Шкала прийнятності як метод вивчення взаємовідносин
У цій методиці кожному члену групи пропонується проранжувати інших, відмічаючи у спеціальному списку—бланкові (див. нижче) прий- нятливість для себе брати участь в одному з різновидів соціальної діяльності: праці, навчанні, спортивній грі та ін. Відповідь має починатися так: «Цю людину я...
1) залишив би в першу чергу;
2) теж бажав би залишити;
3) міг залишити, міг не залишити (одинаково);
4) скоріше не залишив би;
5) ні в якому разі не залишив би».
Приклад: Оцінює Петров:
№ |
Кого оцінює |
Оцінки |
||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
||
1 |
Ахметов |
X |
|
|
|
|
2 |
Борисов |
|
|
X |
|
|
3 |
Іванов |
|
|
|
|
X |
4 |
Козлов |
|
X |
|
|
|
5 |
Захаров |
|
|
|
X |
|
Для кількісної обробки даних варіанти відповідей рекомендується виразити в балах: +2, +1, 0, -1, —2.
У цьому випадку наведені дані виглядатимуть так:
к ого хто |
11 |
22 |
33 |
44 |
55 |
66 |
77 |
88 |
99 |
110 |
|
|
1. |
Х |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2. |
|
Х |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3. |
|
|
Х |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4. |
|
|
|
Х |
|
|
|
|
|
|
|
|
5. |
|
|
|
|
Х |
|
|
|
|
|
|
|
6. |
|
|
|
|
|
Х |
|
|
|
|
|
|
7. |
|
|
|
|
|
|
Х |
|
|
|
|
|
8. |
|
|
|
|
|
|
|
Х |
|
|
|
|
9. |
|
|
|
|
|
|
|
|
Х |
|
|
|
10. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Х |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Шкала прийнятності дає можливість виявити такі показники:
1. Соціальні характеристики індивіда:
а) місце індивіда, його статус у групі визначаються коефіцієнтом прийнятності його групою
де - сума виборів по вертикалі;
n – кількість членів групи.
б) ставлення індивіда до кожного члена і групи загалом визначається коефіцієнтом прийнятності групи індивідом
де - сума виборів по горизонталі;
n- кількість членів.
2. Соціальні характеристики групи:
А) згуртованість групи, міра її єднання визначаються різницею сум взаємних позитивних і взаємних негативних виборів, поділеною на n(n-1). Згуртованість (U) тим вища, чим ближчий коефіцієнт (КЗ) до +1.
,
де r (+) – сума взаємних позитивних виборів;
r (-) – сума взаємних негативних виборів;
n- кількість членів групи.
Б) соціальна експансивність (показник динаміки соціального життя групи) визначається арифметичною сумою взаємних позитивних і взаємних негативних виборів, поділеною на n(n-1).
,
де r (+) – сума взаємних позитивних виборів у групі;
r (-) – сума взаємних негативних виборів у групі;
n- кількість членів групи.
в) для порівняння характеристики різних груп за кірою взаємної внуїрішньоірупової прийнятності обчислюється коефіцієнт внутрішньо- групової прийнятності (КВП)
,
де r1 (+) – сума взаємних позитивних виборів у першій групі;
r2 (+) – сума взаємних позитивних виборів у другій групі.
Цей показних коливається від +1 — найвищого ступеня прийнятності (коли кожний член групи вибирає всіх прийнятих із найвищою оцінкою) до -1 — найвищого ступеня неприйнятності.
Коефіцієнт згуртованості (КЗ) (U) повинен бути тим більший, чим тіснішої взаємодії всіх без винятку членів групи вимагає характер спільної діяльності.
Показник потреби у тісному спілкуванні визначається за максимальною кількістю взаємних позитивних виборів. Чим менша група, тим більшої згуртованості можна очікувати. У групі, яка нараховує 30—35 чоловік, за відсутності взаємних негативних виборів (а отже, і конфліктних пар) задовільним можна вважати коефіцієнт згуртованості, який дорівнює 0,20-0,25.