Запитання для самоконтролю

1. Які банківські рахунки відкриваються підприємствами України?

2. Які основні вимоги та особливості відкриття цих рахунків?

3. Які банківські рахунки відкриваються фізичним і юридичним особам?

4. Який механізм здійснення акредитивної форми розрахунків?

5. Як здійснюються розрахунки чеками?

6. Що таке міжбанківські розрахунки?

7. Який механізм проведення міжбанківських розрахункових операцій?

8. Що таке ліміт залишку готівки в касі та який порядок його встановлення?

9. У чому полягають особливості діяльності банків з контролю за виконанням касових операцій їхніми клієнтами?

10. Дайте характеристику існуючим формам безготівкових розрахунків з точки зору їх переваг та недоліків?

11. Вкажіть в чому полягає сутність розрахунків платіжними дорученнями.

12. В чому сутність розрахунків платіжними вимогами - дорученнями?

13. В чому суть розрахунків акредитивами ?

14. Які існують види акредитивів?

15. На які цілі може бути одержана готівка з каси банку?

16. Який порядок інкасації виручки?

17. Охарактеризуйте платіжну систему, що ґрунтується на обігу платіжних карток.

18. Які види платіжних карток вам відомі? Охарактеризуйте їх.

19. В чому суть розрахунків, що ґрунтуються на заліку взаємних вимог?

Рекомендована література: 2, 3, 6, 9, 12, 15, 20, 22, 27, 28, 29, 31, 32, 33, 36, 40, 51, 66, 68, 77, 88.

Змістовний модуль 4. Операції банків з векселями План заняття

1. Характеристика та види векселів.

2. Врахування та переврахування векселів.

3. Авалювання та акцептування векселів банками.

4. Інкасування та доміциляція векселів.

5. Зберігання банками векселів клієнтів.

Методичні поради до вивчення теми

Українські комерційні банки здійснюють операції з векселями відповідно до Законів України «Про цінні папери і фондовий ринок», «Про обіг векселів в Україні», згідно з якими, у загальному значенні, вексель - це цінний папір, що засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Розглядаючи класифікацію векселів слід поділяти їх за формою та способами використання на прості і переказні.

Простий вексель означає зобов'язання однієї особи виплатити зазначену суму коштів іншій особі за поставлені товари чи надані послуги.

Переказний вексель є наказом позичальнику виплатити певну суму коштів пред'явнику векселя.

Для визнання документа векселем він повинен містити ряд елементів, які називають обов'язковими реквізитами векселя.

Розглядаючи класифікацію операцій банку з векселями, слід звернути на балансові (основні) операції з векселями, до яких відносяться кредитні вексельні операції, пов'язані зі наданням або залученням коштів проти векселів чи під їх забезпечення, а також торговельні операції з купівлі або продажу векселів. В загальній структурі ці операції поділяються на активні (врахування векселів, надання кредитів під заставу векселів та придбання векселів) та пасивні (переврахування придбаних векселів, одержання кредитів під заставу векселів та продаж придбаних векселів). Слід звернути увагу на порядок визначення юридичної та економічної надійності векселя.

А саме, за економічним змістом операція з врахування (дисконтування) являє собою трансформацію комерційного кредиту у кредит банківський, адже купівля банком векселя рівнозначна кредитуванню векселедержателя на строк, що залишився до погашення векселя. Цей кредит називається обліковим кредитом.

У разі потреби у ліквідності банк може рефінансуватись в інших комерційних банках, а також у центральному банку у формі переврахування векселів, іншими словами - врахування уже врахованих банком векселів. Використання переврахування в інших окрім забезпечення ліквідності, цілях, однак, менш доцільне, бо в результаті його здійснення знижується дохідність банку від облікової операції.

Методологія здійснення операції переврахування аналогічна врахуванню банками векселів.

Операції з переврахування векселів можуть бети безпосередньо пов'язані з рефінансуванням НБУ банківських установ за допомогою векселів. А саме, установам Національного банку України надано право здійснювати рефінансування комерційних банків у формі переврахування векселів при дотриманні останніми таких умов:

- усі подані векселі за строками оплати не повинні перевищувати 90 днів і бути такими, щоб векселі можна було вчасно одержати у місцях їх платежу;

- подані до переврахування векселі повинні мати не менше двох підписів, не враховуючи підпису комерційного банку, котрий подав ці векселі, крім цього, - акцепту платника;

- місце платежу поданих до переврахування векселів повинно бути у населених пунктах, де є установи комерційних банків, нотаріус або суд.

На практиці, однак, Національний банк України не використовує векселі при рефінансуванні комерційних банків. Операції переврахування не виконуються, а ломбардне кредитування здійснюється виключно за допомогою ОВДП.

Розгляд позабалансових операцій з векселями починають з гарантійних (авалювання векселя та видача гарантії під забезпечення векселя), розрахункових операцій з оформлення заборгованості векселями (акцептування переказних векселів та інші) та з розрахунків з використанням векселів. Особливу увагу слід звернути на розгляд порядку акцептного кредитування та рамбурсування.

В структурі комісійних та довірчих операцій з векселями необхідно розрізняти порядок інкасування та доміцилювання векселів, їх зберігання, а також купівлю, продаж і обмін векселів за дорученням клієнтів. При розгляді вказаних питань студент повинен знати порядок визначення платежів банку за відповідними операціями.

В темі важливо приділити увагу напрямкам розвитку операцій з векселями провідних зарубіжних банків країн з ринковою економікою.

Окремому розгляду підлягає організація роботи з векселями в банку та особливості проведення експертизи векселів.