Лекція №1
1.Предмет, структура та завдання формальної логіки. Основні етапи розвитку логіки.
Історія логіки бере свій початок ще з стародавньої Греції IV ст. до н.е. Видатний давньогрецький вчений філософ Аристотель вперше виділив логіку як самостійну науку.
Слово «ЛОГІКА» походить від грецького «логос» що означає слово, думка поняття, розум, закономірність.
Всі ви чули вирази: логічне мислення, залізна логіка або в його міркуваннях бракує логіки, де ж логіка.
ЛОГІКА-це наука про закони і форми людського мислення.
Форма мислення – це спосіб відображення предметів і явищ об’єктивної реальності.
Основними формами мислення є поняття, судження, і умовивід.
Поняття – це формами мислення, яка відображає предмет у його суттєвих ознаках.
Наприклад: студент студент НТУ групи ТП-І-1
менеджер жовте листя
стіл білий автомобіль
Судження – це формами мислення в якій щось стверджується або заперечується про предмети та явища об’єктивної дійсності.
Наприклад: Дарування є договір.
Всі студенти є відмінники
Всі студенти не є відмінники
Деякі студенти є відмінники
Деякі студенти не є відмінники
Що спільного і чим відрізняються ці судження?
Формула судження Всі S є Р
S- суб’єкт,
Р- предикат ,
Є і не є – зв’язка.
Суб’єкт – це те, про що йдеться у судженні. Суб’єкт не сам предмет дійсності, а поняття про нього. Суб’єкт позначається літерою S перша літера латинського слова subjektum.
Предикат- це те, що мовиться у судженні про предмет думки ( praedicatum).
S є Р –терміни судження.
Зв’язка у судженні( є і не є) відображення зв’язку між суб’єктом і предикатом.
Умовивід- формами мислення за допомогою якої з однієї або кількох суджень виводять нове, яке містить в собі нове знання.
Наприклад: усі метали проводять електрику
Олово – метал
Отже, олово проводить електрику
Структура умовиводу М – Р
S - М
S - Р
М –загальне поняття для двох засновків.
Вихідні судження –це засновки,
Третє судження – висновок.
І. ПОНЯТТЯ
1. Визначення. Структура та основні методи творення понять.
Поняття – це формами мислення, яка відображає предмет у його суттєвих ознаках.
Ознака - це все те , в чому предмети схожі один з одним або чим відрізняються.
Існують істотні і неістотні ознаки.
Істотні - які відображають природу предмета. Його сутність.
Неістотні - це ознаки, наявність або відсутність яких не приводить до зміни природи предмета чи явища. Наприклад : блакитні очі. Темне волосся.
У процесі утворення понять користуються такими логічними способами як порівняння, аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення.
Порівняння – встановлення подібності і відмінності між предметами, що розглядаються.
Аналіз – мислений розклад предмета на складові частини.
Синтез – уявне поєднання частин предмета у єдине ціле.
Аналіз і синтез знаходяться у непереривній єдності. Аналіз завжди допускає синтез, а синтез – аналіз.
Абстрагування – уявне виділення істотних ознак предмета і відокремлення від маси інших властивостей.
Узагальнення – це такий логічний спосіб, завдяки якому здійснюється уявний перехід від одиничного до загального шляхом об’єднання однорідних предметів у класи на основі їхніх спільних ознак.
Зміст і обсяг поняття. Закон оберненого відношення
Зміст поняття – сукупність існуючих ознак предметів, відображених у поняті.
Зміст поняття становлять ознаки, які відтворюють якість предмета і відрізняють його від інших предметів.
Наприклад: зміст поняття „крадіжка”
таємне
викрадення
особистого майна громадян.
Розкрити зміст поняття ми можемо за допомогою визначення.
Обсяг поняття – це сукупність предметів або явищ мислимих у поняті.
Тобто це коло предметів на яке поширюється дане поняття. Обсяг поняття „крадіжка” – це всі злочини, що мають ознаки цього поняття.
Сукупність предметів, що складають обсяг поняття називають логічним класом.
Зміст і обсяг поняття взаємопов’язані. Цей взаємозв’язок виражений у логічному законі оберненого відношення між обсягом і змістом поняття.
Якщо збільшується обсяг поняття, то зменшується зміст і навпаки, якщо збільшується зміст, то зменшується обсяг поняття.
Наприклад: студент – студент НТУ, студент НТУ 1-го курсу, студент НТУ 1-го курсу групи ТП.
3. Види понять:
Поняття поділятюься на види за змістом і за обсягом.
За обсягом: одиничний (Київ, Чорне море)
Загальні (Людина держава)
Нульові (вічний двигун, русалка, кентаври)
Загальні можуть бути реєструючи ми і нереєструючими.
