Лабораторна робота №8
ТЕОРЕТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ
Поняття браузерів. Їх види
Браузер – програма, призначена для перегляду веб-сторінок і переміщення в документі за посиланнями.
Найпопулярнішими на сьогодні браузерами є Microsoft Internet Explorer, Netscape Navigator, Opera, Mozilla Firefox.
За час існування мережі Інтернет створено багато програм-браузерів, за допомогою яких користувач може отримувати доступ до найрізноманітніших повідомлень, що розміщені на сторінках в глобальній мережі Інтернет. Браузери відрізняться своїми функціональними характеристиками, але принципи роботи схожі.
Розглянемо основні характеристики браузер-програми на прикладі Microsoft Internet Explorer.
Вікно
Internet
Explorer
містить
заголовок,
меню,
під
яким
розташовується
панель
інструментів,
навігатор
і
кілька
службових
панелей
(рядок
адрес,
панель
посилань
та
ін.).
Внизу
вікна
розміщується
рядок
стану,
який
містить
відомості
про
поточні
дані
та
мережеве
з’єднання.
У
вікно
завантажується
веб-сторінка,
URL-адресу
якої
користувач
вказує
у
відповідному
полі
рядка
адреси.
Якщо
адресу
не
задано,
то
автоматично
починає
завантажуватися
"домашня"
веб-сторінка
(за
замовчуванням
–
це
веб-сторінка
http://www.microsoft.com).
Користувач
може
налаштувати
програму
таким чином, щоб за замовчуванням завантажувалася веб-сторінка за вказаною адресою, наприклад
http://www.google.com
(рис.1.0.)
Заголовок веб-сторінки
Головне меню
Кнопки
Рядок адрес
Вміст
веб-сторінки
Рис. 8.1.
Поняття гіпертексту. Гіпертекстові посилання
Найбільш поширеними службами мережі Інтернет є:
• всесвітня інформаційна павутина WWW (World Wide Web);
• служба для передавання файлів FTP (File Transfer Protocol);
• служба управління віддаленими комп’ютерами (Telnet);
• електронна пошта (E-mail);
• групи новин або телеконференції (Usenet);
• списки розсилання (Mail Lists);
• доменна служба імен DNS (Domain Name System);
• телекомунікаційні служби (Інтернет-пейджери такі як ICQ, форуми, IRC – чати) та ін.
Як правило, кожна з вище названих служб має свій протокол. IP-адреса точно ідентифікує комп'ютер в мережі Інтернет, але в ряді випадків цього недостатньо. На кожному вузлі можуть бути задіяні найрізноманітніші служби глобальної мережі, через які забезпечується передавання електронної пошти, файлів, гіпертекстових даних тощо. Для кожної служби розроблено свій протокол прикладного рівня.
Для впорядкування роботи служб на комп’ютері відведені окремі порти, номери яких представляють собою числа від 0 до 65534. Для найбільш популярних служб зареєстровані стандартні номери портів. Так, для протоколу FTP – це порт 21, для HTTP – 80, SMTP – 25, РОР3 – 110 (SMTP і РОР3 – це протоколи електронної пошти), NNTP – 119
(протокол груп новин). Ці значення прийняті за замовчуванням.
З розвитком глобальної мережі деякі її сервіси вдосконалюються, з'являються нові, деякі поступово перестають використовуватися.
Найближчим часом планується впровадження таких сервісів: Real Audio та Real Video; під’єднання до мережі телебачення; веб-телефонія; застосування веб-сторінок, які будуть виконувати не тільки функції бази даних, а й функції програм і т. ін.
Розглянемо найважливіші з служб мережі Інтернет.