9.5. Інші ензимні препарати

Аспарагіназа (L-аспарагін-амідогідролаза). Ензим, що синтезується різними штамами кишкової палички. Білий порошок, легко розчинний у воді.

Володіє антилейкемічною активністю, яка обумовлена здатністю ензиму каталізувати гідроліз амінокислоти аспарагіну, необхідної лейкозним клітинам для їх розвитку: дефіцит аспарагіну впливає на клітинні мембрани, що істотно полегшує транспорт білків і поліпептидів через мембрани ракових клітин. Відомо, що клітини деяких злоякісних пухлин позбавлені здатності синтезувати аспарагін з інших сполук, тому що в них відсутня аспарагінсинтетаза.

L-Аспарагіназу вводять внутрішньовенно струминно або шляхом повільної інфузії (впродовж 30 – 40 хвилин). Разова доза – 200 – 400 МО/кг. Препарат вводять щодня впродовж 28 – 30 днів. Перед початком лікування необхідно визначити чутливість до препарату.

L-Аспарагіназа, каталізуючи гідролітичне перетворення аспарагіну на аспарагінову кислоту й аміак, знижує вміст амінокислоти й зумовлює зменшення синтезу деяких білків (альбумінів плазми, факторів згортання крові, гемоглобіну), порушення функцій різних органів і систем, тобто розвиток різних побічних реакцій: нудоту та блювання, анемію, запаморочення, головний біль, у поодиноких випадках психічні порушення та різного ступеня вираженості алергійні реакції; іноді спостерігають явища, які свідчать про пошкодження нирок і печінки, що призводять в окремих випадках до летального результату. Тому при лікуванні L-аспарагіназою необхідний систематичний контроль (1 раз на 7 – 10 днів) вмісту в крові загального білка та білкових фракцій, фібриногену, часу згортання крові.

Препарат протипоказаний при захворюваннях печінки та нирок, порушеннях функцій ЦНС; його не слід застосовувати при вагітності.

Форма випуску: у флаконах, що містять по 3 000 і 10 000 МО.

Цитохром С. Препарат отримують шляхом екстракції з тканини серця великої рогатої худоби та свиней. Випускають у вигляді ліофілізованого порошку, який містить 20 – 30 % цитохрому С, а решта натрію хлорид.

Цитохром С бере участь у процесах тканинного дихання. Залізо, яке міститься в його простетичній групі, зворотно переходить із окисненої форми в відновлену, у зв’язку з чим препарат прискорює перебіг окиснювальних процесів.

Препарат застосовують для поліпшення тканинного дихання при асфіксії новонароджених, астматичних станах, хронічній пневмонії, серцевій недостатності, ішемічній хворобі серця, інфекційному гепатиті, старечій дегенерації сітківки тощо. Призначають парентерально та всередину: внутрішньом’язево (повільно) та внутрішньовенно (крапельно). Зазвичай вводять у м’язи по 4 – 8 мл цитохрому С для ін’єкцій 1 – 2 рази на день, курс лікування 10 – 14 днів. При захворюваннях серця препарат вводять у 200 мл ізотонічного розчину натрію хлориду або 5 % розчину глюкози внутрішньовенно крапельно (30 – 40 крапель/хв) у зазначеній вище дозі впродовж 6 – 8 год. При асфіксії новонароджених вводять у пуповинну вену впродовж перших 2 хв після народження в дозі 4 мл (10 мг). Цитохром С входить до складу очних крапель „Катахром”, які використовують для лікування катаракти.

Препарат зазвичай добре переносять, в окремих випадках можлива різь у очах, гіперемія.

Форма випуску: таблетки по 0,01 г, 0,25 % розчин в ізотонічному розчині натрію хлориду.