- •1. Предмет і завдання педагогіка і психології вищої школи.
- •2. Система вищої освіти в Україні
- •3. Напрями модернізації вищої освіти України
- •Лекція № 2. Педагогічна культура та майстерність викладача вищої школи План
- •1. Педагогічна діяльність викладача внз.
- •2. Вимоги до особистості викладача вищого навчального закладу
- •3. Педагогічна майстерність викладача вищого навчального закладу
- •Лекція № 3. Виховна робота у вищій школі План
- •1. Зміст і особливості виховання молоді в сучасних умовах.
- •2. Методи виховання у внз.
- •3. Форми виховної роботи у внз
- •4. Функції і завдання куратора академічної групи
- •1. Логіка і методика наукового дослідження.
- •2. Методи науково-педагогічного дослідження.
- •Основні види наукових робіт студентів у внз
- •4. Система наукової роботи університету
1. Логіка і методика наукового дослідження.
Наукове дослідження - це цілеспрямоване вивчення об'єкта чи явища, в якому використовуються методи науки і яке, розкриваючи закономірності розвитку даного об'єкта (явища) формує нові знання про нього, пояснює закони його функціонування і вказує шляхи та форми використання одержаного знання в інтересах суспільства.
Наукове педагогічне дослідження - це процес формування нових педагогічних знань, один із видів пізнавальної діяльності, спрямований на розкриття об'єктивних закономірностей навчання, виховання і розвитку.
Досягнення високого наукового та методичного рівня педагогічного дослідження передбачає :
вибір найбільш актуальної проблематики;
мотивоване обгрунтування визначення предмета дослідження, його мети та завдань;
коректну організацію та поетапність проведення науково-дослідної роботи на основі системного підходу;
визначеність у виборі та застосуванні понятійно-категоріального апарату дослідження;
прогнозування розвитку пед. процесів, розробку теорії і практики навчання й виховання, що відповідає запитам сьогоднішнього дня.
За цільовим призначенням виокремлюють такі види наукових досліджень:
Фундаментальні - що мають найвищій ступінь невизначеності, результатом яких є відкриття нових явищ та законів природи, розширення наукових знань суспільства та Їх застосування у практичній діяльності;
прикладні, що передбачають пошук нових, або удосконалення вже відомих явищ та законів, мета яких — використання одержаних результатів у практичній діяльності людини та суспільства.
Будь-який науковий пошук від його творчого задуму до кінцевого оформлення здійснюється індивідуально, але можна виокремити загальні методологічні підходи до його проведення.
Методологія - вчення про структуру, логіку організації, методи та засоби діяльності в різних галузях науки, її теорії і практики. Методологія розуміється як сукупність принципів, засобів, методів та форм наукового пізнання.
Методологічний апарат включає в себе:
Принципи організації та проведення наукового дослідження;
Методи наукового дослідження та способи визначення його стратегії;
Науковий апарат (його понятійно-категоріальну основу).
Основними принципами методології пізнання є такі:
принцип єдності теорії і практики;
принцип об'єктивності (потребує врахування всіх факторів, які характеризують те чи інше явище);
принцип конкретності (вказує на суттєві сторони та закономірності об'єктивних процесів і конкретні підходи до них);
принцип розвитку (полягає у формуванні наукового знання із відображенням змін об’єкта пізнання);
принцип закономірності (потребує обумовленості явищ із врахуванням відносин та зв'язків між ними).
Щодо наукового апарату дослідження, його складають такі поняття:
актуальність, проблематика, об'єкт і предмет дослідження, гіпотеза, мета та завдання дослідження, його наукова новизна, теоретична і практична значущість.
Основним елементом наукового пізнання поряд з методологією є логіка наукового дослідження, під якою розуміють певний шлях у науковому пошуку.
Логіка наукового дослідження – послідовність і взаємозв’язок складових елементів дослідницької роботи.
У найбільш загальному вигляді науково-дослідну роботу поділяють на 3 етапи.
І. Вибір і аналіз проблеми. Формулювання теми. Визначення об’єкта дослідження. Аналіз наукових фактів. Визначення провідної ідеї. Формулювання гіпотези, завдань дослідження.
ІІ. Вибір і реалізація методів дослідної роботи. Формулювання висновків до опрацьованих матеріалів.
ІІІ. Літературне оформлення роботи. Впровадження одержаних результатів у практику.
Оскільки більшість наукових досліджень передбачає не лише теоретичну, а й експериментальну (практичну) роботу, то досить поширеною є така схема науково-дослідної роботи:
Визначення проблеми.
Попереднє вивчення стану проблеми в науці та шкільній практиці.
Визначення теми та її обгрунтування.
Організація науково-дослідної роботи:
Визначення робочої гіпотези, об’єкта та предмета дослідження, незалежних і залежних змінних, контрольних і експериментальних груп, методики опрацювання даних.
Розробка науково-методичного забезпечення: анкет, тестів, завдань. Комплектування груп, підготовка активу дослідної роботи.
Організація констатуючого експерименту.
Проведення основного експерименту (реалізація розробленої моделі).
Статистичне опрацювання даних, їх аналіз та трактування, формулювання висновків.
Літературне оформлення результатів експерименту.
Впровадження позитивних результатів експерименту в педагогічну практику.
Одержані у процесі проведеного дослідження висновки та рекомендації можуть бути доведені до широкої педагогічної громадськості у таких формах:
Доповідь – наукове повідомлення за результатами дослідження. У доповіді увага приділяється, насамперед, опису експерименту, умов його проведення та одержаним результатам.
Стаття – завершений виклад обмеженого кола питань чи загальних результатів дослідження, короткі дані про методику роботи, аналіз і узагальнення результатів, висновки та пропозиції.
Монографія – детальний і послідовний аналіз однієї проблеми, що розкриває її значення, історію розвитку, результати розробки, висновки та рекомендації.
Навчальний посібник – систематизований виклад сучасних наукових даних і практичних рекомендацій з метою допомоги читачам в оволодінні цими знаннями й уміннями.
Результати наукової роботи формулюються також у спеціальному звіті, який є основним офіційним документом проведеного дослідження. Звіт містить підсумок аналізу та інтерпретації одержаних результатів, висновки, пропозиції і практичні рекомендації щодо їх впровадження.