметники теперішнього часу /Форма (а)/
- •XXXVI. Усім рифам риф (продовження) б. Зворотні активні дієприкметники теперішнього часу /форми (б)/
- •В. Активні дієприкметники минулого часу /форми (в)/
- •Г. Зворотні активні дієприкметники минулого часу /форми (г)/
- •Ґ. Пасивні дієприкметники теперішнього часу /форми (ґ)/
- •XXXVII. Словник гортай, а свій розум май
- •XXXVIII. Список потерпілих від погрому
- •XXXIX. Список мовних динозаврів
- •Хl. Свої - не гірші від заморян
- •Частина III - правописи хlі. Два правописи - одна мова
- •Риси української мови, перекреслені Правописом-33
- •Хиби Правопису-28
- •Плюси Правопису-33
- •Хlii. Ще один правопис - правопис-90
- •Хliii. Про галицький варіянт української мови
- •Словник української мови б. Грінченка
- •Мовна лябораторія Франка
- •Дальша доля галицького варіянту
- •Висновки
- •Довкілля
- •Хliv. Про гіперпуризм
- •Хlv. Чи можна позичити душу?
- •Хlvi. Відсутня або не до кінця витлумачена у словниках лексика
- •Хlvii. Трохи дискусії
- •Хlviii. Лікарю, зцілися сам!
- •Перше "поліпшення"
- •Друге "поліпшення"
- •Третє "поліпшення"
- •Четверте "поліпшення"
- •Приватний аспект
- •Суспільний аспект
- •Хlix. Проєкт мовної доктрини
- •L. Післяслово
VIII. Найвибагливіший з усіх
Згадка про винятки з "майже правила" у попередньому розділі вимагає деякого уточнення. Річ у тім, що один приросток української мови вирізняється серед інших приростків своєю "любов'ю" до наголошення Це приросток ви-. У двоскладових іменниках цей приросток завжди наголошений. І це правило не знає винятків. Щодо три-і-більше-складових іменників, то тут можливі винятки.
Двоскладові іменники |
Трискладові іменники |
вибрик |
вивірка |
виклад |
винахід |
викрут |
виняток |
виліт |
виродок |
виряд |
висівки |
виступ |
висновок |
вихід |
витівка |
Трискладові іменники, утворені приростком ви-, можуть мати наголос і не на приростку:
вигода |
вилога |
вимога |
вистава |
Рівень сучасного мовознавства не дозволяє пояснити, чому приросток ви- має таку виняткову здатність перебирати на себе наголос. Можливо, що з дальшим розвитком науки цей феномен буде пояснено.
Виняткові здібності приростка ви- виявляються не лише на дво-і-більше-складових іменниках, але і в інших граматичних формах, де інші приростки "не затримують" на собі наголос слова. До таких форм належать, наприклад, доконані дієслова:
вибити |
вирахувати |
висадити |
|||
але |
забити |
але |
зарахувати |
але |
насадити |
|
оббити |
|
обрахувати |
|
обсадити |
|
перебити |
|
перерахувати |
|
пересадити |
|
прибити |
|
підрахувати |
|
підсадити |
|
пробити |
|
розрахувати |
|
посадити |
Утворені від наведених дієслів дієприкметники з приростком ви- і собі зберігають наголос на приростку:
вибитий |
вирахований |
висаджений |
Треба підкреслити ще раз, що йдеться лише про доконані дієслова. Недоконані дієслова цьому правилу не підлягають.
Досліджена властивість приростка ви-, як і всяка інша мовна закономірність, може бути незаступимим арбітром під час розв'язання сумнівних випадків і "неправильних" наголосів.
Так, українські словники, включно з допогромними, слово витривалий фіксують з наголосом на А: витривалий. Проте у живій мові можна почути і наголос на И: витривалий. Хто має рацію: словники чи мовці?
Спробуймо відповісти на це питання, покладаючись на наші спостереження.
Словники фіксують дієслово витривати. Згідно з попереднім викладом, утворені від доконаних дієслів з наголошеним приростком ви- дієприкметники минулого часу зберігають наголос дієслова. Це правило не має винятків:
Дієслово |
Дієприкметник |
вибуяти |
вибуялий |
вибухнути |
вибухлий |
виголодніти |
виголоднілий |
вигоріти |
вигорілий |
вилюдніти |
вилюднілий |
вичуняти |
вичунялий |
Закономірність збереження наголосу на приростку ви- у дієприкметниках минулого часу, утворених від доконаних дієслів, дозволяє зробити висновок, що і дієслово
витривати творить дієприкметник витривалий
На перший погляд виглядає, що той, хто вимовляє витривалий, має рацію. А втім це лише на перший погляд. Річ у тім, що, хоч слово витривалий утворено як дієприкметник, воно виконує в мові функцію прикметника із значенням загартований. У ролі дієприкметника це слово належало б вимовляти витривалий /із значенням той, хто перетерпів/, та в цій ролі його не вживають. Очевидно, що слово витривалий мовці утворили від дієслова витривати як дієприкметник. Проте з бігом часу дієприкметник набув якости прикметника. Як бачимо, мовці минулого, що володіли почуттям мови підсвідомо, вживаючи слово витривалий як прикметника, перенаголосили його на витривалий. Саме з живої мови і з живим наголосом це слово потрапило і до літературної. Наявність подекуди вимови витривалий розкриває нам картину словотворення, що мало місце продовж довгих століть:
Дієслово |
Дієприкметник |
Прикметник |
витривати |
витривалий |
витривалий |
Чи треба фіксувати у словниках обидва наголоси у цьому слові? Мабуть, ні, бо вживане як прикметник слово витривалий мусить мати наголос на А.