Зовнішні

Територіальні переміщення населення

Внутрішні

еміграції,

імміграції

У службових справах

до 90% переміщуваних працездатних

вибуття,

прибуття

еміграції,

імміграції

У приватних справах

до 80% переміщуваних працездатних

вибуття,

прибуття

еміграції,

імміграції

Туристи

до 70% переміщуваних працездатних

вибуття,

прибуття

Транзит

до 70% переміщуваних працездатних

Міграція населення

Стаціонарні

(зі зміною постійного місця проживання)

до 85% мігрантів працездатного віку

еміграції,

імміграції

вибуття,

прибуття

Трудові

(без зміни постійного місця проживання)

до 95% мігрантів працездатного віку

еміграції,

імміграції

вибуття,

прибуття

ДОВГОСТРОКОВІ

(до кількох років)

КОРОТКОСТРОКОВІ

(від 3-х місяців до1 року)

СЕЗОННІ

(до 3-х місяців)

ВАХТОВІ

(до 1 місяця)

МАЯТНИКОВІ

(щоденні)

еміграції,

імміграції

Навчальні

до 95% мігрантів працездатного віку

еміграції,

імміграції

Вимушені

(рух біженців)

Постійні

Тимчасові

Легальні

Нелегальні

Мал. 1. Структура територіального руху населення в Україні

- інтенсивність механічного руху, що визначається як відношення кількості мігрантів до загальної чисельності населення або кількість мігрантів на 1000 осіб населення.

Сальдо міграції населення визначається за формулою:

S = (P – P ) – N ,

де S – сальдо міграції населення за міжпереписний період, осіб;

P – чисельність населення на дату наступного перепису, осіб;

P – чисельність населення на момент попереднього перепису, осіб;

N – природний приріст населення за міжпереписний період, осіб.

Відносними показниками механічного руху населення вважають: коефіцієнт прибуття (К пр), коефіцієнт вибуття (К виб), коефіцієнт механічного приросту (Кмпр), коефіцієнт механічного обороту (Коб), які розраховуються на 1000 осіб населення.

К пр = Ч пр х 1000 / Ч ср;

К виб = Ч виб х 1000 / Ч ср;

К мпр = (Ч пр – Ч виб) х 1000 / Ч ср;

К об = (Ч пр + Ч виб) х 1000 / Ч ср,

де Ч пр – чисельність прибулих на дану територію протягом року;

Ч виб – чисельність вибулих із даної території.

За останні роки міграційні процеси в Україні набули принципово нового характеру та якості, змінилися пріоритети. Внаслідок відпливу сільських мешканців до міст сформувалися системи з високою концентрацією міського населення. Водночас у сільській місцевості в багатьох регіонах розширюються межі слабо заселених територій, виводяться з господарського обігу значні площі земель. Багаторічний відплив сільської молоді до міст України та за її межі визначив деформацію всіх демографічних структур і процесів у сільській місцевості, що супроводжувалося збільшенням частки осіб пенсійного віку, зростанням смертності, скорочуванням народжуваності, зниженням природного приросту сільського населення.

В останні роки Україна перетворилася в одну з найбільш важливих країн Європи, яка експортує робочу силу. В той же час, як Росія та сусідні країни Євросоюзу розробили державну політику відносно іміграції та еміграції, Україна залишається зоною невизначеності, в силу чого, наприклад, Польща та Російська Федерація залучають працівників з неї з метою протидії проблемам старіння суспільства та скорочення трудового потенціалу. Україна виявилася зовсім непідготовленою до боротьби з власною демографічною кризою.

За оцінками українського МЗС, у 2002 р. близько 300,000 українців працювали в Польщі, 200,000 – в Італії, до 200,000 – в Чеській Республіці, 200,000 – в Іспанії, 150,000 – у Португалії. Близько 1 млн. українців працюють в Росії.

Проте дані офіційної статистики навіть приблизно не відображають дійсні масштаби трудової міграції за кордон. Загалом у структурі трудової міграції громадян України за ступенем легальності можна виділити чотири якісно відмінні рівні:

• Офіційна трудова міграція – переміщення українських громадян, які виїжджаючи за кордон, декларують участь у трудовій діяльності як мету виїзду і є легальними трудовими мігрантами в приймаючих країнах (саме їх і фіксує офіційна статистика).

