- •Донецький національний унiверситет економiки I торгiвлi імені Михайла Туган-Барановського
- •Лектор: к.Ю.Н., доцент кафедри правових дисциплін Романюк о.І. Затверджено На засіданні кафедри правових дисциплін:
- •Змістовий модуль і. Питання теорії міжнародного права
- •Тема1. Поняття і сутність сучасного міжнародного права. Виникнення і розвиток міжнародного права
- •Поняття і предмет міжнародного права
- •Виникнення міжнародного права
- •Міжнародне право від падіння Римської імперії до Вестфальського миру 1648 р.
- •Міжнародне право від Вестфальського миру 1648 р. До першої Гаазької конференції миру
- •Особливості розвитку науки міжнародного права в Україні у XIX - на початку XX ст.
- •Тема 2. Суб’єкти та основні принципи сучасного міжнародного права
- •1. Поняття і види суб’єктів міжнародного права
- •2. Держави – основні суб’єкти міжнародного права
- •3. Міжнародна правосуб’єктність націй і народів, що борються за незалежність
- •4. Міжнародні організації як суб’єкти міжнародного права
- •5. Обсяг і межі правосуб’єктності державно-подібних утворень
- •6. Поняття і класифікація основних принципів міжнародного права
- •7. Принцип мирного співіснування – основоположний і узагальнюючий принцип сучасного міжнародного права
- •8. Зміст основних принципів сучасного міжнародного права
- •Тема 3. Суб’єкти та основні принципи міжнародного економічного права
- •1. Міжнародне економічне право: поняття, становлення і джерела
- •2. Держави як суб’єкти міжнародного економічного права
- •3. Інші суб’єкти міжнародного економічного права
- •4. Принципи міжнародного економічного права
- •Змістовий модуль іі. Основні галузі міжнародного права Тема 1. Право міжнародних договорів
- •1. Право міжнародних договорів: поняття, джерела
- •2. Об’єкти і види міжнародних договорів
- •3. Порядок і стадії укладення міжнародних договорів
- •4.Недійсність міжнародних договорів
- •5. Припинення і призупинення дії договорів
- •Тема2. Дипломатичне і консульське право
- •1. Предмет сучасного дипломатичного права
- •2. Джерела дипломатичного та консульського права
- •3. Принципи і норми, що регулюють дипломатичну діяльність
- •4. Принципи і норми, що регулюють консульську діяльність
- •5. Функції дипломатичного та консульського представництв
- •6. Дипломатичні та консульські привілеї та імунітети
- •Тема3. Територія й інші простори в міжнародному праві
- •1. Поняття і види територій
- •2. Склад і юридична природа державної території
- •3. Державні кордони
- •4. Міжнародні ріки. Режим Дунаю
- •5. Правовий режим Арктики й Антарктики
- •Змістовий модуль ііі. Підгалузі та правові інститути меп
- •Тема 1.Міжнародні економічні договори
- •1. Міжнародний договір – основна правова форма регулювання міжнародних економічних відносин
- •2.Види міжнародних економічних договорів та угод між суб’єктами міжнародного права
- •3. Міжнародні економічні договори між державами та міжнародними економічними організаціями
- •Припинення і призупинення дії міжнародних економічних договорів
- •Тема 2. Забезпечення виконання зобовязань, що випливають з міжнародних економічних договорів
- •1. Загальна характеристика правового забезпечення зобов’язань і засобів розв’язання міжнародних економічних спорів
- •2. Міжнародний суд і міжнародний арбітраж
- •Тема 3. Міжнародне торговельне право
- •1. Міжнародне торговельне право – підгалузь міжнародного економічного права
- •2. Принципи міжнародної торгівлі
- •3. Міжнародні торговельні договори
- •Тема 4. Міжнародне транспортне право
- •Поняття та джерела міжнародного транспортного права
- •2. Основи міжнародно-правового регулювання видів транспорту
- •Тема 15. Міжнародне валютне право
- •Поняття та джерела міжнародного валютного права
- •Організаційно-правовий механізм міжнародної валютної системи
- •Організація валютно-кредитних відносин
- •Тема 6. Міжнародне інвестиційне право
- •Сутність міжнародного інвестиційного права та його джерел
- •Міжнародно-правове регулювання іноземних інвестицій
- •Міжнародне інвестиційне право єс
- •Методичне забезпечення:
- •Іі. Додаткова література
- •Ііі. Нормативні матеріали мон і ДонНует імені Михайла Туган-Барановського
Особливості розвитку науки міжнародного права в Україні у XIX - на початку XX ст.
Викладання науки міжнародного права в університетах України, що перебувала в той період у складі Росії, запроваджено єдиним університетським статутом у 1835 р. Тоді цей курс називався загальнонародним правом, яке наступним університетським статутом 1863 р. перейменовано в міжнародне право.
Харківський як найстаріший з університетів України став лідером у підготовці першого за часом видання курсу міжнародного права. Проте дослідженнями українських юристів-міжнародників В. С. Семеновим і Н. Н. Ульяновою встановлено, що першість професора Д. К. Каченовського може бути під сумнівом. Ці дослідники показали, що однією з перших помітних праць у науці міжнародного права стала підготовлена до друку монографія іншого професора Харківського університету - Тихона Федоровича Степанова (1795-1847), який з 1835 по 1845 р. читав там лекції із загальнонародного права. А, як відомо, тоді так називалося міжнародне право.
