Практичне заняття № 1

Тема: гуморальна регуляція. Функції.

Регуляція вісцеральних функцій організму здійснюється за рахунок діяльності не тільки автономної нервової системи, але й за участю гуморальних механізмів.

Гуморальна регуляція є більш давньою, ніж нервова. Проте у процесі еволюції вона не тільки не втратила свого значення, але й розвивалась та вдосконалювалась. Більшість вісцеральних функцій організму людини запускається й коригується переважно гуморальними, а не нервовими механізмами регуляції.

Лише знаючи основні закономірності гуморальної регуляції, можна зрозуміти механізми розвитку більшості патологічних станів організму, запобігти їх виникненню, досягти успіхів при лікуванні вісцеральних систем організму

Гуморальною регуляцією називають біологічну регуляцію, за якої передавання інформації здійснюється за допомогою біологічно активних хімічних речовин (реагентів - реактантів), що поширюються в організмі током крові, лімфи або шляхом дифузії в міжклітинній рідині. Транспортуються ці фактори у вільному стані або зв'язаному з білками, або в комплексі з форменими елементами крові (глюкокортикоїди - з транскортином, тиреоїдні гормони - з тироксинзв'язувальними глобулінами, преальбумінами і альбумінами). У зв'язаному стані гормони неактивні. Тому їхня ефективність визначається концентрацією вільного гормону.

Тривалість дії: нейро-медіатори - мілісекунди, пептиди - секунди-хвилини, білки й глікопротеїди - хвилини-години, стероїди - години, йодтиронін - доба.

Відмінності гуморальної регуляції від нервової такі:

а) за гуморальної - носієм інформації є хімічна речовина, за нервової - потенціал дії;

б) характер передавання інформації в гуморальній - внутрішнє середовище організму, а точніше, кровоносні й лімфатичні судини та міжклітинні простори, у нервовій - нервові волокна;

в) у гуморальній способом передавання інформації є тік крові, лімфи та дифузія; у нервовій - це поширення потенціалу дії нервовими волокнами.

Гуморальний спосіб передавання інформації має такі особливості:

а) гуморальний сигнал в організмі поширюється з невеликою швидкістю, відповідно до швидкості руху крові або лімфи та дифузії гуморальних чинників у міжклітинній рідині; потенціал дії поширюється швидко;

б) гуморальний сигнал можна менш точно дозувати за силою і тривалістю, ніж збудження, що пояснюється повільним зростанням концентрації гуморального агента, причому не до суворо визначеної певної величини, і так само його поступовим зменшенням;

в) гуморальна регуляція використовується в організмі для забезпечення реакцій, які не потребують терміновості й точності. Такі реакції є вегетативними функціями організму, причому лише ті, що не зв'язані тісно з навколишнім середовищем.

Гуморальна регуляція, як і нервова, характеризується певною направленістю за принципом "усім, усім, хто відізветься". При цьому направленість гуморальної регуляції обумовлена тим (здійснюється "за точною адресою"), що лише певні клітини, "органи-мішені", чутливі до якого-небудь гуморального фактора, які мають відповідні рецептори. Це можна зрозуміти на прикладі, коли радіопередачі транслюються за допомогою радіохвиль в ефір для всіх. Водночас приймають їх лише радіоприймачі, налаштовані на хвилю відповідної довжини. У нервовій системі збудження передається нервовими волокнами "за точною адресою" і без спотворення ("передача телеграфними проводами").

Гуморальна регуляція, як і нервова, завжди здійснюється замкнутими контурами. Однак у таких контурах функції керуючого пристрою виконує сама секреторна клітина.