- •Глава 4. Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці
- •4.1. Загальні відомості
- •Оптимальні величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень
- •Допустимі значення температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень
- •4.2. Терморегуляція
- •4.3. Профілактика надмірних дій тепла і холоду на організм людини
- •4.4. Чинники, що впливають на організм людини в польоті
- •Норма показників мікроклімату робочої зони повітряних суден
- •4.5. Санітарні вимоги
- •Глава 5. Шкідливі речовини
- •5.1. Класифікація шкідливих речовин
- •5.2. Особливості впливу токсичних речовин на організм людини
- •5.3. Граничнодопустимі концентрації шкідливих речовин в повітрі робочої зони
- •Перелік шкідливих речовин в повітрі робочої зони кабін повітряних суден
- •5.4. Засоби індивідуального захисту
Перелік шкідливих речовин в повітрі робочої зони кабін повітряних суден
Показники |
ГДК, мг/м3 |
Клас небезпеки |
Азоту оксиди (в перерахунку на NO2) Акролеїн Альдегід кротоновий+ Альдегід масляний+ Альдегід пропіоновий+ Ангідрид сірчистий+ Ацетальдегід+ Аерозоль і пара мінеральних масел Аерозоль і пара синтетичних масел Бензол+ Діоктиловий ефір себацинової кислоти Гас (в перерахунку на С) Кислота акрилова Кислота валеріанова Кислота капронова Кислота масляна Кислота мурашина+ Кислота пропіонова Кислота оцтова+ Ксилол Кетони (в перерахунку на метилетил-кетон) Озон Спирт бутиловий Спирт н-октиловий Спирт пропіловий Толуол Трикрезилфосфат, який містить понад 3 % ортоізомерів+ Трикрезилфосфат, який містить менше 3 % ортоізомерів+ Оксид вуглецю Вуглеводні алифостичні, насичені С1 – С10 (в перерахунку на С) Фенол+ Формальдегід+ |
5 0,2 0,5 5 5 10 5 10 2 5 10 300 5 5 5 10 1 20 5 50
200 0,1 10 10 10 50
0,1
0,5 20
300 0,3 0,5 |
2 2 2 3 3 3 3 3 3 2 3 4 3 3 3 3 2 4 3 3
4 1 3 3 3 3
1
2 4
4 2 2 |
Примітка. Знак "+" означає, що речовина небезпечна при надходженні крізь шкіру.
Для відбору проб повітря використовують універсальний газоаналізатор, за допомогою якого, використовуючи різні індикаторні порошки, швидко визначають концентрації ряду токсичних речовин: сірководню, хлору, аміаку, двооксиду азоту, пари бензину, бензолу, толуолу, ксилолу, етилового ефіру і т. ін.
Якщо в повітрі буде виявлено наявність токсичних речовин (ртуті, ціаністих сполук та ін.) вживають термінові заходи: включають аварійну вентиляцію, здійснюють нейтралі-зацію забрудненої ділянки, застосовують засоби індивідуаль-ного захисту і т. ін. У цьому випадку користуються індикацій-ними методами аналізу, за допомогою яких можна швидко виконувати якісні визначення. Наприклад, наявність у повітрі сірководню навіть у незначних кількостях (сліди) можна швидко визначити за допомогою паперу, попередньо насиченого оцтовокислим свинцем, який при цьому чорніє.
Причинами виробничих отруєнь є різні дефекти технологічних процесів, устаткування, санітарно-технічних пристроїв і засобів індивідуального захисту, порушення правил особистої гігієни і вимог безпеки праці.
Заходи із убезпечення праці при контакті зі шкідливими речовинами передбачають:
– заміну шкідливих речовин у виробництві найменш шкідливими, способів сухої переробки матеріалів, які виділяють пил, – мокрою;
– випуск кінцевих продуктів у формах, що не виділяють пилу;
заміну нагрівання електричним, твердого і рідкого палива – газоподібним;
обмеження вмісту домішок шкідливих речовин у вихідних і кінцевих продуктах;
– застосування прогресивної технології виробництва (замкнутий цикл, автоматизація, комплексна механізація, дистанційне управління, безперервність процесів виробництва, автоматизований контроль процесів і операцій), яка виключає контакт людини зі шкідливими речовинами;
– вибір відповідного виробничого обладнання і комуні-кацій, які не допускають виділення шкідливих речовин у повітря робочої зони в кількостях, що перевищують ГДК за нормаль-ного проведення технологічного процесу, а також правильної експлуатації санітарно-технічного устаткування і пристроїв опалення, вентиляції, водопроводу і каналізації;
– раціональне планування промислових майданчиків, будівель і приміщень;
– застосування спеціальних систем з уловлювання і утилізації шкідливих речовин, рекуперацію шкідливих речовин і очищення від них технологічних викидів, нейтралізацію від-ходів виробництва, промивальних і стічних вод;
– застосування засобів дегазації, активних і пасивних засобів запобігання вибухам;
– контроль за вмістом шкідливих речовин у повітрі робочої зони відповідно до вимог стандартів;
– введення в стандарти або технічні умови на сировину, продукти і матеріали токсикологічних характеристик шкідливих речовин;
– введення даних токсикологічних характеристик шкідли-вих речовин у технологічні регламенти;
– застосування засобів індивідуального захисту працівників;
– спеціальну підготовку та інструктаж обслуги;
– проведення попередніх і періодичних медичних оглядів осіб, які мають контакт зі шкідливими речовинами;
– розробку медичних протипоказань для роботи з конкрет-ними шкідливими речовинами, інструкцій з наданням долікар-ської та невідкладної допомоги потерпілим при отруєнні.