Тривалий час його рукопис вважався загубленим і лише наприкінці 50-х рр. XX ст. віднайдений зусиллями В. С. Семенова і Н. Н. Ульянової. У своєму курсі Т. Ф. Степанов поряд з іншими питаннями виступає за додержання прав народів, рівність, життя у мирі. Значну увагу він приділяє проблемам гуманітарного права (у його сучасному розумінні). У розділі «Про закони війни» засуджує тих, хто вважає, що під час війни будь-які закони змовкають. Він проти недодержання законів і звичаїв війни, проти знищення мирного населення, вбивства жінок і дітей, проти застосування отруєної зброї і обґрунтовує і закликає до гуманного ставлення до військовополонених. Розглянемо працю з міжнародного права професора Дмитра Івановича Каченовського (1827-1872) «Курс міжнародного права». У ній після «Заміток» з приводу видання курсу і двох вступних лекцій вміщено вступну частину курсу - «Значення науки міжнародного права в системі юриспруденції».
Ще одним цінним посібником з міжнародного права є курс професора Харківського університету Всеволода Пійовича Даневського (1852-1898) під назвою «Посібник до вивчення історії і системи міжнародного права» (Харків, 1892). Він є найвдалішим з підручників, що з’явилися до 1917 р. Його цінність - стисла, але зрозуміла форма викладу, що охоплювала всі галузі міжнародного права. В. П. Даневський був одним з видатних російських міжнародників, він захистив з міжнародного права дві дисертації - магістерську і докторську, написав праці з різних питань міжнародного права. Він зробив вагомий внесок у галузь міжнародного права, яку сьогодні прийнято називати міжнародним захистом прав людини. У його працях уперше у правовій літературі того періоду вжито термін «міжнародний захист прав людини».
Кафедра міжнародного права Харківського університету стала колискою цілої плеяди юристів-міжнародників. Багато хто з них за розпорядженням Міністерства народної освіти працювали в університетах Росії. Це, зокрема, Михайло Іванович Догель (нар. 1865 р.). У 1892-1894 рр. його було відправлено своїм коштом за кордон для наукових занять, після повернення склав у Казані іспит на ступінь магістра міжнародного права. У 1895 р. розпорядженням Міністерства народної освіти був призначений приват-доцентом кафедри міжнародного права Харківського університету. Тематика праць М. І. Догеля - право сухопутної війни.
Аналогічною є доля Михайла Олександровича Таубе (нар. 1869 р.), Харківський період творчої праці М. О. Таубе, коли була написана його докторська дисертація, істотно вплинув на його подальшу долю. В науці міжнародного права він посів гідне місце як історик середньовічного міжнародного права. З 1904 по 1913 р. М. О. Таубе брав активну участь у міжнародно-правовому житті Європи як представник Росії: у 1904-1905 рр. - як член слідчої комісії у зв’язку з Гулльським (Доггербанкським) інцидентом у Парижі; у 1908- 1909 рр. - як уповноважений Росії на конференції з морського права в Лондоні; в 1909 р. призначений російським урядом членом Постійної палати третейського суду і в 1912 р. брав участь у розгляді російсько-турецького спору про відшкодування особам, що перебували під опікою Росії, збитків, яких вони зазнали під час російсько-турецької війни, а в 1913 р. - франко-італійського
Значний внесок у розвиток юридичної науки, у тому числі міжнародного права, зробив професор Київського (св. Володимира) університету Костянтин Олексійович Неволі (1806-1855). Він був одним із тих, хто разом і М. М. Сперанським здійснив великий науковий подвиг, підготувавши до друку 45-томне «Повне зібрання законів Російської імперії» (1830), де було зібрано воєдино і зроблено доступним великий правовий матеріал, відомий раніше, мабуть, лише вузькому колу професійних чиновників.
З Київським (св. Володимира) університетом пов’язана й наукова діяльність видатного юриста Василя Андрійовича Незабитовського (1824-1883), який протягом 30 років (1853-1883) до самої смерті читав тут лекції з міжнародного права. Академік АН України В. Е. Грабар охарактеризував його як ученого, що за обдарованням не мав рівного з-поміж вітчизняних міжнародників. В. А. Незабитовський одним з перших відмовився від дуже поширеної на той час системи поділу курсу міжнародного права на право під час миру і під час війни. Він запропонував як одне з основних прав держави - право на самозбереження, що відповідає сучасному уявленню про право на самооборону. У праці «Міжнародні звичаї під час війни» дійшов висновку, що стан війни - це ставлення держави до держави, яке не повинно впливати на відносини між цивільним населенням воюючих держав.
Під час керівництва кафедрою міжнародного права В. А. Незабитовським разом з ним працював Роман Іванович Базинер (нар. 1842 р.). Читав курси лекцій з історії Віденського трактату 1815 р., про нейтралітет. Багато років був зв’язаний з Київським університетом професор Отон Отонович Ейхельман (1854-1943). Обійнявши у 1884 р. посаду завідувача кафедри міжнародного права, він уже в 1885 р. видав «Програму» свого курсу, «Консульське право» (Житомир, 1885), «Замітки з лекцій» (1889), «Вступ до системи міжнародного права» (1889), «Замітки про міжнародні трактати і міжнародне приватне право» (1890).
Свій внесок у розвиток науки міжнародного права та історії права зробив академік АН України, професор міжнародного права Дерптського (Юр’ївського; нині - Тартуський) університету Володимир Емануїлович Грабар (1865- 1956). Він фактично став сполучною ланкою між наукою міжнародного права кінця XIX і аж до середини XX ст.