МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Київський національний лінгвістичний університет

БАЗОВІ

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

із «ЗАГАЛЬНОГО МОВОЗНАВСТВА»

Напрям підготовки «Філологія»

Спеціальність «Мова та література» (дві іноземні мови) 8. 02030302,

«Переклад» (дві іноземні мови) 8. 02030303

факультет германської філології, романської філології, сходознавства, перекладачів

кафедра теоретичної і прикладної лінгвістики та новогрецької філології

курс V семестр ІХ

усього годин / кредитів за навчальним планом: 90 годин, 2,5 кредити

у тому числі: аудиторна робота 30 годин,

позааудиторна самостійна робота студента 60 годин

Екзамен ІХ семестр

КИЇВ – 2011

I. Вимоги до знань і вмінь студентів з навчальної дисципліни

Основна мета вивчення курсу «Загальне мовознавство» – розширити і поглибити знання з теорії й методології мовознавства майбутніх учителів та перекладачів іноземних мов. Ця дисципліна знайомить магістрів з основними напрямами, ідеями, проблемами сучасного мовознавства, навчає методології наукового дослідження мови, тобто поглиблює науково-теоретичний і професійний рівень учителя та перекладача іноземної мови. Ефективна методика викладання як рідної, так і іноземної мови може створюватися та впроваджуватися тільки за умови постійного і всебічного врахування досягнень про мову.

Основні завдання курсу «Загальне та порівняльно-історичне мовознавство»: 1) знайомство з мовознавством як наукою; 2) розкриття природи мови, її суті як особливої знакової системи; 3) доказ системності й багаторівневої структури мови; 4) розкриття складного характеру взаємозв’язків між мовою та мисленням; 5) висвітлення складних процесів історичного розвитку мови, ознайомлення студентів із зовнішніми та внутрішніми законами розвитку мови; 6) розкриття соціальної природи мови, її зв’язків із суспільством; 7) ознайомлення студентів із різноманітними методами й методиками мовознавства; 8) з׳ясування мети, завдань та основних проблем порівняльно-історичного мовознавства.

Провідна ідея курсу: мова – це складна, відповідно організована система, яка саморозвивається й саморегулюється.

У результаті вивчення дисципліни магістр повинен уміти: характеризувати методи і прийоми мовознавства, застосовувати їх на практиці; відрізняти мову і мовлення; характеризувати парадигматичні й синтагматичні відношення між мовними одиницями; характеризувати мовну систему, її основні та проміжні рівні, типи системних відношень на кожному рівні, наприклад, типи відношень у лексико-семантичному полі: синоніми, омоніми, антоніми, пароніми тощо; характеризувати граматичні значення і критерії виділення різних частин мови різних мов світу; визначати морфологічні типи мов а також типи мов за іншими класифікаціями; аналізувати граматичні способи синтетичних та аналітичних мов; пояснювати відмінності між вільними і сталими словосполученнями, характеризувати основні одиниці мовних рівнів; аналізувати типи речень за різними ознаками; розрізняти актуальне та граматичне членування речень; давати аналіз та оцінку традиційним і сучасним теоріям походження мови, характеризувати взаємодію розвитку мови і суспільства, різні класифікації функцій мови; аналізувати новітні напрями лінгвістики, їх проблематику в різних лінгвістичних школах.

У результаті вивчення дисципліни магістр повинен знати шляхи розв’язання основних проблем загального та порівняльно-історичного мовознавства, уміти: ілюструвати кожне теоретичне положення мовними прикладами; аргументувати своєрідність мови як знакової системи, специфіку мовного знака; визначати суспільні функції мови; з’ясовувати парадигматичні, синтагматичні та ієрархічні відношення між мовними одиницями; обґрунтувати психофізичні зв’язки мови і мислення; логічно та аргументовано викладати проблематику сучасних напрямів розвитку лінгвістики, дати визначення основних понять; синтезувати знання, отримані з попередніх теоретичних і практичних курсів, для характеристики та аналізу мовних одиниць і явищ, для виявлення типологічних рис виучуваних мов.

«Загальне мовознавство» – це завершальний, підсумковий курс, який систематизує знання, отримані магістрами протягом усіх років навчання в лінгвістичному університеті.