• Неофіційна легальна міграція – поїздки наших співвітчизників за кордон з декларованою метою туризму, відвідування родичів тощо, з подальшим працевлаштуванням та реєстрацією в країні-реципієнти; учасники таких поїздок не можуть бути відстеженні вітчизняною статистикою, але при цьому стають цілком легальними трудовими мігрантами в країнах-реципієнтах.

• Успішна нелегальна міграція – поїздки за кордон, пов’язані з незареєстрованою зайнятістю видами діяльності, дозволеними законодавством відповідних країн.

• Міграція жертв злочинних угруповань – торгівля людьми та інші випадки перебування громадян України в нелюдських умовах або зайнятість противоправною діяльністю за кордоном не з власної волі.

Спеціальні дослідження та експертні оцінки дають підставу стверджувати, що реальна кількість працівників-мігрантів у десятки, а той й у сотні разів більша за офіційну. Наприклад, за даними проведеного у 2001 р. Державним комітетом статистики України обстеження «Життєві шляхи населення України», чисельність українських громадян, які працюють за кордоном, становить щонайменше 1 млн. осіб.

Згідно із результатами загальнонаціонального соціологічного моніторингу, що забезпечується Інститутом соціології НАН України в межах проекту «Україна на порозі ХХІ століття», досвід тимчасової трудової міграції за кордон набули члени 10,2% українських сімей. Оскільки в країні нараховується приблизно 15 млн. сімей, це означає, що з метою заробітку за кордон виїжджали принаймні 1,5 млн. осіб. На підставі обстежень, здійснених центрами зайнятості низки областей за дорученням Міністерства праці і соціальної політики України, було зроблено висновок, що загальні обсяги трудової міграції з України сягають близько 2 млн. осіб.

Певне уявлення про масштаби трудової міграції дають дані прикордонної статистики в комбінації з результатами соціологічних опитувань міжнародних пасажирів у пунктах перетину кордону, які засвідчують, що з метою працевлаштування і торгового бізнесу здійснюються відповідно близько 4% і понад 16% виїздів на західному кордоні, 14% і 25% - на східному. Враховуючи різну інтенсивність руху на різних ділянках кордону, а також той факт, що щорічно українці понад 15 млн. разів перетинають кордон у напрямку виїзду, можна підрахувати, що громадяни України приблизно 1,4 млн. разів на рік виїздять за кордон з трудовими і близько 3 млн. разів – з комерційними цілями.

Наслідки міграції не однакові для різних країн та їх територіальних підрозділів. Серед позитивних результатів зовнішньої трудової міграції для України можна назвати такі:

• сприяння інтеграції України до світового ринку праці;

• послаблення потоку безробіття на національний ринок праці, зниження соціальної напруженості в суспільстві;

• надходження до України додаткової іноземної валюти у формі грошових переказів трудових емігрантів та інвестування коштів в економіку через створення спільних підприємств з іноземними засновниками;

• надання працеспроможному населенню можливості реалізувати свої здібності за кордоном;

• забезпечення за рахунок іноземної робочої сили покриття дефіциту фахівців рідкісних професій та кваліфікації в Україні;

• спонукання продуктивнішої діяльності українських працівників через створення конкуренції з закордоними фахівцями.

Серед негативних наслідків трудової міграції можна назвати такі:

• втрата Україною найконкурентоспроможнішої частини власної робочої сили, що призводить до уповільнення темпів науково-технічного прогресу;

• збільшення тиску на національний ринок праці внаслідок створення іноземними громадянами конкуренції місцевій робочій силі;

• втрата Україною іноземної валюти, що вивозиться іммігрантами як власні заощадження;

• дискримінація та експлуатація українських громадян з боку місцевих роботодавців;

• виникнення політичних та економічних претензій до України з боку країн-реципієнтів у зв’язку зі збільшенням нелегальної трудової міграції українців;

• зростання злочинності та соціальної напруженості у суспільстві через міжнаціональні конфлікти.

Запитання для самоконтролю

1. Дайте визначення категорії „населення”.

2. Дайте характеристику постійного, наявного і юридичного населення.

3. Дайте характеристику населення України.

4. Назвіть типи відтворення населення.

5. Назвіть та охарактеризуйте режими відтворення населення.

6. Розкрийте суть поняття „природний рух населення”.

7. Назвіть показники природного руху населення.

8. Розкрийте сутність та причини міграційних процесів.

9. Назвіть структуру територіального руху населення в Україні.

10. Поясніть необхідність дослідження міграційних процесів.

11. Трудова міграція, її позитивні та негативні наслідки.