7.6. Розливка сталі

У сталеплавильних печах отримується значна кількість сталі. З неї треба виготовити різні заготовки для виготовлен- ня профільних деталей (рельсів, кутників, двотаврів, швелерів тощо), для виготовлення листового металу, труб, прутків тощо. Для виготовлення заготовок сталь потрібно раціонально роз- лити. Відомі три способи розливки сталі у виливниці (звер- ху), сифоном (знизу) та неперервна розливка (рис. 58).

Виливниці — це чавунні (рідше стальні) товстостінні форми для отримання стальних злитків. Їх поперечний пе- реріз вибирають в залежності від виду наступної обробки злитку. Для сортової прокатки частіше вибирають злитки квад-

157

емих виробів вона може досягати 300 т.

ратного перерізу, для листової зручніше злитки прямокутної форми, для ковки отримують злитки багатогранного або круг- лого перерізу. Вага злитку може бути від 1 т до 10 - 12 т. Для окр

_{а) б) в)}

_{Рис. 58.}

Висота виливниць в 3 — 5 разів більша товщини. Для полегшення виймання злитків з виливниць їх вниз або вгору звужують. Для зменшення прибильної частини, де утворюєть- ся усадочна раковина, верхню частину виливниці «утеплю- ють» футерованою наставкою. Інколи цю наставку навіть підігрівають за допомогою електричного нагрівника.

Сталь з печей транспортують за допомогою спеціально- го ковша, який може вміщувати до 480 т. Він зварений із сталі. Із середини ковш футерований шамотом. У дні ковша є отвір, який зсередини закривається вогнетривкою пробкою. За до- помогою спеціального важеля пробку можна відкрити і че- рез отвір провести розливку сталі у виливниці.

При розливці зверху виливниці встановлюються одна біля іншої (рис. 58, а).

За допомогою мостового крану ковш встановлюється над виливницею, відкривається пробка і через отвір сталь вили- вається у виливницю. Після наповнення виливниці ковш відводять до слідуючої виливниці. Це простий спосіб розлив-

158

ки, але він має ряд недоліків. По-перше, сталь не встигає відстоятись, струмінь сталі перемішує її майже до дна. По- друге, внаслідок попадання бризок металу на стіни вилив- ниці поверхня злитку стає неякісною. По-третє, розливку звер- ху важко не тільки автоматизувати, а механізувати, тому про- цес розливки пов’язаний зі значною кількістю ручної праці.

Розливка сифоном теж здійснюється у виливниці, але сталь виливниці наповнюється знизу (рис. 58, б). Сталь з ков- ша 1 поступає в центральний стояк 4, а з нього розходиться по виливницям, яких може бути декілька десятків.

Недоліком цього способу розливки є те, що сталь забруд-

нюється неметалічними включеннями.

Найбільш прогресивним способом розливки сталі є не-

перервний. Його принципова схема зображена на рисунку

58, в.

Сталь з ковша 1 через проміжний ковш 2 поступає в без- донну виливницю — кристалізатор 3, який охолоджується водою. Знизу в кристалізатор встановлюють затравку. Сталь в кристалізаторі з’єднується із затравкою і кристалізується. За допомогою спеціальних роликів 6 затравка рухається вниз, поступово витягуючи затверділий злиток з кристалізатора. Остаточне затвердіння середини злитка відбувається в зоні вторинного охолодження 5 струменем води. У нижній час- тині за допомогою газового різака відрізають злитки необхі- дної довжини. Готові злитки квадратного або прямокутного перерізу (від І50хІ50 до 400х400) направляють на прокатку.

Установки для неперервної розливки сталі можуть бути одно- і багатострумкові.

Неперервна розливка сталі має ряд переваг перед інши-

ми. Це перш за все продуктивність.