8. Класифікація видів економічної діяльності (квед).

В Україні національні статистичні класифікації видів економічної діяльності, продукції, товарів створювали, використовуючи європейські класифікації в незмінному вигляді. Упровадження Класифікації видів економічної діяльності (ДК 009-96), яку було побудовано на базі NACE (Rev.1), відбувалось протягом 1997-2000 років згідно з розробленим планом заходів, а, починаючи з січня 2001 року, за цією Класифікацією здійснювали організування статистичних спостережень, формування зведеної інформації та публікацію статистичних даних. З 2006 року набула чинності друга редакція Класифікації видів економічної діяльності (ДК 009:2005), побудована на базі NACE (Rev.1.1).

Класифікацію видів економічної діяльності «2010» створено на основі NACE (Rev.2), впровадженої Регламентом (ЄС) Європейського парламенту та ради від 20 грудня 2006 року № 1893/2006.

Сфера застосування

Класифікація видів економічної діяльності (далі – КВЕД) установлює основи для підготовлення та поширення статистичної інформації за видами економічної діяльності. Основний принцип КВЕД полягає в об'єднанні підприємств, що виробляють подібні товари чи послуги або використовують подібні процеси для створення товарів чи послуг (тобто сировину, виробничий процес, методи чи технології), у групи.

Основне призначення КВЕД – визначати та кодувати основний та другорядні види економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців.

Основний вид економічної діяльності – це визначальна ознака у формуванні та стратифікації сукупностей статистичних одиниць для проведення державних статистичних спостережень. Органи державної статистики розраховують основний вид економічної діяльності на підставі даних державних статистичних спостережень відповідно до статистичної методології за підсумками діяльності підприємств за рік.

Крім того, КВЕД призначений забезпечувати:

– статистичний облік підприємств і організацій за видами економічної діяльності;

– проведення державних статистичних спостережень економічної діяльності й аналізу статистичної інформації на макрорівні (складання показників національних рахунків – рахунків виробництва й утворення доходу, таблиці "витрати-випуск");

– зіставлення національної статистичної інформації з міжнародною через застосування єдиної статистичної термінології, статистичних одиниць і принципів визначення та змінення видів економічної діяльності підприємств і організацій.

Тобто КВЕД – це статистичний інструмент для впорядкування економічної інформації. Водночас Класифікація є механізмом спільної мови, що має використання в багатьох інших, нестатистичних сферах (соціальному та податковому регулюванні, ліцензуванні, системі тарифів тощо), проте, не завжди адаптована до цього повною мірою. Отже, Класифікація не завжди відповідає всім потребам користувачів за межами статистичної системи, у зв’язку з чим можуть виникати суперечності стосовно юридичного використання коду КВЕД. Слід мати на увазі, що код виду діяльності не створює прав чи обов’язків для підприємств і організацій, не спричинює жодних правових наслідків. Код виду діяльності не обов’язково достатній критерій для виконання умов, передбачених нормативними актами. У застосуванні нормативних актів чи контрактів код виду діяльності – це припущення, а не доказ.

Використання КВЕД для статистичних потреб передбачає дотримання методологічних правил, структури класифікації та визначених меж між позиціями, структурних зв’язків між класифікаціями діяльності, продукції та товарів зовнішньоекономічної діяльності, методу “зверху-вниз” (top-down) щодо основного виду діяльності, визначень статистичних одиниць тощо.

Будь-яке використання КВЕД не для статистичних потреб (адміністративних або нормативних) здійснюють самі користувачі за власними правилами, відповідаючи за це та належно пояснюючи таке використання.

Об’єктами класифікації у КВЕД є види економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців (далі – суб'єкти), що їх на вищих рівнях класифікації групують у галузі.

У Господарському кодексі України (стаття 260) і статистичних класифікаціях термін “галузь” визначено як сукупність усіх виробничих одиниць, які здійснюють переважно однакові чи подібні види економічної діяльності.

Користуючись терміном "галузь", треба враховувати, що подібність видів економічної діяльності не є чітко визначеною категорією і для різних цілей її можна розглядати як у більш загальному, так і в конкретному контексті. Так, наприклад, цілком правомірно розглядати в загальному контексті як галузі економіки сільське господарство або переробну промисловість.

Найбільш узагальнені угруповання видів економічної діяльності на рівні секцій КВЕД дають змогу виділити основні галузі економіки.