Реєструючим називають таке поняття, до обсягу якого входить чітко визначена, яка підлягає обліку кількість предметів. Наприклад –частина світу, планета сонячної системи.
Нереєструючими називають поняття, яке відноситься до необмеженої кількості предметів.
Наприклад - факт, подія, сутність, явище.
Кількість предметів що підлягають під кожне з цих понять, не піддається обліку.
Збірне поняття відноситься до сукупних предметів, мислиться як єдине ціле, наприклад : ліс, бібліотека, група)
Збірне поняття відображує істотні ознаки певної сукупності предметів, а не ознаки предмета, що створюють цю сукупність. Наприклад поняття бібліотека- відображає істотні ознаки бібліотеки як сукупності книг, а не ознаки книг.
Збірне поняття може бути як загальним так і одиничним.
Наприклад: київська бібліотека ім.. Т.Г. Шевченка - одиничне поняття, київська бібліотека – загальне поняття.
За змістом поняття поділяються на :
Конкретні і абстрактні,
Позитивні і негативні.
Співвідносні і безвідносні.
Конкретне - поняття, яке відтворює предмет у його цілісності.
Абстрактне - поняття, яке відображає не предмет, а його властивість чи відношення, взяте як самостійний об’єкт думки.
Наприклад стіл, держава, економіка-конкретні.
Хоробрість, вартість, темрява, мужність - абстрактні.
Позитивним називається таке поняття, яке відображає наявність у предмета або явища певних ознак.
Негативним називається таке поняття, в якому йдеться про відсутність у предмета ознак , які складають позитивні поняття.
Наприклад-повнолітній, законний, обґрунтований - позитивні.
Неповнолітній, незаконний, необґрунтований - негативні.
Зміст негативного поняття не може бути встановленим без знання змісту відповідного йому позитивного поняття. Так наприклад без знання змісту повнолітній або законний вирок ми не можемо визначити зміст поняття неповнолітній, незаконний вирок.
Безвідносними називаються поняття, які відображають предмети, з існуванням яких ми не пов’язуємо необхідне існування яких-небудь інших предметів.
Наприклад – людина, договір, крадіжка.
Відносні поняття - пари понять, які відображають предмети існування одного із яких немислиме без існування іншого.
Наприклад – боржник – кредитор,
позивач - відповідач,
злочин - кара,
кількість - якість,
сутність - явище,
зміст – форма.
Лекція №2
Формально-логічні відношення між поняттями.
У логіці всі поняття розділяють на порівняні і непорівнянні.
Порівнянні – це такі поняття у змісті і обсязі яких є щось спільне.
Договір і угода
Закон і указ
Студент і відмінник
Непорівнянне – називають таке поняття, які відображає предмети в змісті і обсязі яких немає нічого спільного.
Метал і право
Банк і автомобіль
Атом і держава
Абсолютно непорівнянних понять немає взагалі. Будь-які два поняття, наприклад: місяць і право, мають не тільки відмінне, а й спільне. Так для цих двох понять є спільним те, що вони відносяться до однієї і тієї ж логічної форми мислення „поняття”. Але якщо у логіці говорять про порівняні і непорівнянні поняття. То мають на увазі зміст і обсяг понять, а не логічну форму.
Порівняними поняттями бувають сумісні і несумісні.
Сумісні – обсяг яких повністю або частково збігаються.
Несумісні – обсяг яких не збігається ні повністю, ні частково. Відношення між обсягами понять зображуються за допомогою колових схем, діаграм Ейлера, де кожне коло позначає обсяг поняття.
Серед сумісних розрізняють три види:
відношення тотожності
відношення перетину
відношення підпорядкування
відношення тотожності
Тотожним називається поняття, що відображає один і той же предмет. Обсяг збігається повністю, але зміст різний
А – Т.Г. Шевченко
В – автор Кобзаря
відношення перетину
Перехресними називаються поняття обсяги яких частково збігаються.
А – студент
В – відмінник
відношення підпорядкування
Існує між такими поняттями одне з яких входить як частина в обсяг іншого
А – право
В – державне право
Поняття з більшим обсягом називають підпорядковуючим, а з меншим – підпорядкованим.
Підпорядковуюче – називають родове поняття або рід.
Підпорядковане – називають видове поняття або вид
Право – рід
Державне право – вид
Серед несумісних понять розрізняють три види:
відношення супідрядності
відношення протилежності
відношення суперечності
відношення супідрядності
існує між поняттями, які однаково входять до одного і того ж роду, але не перетинаються між собою.
А – дерево злочин
В – сосна крадіжка
С – береза грабіж
Збіг деяких ознак змісту супідрядних понять призводить іноді до зміщення предметів у дійсності. Так часті випадки, коли грабіж змішують з розбоєм (не правильно кваліфікують), а розбій з грабежем.
