4.3. Профілактика надмірних дій тепла і холоду на організм людини

Для захисту від надмірної дії тепла в цехах і виробничих приміщеннях широко застосовують принцип ізоляції джерел випромінювання. Для цього нагріті поверхні устаткування і трубопроводів покривають теплоізолювальними матеріалами (магнезія, змішана з азбестом, азботермітом і т. ін.). Безпо-середньо біля нагрітих поверхонь влаштовують спеціальні кожухи, екрани з повітряним прошарком, стаціонарні або пересувні екрани з азбесту або скловолокна висотою в 1,5–2 м.

Особливу групу заходів, спрямованих на попередження перегрівання працівників, становлять раціональний питний режим, режим праці та водні процедури. Сприятливі метео-рологічні умови можна створити за допомогою кондиціювання повітря, яке має важливе значення на робочих місцях у південних районах нашої країни.

Інженерно-технічному складу аеропортів часто доводить-ся обслуговувати авіаційну техніку на відкритих майданчиках під дією прямих сонячних променів, коли температура зовнішнього повітря підвищується до 4050°С. Щоб запобігти перегріванню, влаштовують спеціальні навіси, які захищають працівників від дії прямих сонячних променів. У поєднанні із застосуванням кондиціонерів такі навіси часто забезпечують створення метеоумов в межах допустимих значень параметрів, що дозволяє підтримувати оптимальний тепловий стан в організмі працівників.

Велика кількість професій у цивільній авіації пов'язана з роботою при низьких температурах ҿротягом року, тому заходи з попередження переохолодження працівників набувають особливої актуальності. У холодні періоди року необхідно захищати робочі місця у виробничих умовах від потоків холодного повітря, які надходять у цех через відкриті отвори для транспорту (двері, ворота) і через вікна. Для цього влаштовують шлюзи, повітряні завіси, які перешкоджають дос-тупу холодного повітря, автоматизують процеси відкривання – закривання транспортних отворів і блокують їх повітряними тепловими завісами. За тривалого перебування робітників в умовах низьких температур у закритих приміщеннях і поза ними слід влаштовувати додаткові приміщення, які обігріваються, для періодичного перебування там працівників.

Необхідно використовувати також індивідуальні засоби захисту: рукавиці, тепле взуття, куртки, костюми. Рекоменду-ється користуватися одягом, який відбиває випромінювання тепла людини в зворотному напрямку. При цьому він має бути легким, не жорстким, вологоємким і повітропроникним.

Для контролю метеорологічних умов застосовують спеціальні прилади. Температура повітря вимірюється за допомогою термометрів або термографів. Останні записують коливання температури протягом тривалого часу. Для вимірювання відносної вологості застосовують психрометри, в яких вологість повітря визначається за показниками “вологого” і “сухого” термометрів. У гігієнічній практиці найчастіше використовують аспіраційні психрометри Асмана.

За допомогою термогігрографа можливе одночасне записування коливань температури і вологості повітря. Для вимірювання швидкості руху повітря використовують анемометри різних конструкцій: крильчатий, чашкоподібний, диференціальний, мікроанемометр, електроанемометр. Тип анемометра визначають за значенням вимірюваної швидкості руху повітря. Інтенсивність теплового випромінювання вимірюють актинометром. Використовують також прилади для вимірювання і записування коливань барометричного тиску. Загальні вимоги до методів вимірювання параметрів наводяться в Санітарних нормах мікроклімату виробничих приміщень [87].