КВЕД побудовано за ієрархічною системою кодування із застосуванням літерно-цифрового коду. Літерні познаки секцій використовують як рубрикатор і їх не використовують у кодуванні. Подальшу деталізацію секцій КВЕД – розділ, група, клас – позначають цифровими кодами.

Структура кодового позначення об’єкта КВЕД: Приклад: D DA 15.11.0

де	D	- секція "Обробна промисловість"
	DA	- підсекція "Харчова промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів"
	15	- розділ "Харчова промисловість"
	15.1	- група "М'ясна промисловість"
	15.11	- клас "Виробництво м'яса та субпродуктів"
	15.11.0	- підклас "Виробництво м'яса та субпродуктів"

КВЕД згармонізовано на рівні Y XX (розділ) з Міжнародною стандартною галузевою класифікацією всіх видів економічної діяльності (ISIC, Rev. 4 – 2008) та на рівні Y XX.ХХ (клас) – з Класифікацією видів економічної діяльності ЄС (NACE, Rev. 2 – 2006).

На відміну від попередніх редакцій, КВЕД 2010 не має рівня підсекції через відсутність такого рівня в базовій класифікації NACE (Rev. 2). За результатами перегляду у КВЕД також немає рівня підкласу, що зумовлено значною деталізацією класів у NACE (Rev. 2). З огляду на це КВЕД є національною класифікацією, ідентичною базовій міжнародній статистичній Класифікації видів економічної діяльності ЄС – NACE (Rev. 2).

Ведення КВЕД здійснює Держкомстат.

Підставою для внесення змін до КВЕД є відповідні зміни в базовій міжнародній статистичній класифікації NACE.

Терміни зміни КВЕД. З 1 січня 2012 вступив у дію класифікатор України ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності», затверджений Держспоживстандартом, також до кінця 2012 року чинний «старий» класифікатор ДК 009: 2005, тобто на сьогодні діють два класифікатори. З цього виходить, що ВСІ підприємства, організації та фізичні особи-підприємці повинні перейти на нові КВЕД до 31.12.2012.

Процедура зміни КВЕД. Для цього необхідно надати державному реєстратору заповнену реєстраційну картку: для юридичних осіб – форма №4, для фізичних осіб-підприємців – форма №11. В розділі «Види економічної діяльності» необхідно зазначити всі «старі» коди видів діяльності зразка 2005 року з назвами, поставити позначку в рядку «Викл.», а потім зазначити коди з назвами згідно з новим класифікатором та поставити позначку «+» в рядку «Вкл.»

Крім реєстраційної картки необхідно надати також інші документи – для юридичної особи:

• довідку зі статистики;

• Статут, в разі змін видів економічної діяльності, що не зазначені в установчому документі; довіреність, на особу, яка подає документи;

для фізичної особи-підприємця:

• паспорт;

• довідку з ідентифікаційним номером;

• довіреність, нотаріально оформлена, якщо документи надає довірена особа підприємця.

Після реєстрації нових КВЕД у державного реєстратора, необхідно звернутись до органу статистики та отримати нову довідку з ЄДРПОУ. Це, як правило, треба зробити через один день, тому що відомості бази даних оновлюються наступного робочого дня.

1 Господарювання — сфера життєдіяльності людини, його взаємодія з природою, створення і обертання матеріальних благ. Господарювання — це організуюче й організоване виробництво. Суб'єкт, що господарює, приймає господарські, тобто пов'язані з процесом організації виробництва, рішення. Такі рішення можуть бути спрямовані як усередину, у сферу безпосереднього виробництва, так і зовні, у сферу міжвиробничих відносин. Характер рішень різний: це і технологічні, і чисто організаційні, і соціальні рішення, але усі вони є рішеннями господарськими, тому що мають господарські цілі і сприяють реалізації господарювання.

2 Комерціалізація економічних відносин, проникнення в них публічних засад знаходять своє відображення й у законодавстві. З початку XIX в. у багатьох західних країнах намітився диференційований підхід до регулювання економіки — поряд з цивільними сталі з'являтися господарські (комерційні) кодекси. Це відбувалося під напором життя і було юридичною відповіддю на реальні потреби що розвивається й ускладнюється життя. Господарський кодекс України прийнято 16 січня 2003 року (вступив в дію 01.01 2004 року).

12