Щоб уникнути подібних помилок, необхідно у кожному випадку чітко визначити ті істотні ознаки, за якими конкретний предмет відноситься до певного класу предметів.
відношення протилежності
Існує між двома поняттями, із яких одне заперечує друге.
А – біле
В – чорне
А і В не вичерпує родове поняття. Між ними може бути зелений, червоний, синій і т.д.
відношення суперечності
Існує між двома поняттями, одне з яких має певні ознаки, а друге ці ознаки заперечує.
А – чорний
Не А – не чорний
Один і той же предмет не може входити одночасно до двох суперечливих. Ці логічні положення покладено в основу багатьох кримінально-процесуальних вимог юридичного закону. Так суд розв’язуючи питання про вину звинувачуваного не може посісти якусь середню між винністю і невинністю точку зору. Він має визначити звинувачуваного або винним або невинним.
2. Операції з поняттями.
Операції з поняттями – це такі логічні дії, у наслідок яких утворюється нове поняття.
Розглянемо такі операції:
Складання
Множення
Віднімання
Доповнення обсягів понять
Узагальнення і обмеження понять.
1.Операція складання понять полягає в об’єднанні двох чи кількох класів в один клас понять.
Приклад: Обвинувальний вирок
Виправдовувальний вирок
Утворилось нове поняття - вирок.
А - економіка А+В=А
В – ринкова економіка
2. Операція множення понять полягає в пошуку таких предметів, які входять одночасно до класу обох помножуваних понять.
А – свідок
В - родич – перехресні поняття
- графічно результат цієї операції
ця частина і свідки і родичі одночасно.
А*В=В
А – економіка
В – ринкова економіка
3. Віднімання понять - полягає у відніманні класу понять і утворенні нового поняття.
Підпорядковані поняття:
В – ринкова економіка
А – економіка
А-В=А’
Тотожні поняття А Вертоліт
В Гелікоптер
А-В=О
4. Доповнення обсягів понять –полягає в утворенні нового поняття не-А, обсяг якого складений з обсягом поняття А дорівнює одиниці.
А - Юридичний навчальний заклад
Не –А - всі крім юридичних навчальних закладів
1 - навчальний заклад
1-А=А’
А+А’=1
5.Узагальнення і обмеження понять.
Узагальнення – це логічна операція, що полягає в переході від поняття з меншим обсягом до поняття з більшим обсягом.
Узагальнити – означає перейти від виду до роду.
Межею узагальнення є категорія – це поняття з гранично широким обсягом.
Приклад: матерія , свідомість, рух, сутність, явище, кількість, якість.
Рубежем обмеження - є одиничне поняття.
Поняття крадіжка - буде крадіжка скоєна Петровим.
3.ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ
(зміст)
Визначенням (дефініцією) називається розкриття зміст поняття.
Визначення розв’язує два пізнавальні поняття:
1.зясовує властивість визначуваного предмета, дає відповідь на те, що є даний предмет.
2. обмежує визначуваний предмет від інших суміжних предметів.
Визначення бувають: 1) реальні
2) номінальні
Реальні - визначається предмет
Номінальні - визначається ім’я предмета
Номінальне: (приклад) філософія – походить від грецького слова філео і Софія – любов і мудрість, любов до мудрості.
логіка – від грецького слова логос – мислення, слово, розум, закономірність.
Реальне: логіка – це філософська наука про закони і форми людського мислення.
Дефінієндум – це те, що визначається.
Дефінієнс – визначальне, за допомогою чого визначається поняття.
До реальних відносяться: через рід і видову відмінність, генетичне
1). Визначення через рід і видиву відмінність.
При такому визначенні – визначуване поняття підводиться під друге більш ширше, що є його найближчим родом.
Приклад: визначаючи поняття присуд, спочатку називають рід „ присуд є рішення” , а потім перелічують ознаки, що складають видову відмінність „Присуд є рішення (рід) винесене судом у засіданні з питання про винність або невинність підсудного і про застосування або незастосування до нього покарання (видова відзнака)”.
Це найпоширеніший вид визначення.
2). Генетичне поняття – походить від грецької „генезис” тобто походження. Це таке визначення, в якому розкривається зміст поняття за допомогою вказівки на спосіб виникнення предмета.
Приклад: Коло – є крива, яка утворюється рухом точки на площині, яка знаходиться на однаковій відстані від центру.
3). Визначення через перелічення предметів або явищ, до яких застосовується дане поняття.
Приклад: близькі родичі - батьки, діти, усиновителі, брати, сестри, дід, бабка, онуки, дружина, чоловік.