- •І. Основні поняття соціології Тема 1. Соціологія як наука. Предмет, структура та функції соціології
- •1. Соціологія як наука про суспільство
- •2. Місце соціології серед інших наук
- •3. Структура соціологічних знань
- •4. Функції соціології
- •Тема 2. Соціалізація людини. Особистість та суспільне життя
- •1. Основи суспільного життя (природні, економічні, культурні)
- •2. Етапи та моделі соціалізації
- •3. Особистість як предмет аналізу (потреби, інтереси, цінності)
- •Тема 3. Культура як об'єкт вивчення соціології
- •1. Основні елементи, форми та різновиди культури
- •2. Функції культури
- •Тема 4. Соціальні зв'язки та відносини
- •1. Різновиди соціального зв'язку
- •2. Соціальні інститути
- •3. Система соціального контролю
- •4. Соціальні організації
- •Тема 5. Соціальні спільності
- •1. Загальні положення та поняття
- •2. Соціальна група та її характеристика
- •4. Цільові групи
- •5. Територіальні спільності
- •6. Етнічні спільності
- •7. Спільності, засновані на схожості поведінки
- •Тема 6. Соціальна структура суспільства
- •1. Загальні положення
- •2. Соціально-професійна структура
- •3. Етнічна структура
- •2. Соціальна група та її характеристика
- •4. Цільові групи
- •5. Територіальні спільності
- •6. Етнічні спільності
- •7. Спільності, засновані на схожості поведінки
- •Тема 6. Соціальна структура суспільства
- •1. Загальні положення
- •2. Соціально-професійна структура
- •3. Етнічна структура
- •4. Соціально-демографічна структура
- •5. Соціально-поселенська структура
- •Тема 7. Соціальна стратифікація і мобільність
- •1. Природа та різновиди соціальної стратифікації
- •2. Природа соціальної нерівності
- •3. Соціальна мобільність
- •4. Соціальне відтворення та трансформація суспільства
- •Тема 8. Соціальні процеси та соціальні зміни
- •1. Природа та різновиди соціальних процесів
- •2. Міграційні процеси
- •3. Соціальні зміни
- •4. Соціальний рух
- •Рекомендована література (до і розділу)
- •Іі. Технологія проведення соціологічних досліджень Тема 1. Організація, методика і процедури соціологічного дослідження
- •1. Поняття соціологічного дослідження, його характеристика, різновиди та етапи проведення
- •2. Програма та її елементи
- •Тема 2. Методи збору соціологічної інформації
- •1. Метод опитування та його різновиди
- •2. Експертне оцінювання
- •3. Спостереження
- •4. Соціометричні процедури
- •5. Експеримент у соціології
- •6. Аналіз документів (традиційний, кількісний)
- •7. Тестові методики
- •8. Методики виміру соціальних установок
- •Рекомендована література (до II розділу)
- •Частина друга. Соціологія історія становлення та розвитку Вступні зауваги
- •І. Етапи формування знань про суспільство. Протосоціолопя - сучасна соціологія
- •Тема 1. Ранні етапи формування соціальних знань. Протосоціологія
- •1. Розвиток соціальних знань у Стародавньому світі. Погляди на суспільство Демокріта, Платона, Арістотеля
- •2. Соціальні знання епохи Середньовіччя (теорії а. Блаженного, ф. Аквінського, т. Мора, т. Кампанелли)
- •Тема 2. Класична соціологія XIX ст.
- •1. Виникнення та розвиток соціології як самостійної науки. Натуралізм о. Конта
- •2. Органістична школа г. Спенсера
- •3. Соціальний дарвінізм
- •4. Расовоантропологічна школа
- •5. Географічна школа в соціології
- •6. Психологічний напрям у соціології
- •7. Соціологічна теорія марксизму
- •8. Німецька формальна філософія
- •9. Соціологічна спадщина м. Вебера
- •10. Французька соціологічна школа. Соціологічні концепції е. Дюркгейма
- •11. Емпіричні дослідження XIX ст.
- •12. Соціологічні ідеї в. Парето
- •Тема 3. Соціологія росії (XIX - поч. XX ст.)
- •1. Становлення та особливості російської соціології
- •2. Основні напрями розвитку російської соціологічної думки XIX - поч. XX ст.
- •Тема 4. Розвиток соціальних та соціологічних знань в україні до XX ст.
- •1. Розвиток соціальних знань в Україні (до кінця XIX ст.)
- •2. Розвиток соціологічних знань в Україні (кінець XIX - поч. XX ст.)
- •Тема 5. Західна соціологія першої половини XX ст.
- •1. Загальна характеристика
- •2. Американська соціологія кінця XIX - початку XX ст.
- •3. Розвиток емпіричної соціології
- •4. Соціоінженерія
- •5. Теоретичні розробки 20-40-х років
- •6. Формування теоретико-методологічних засад соціології в 40-60-х роках
- •Тема 6. Новітня соціологія
- •1. Проблеми методології
- •2. Теорія конфлікту
- •3. Символічний інтеракціонізм
- •4. Феноменологія
- •5. Етнометодологія
- •6. Критична соціологія (теорії модернізації)
- •7. Ліворадикальна соціологія
- •8. Соціологія постіндустріального розвитку
- •9. Теорія соціального обміну
- •10. Натуралістичний виклик соціології
- •11. Неофункціоналізм
- •12. Структуралістичні концепції
- •13. Постмодернізм
- •Тема 7. Розвиток вітчизняної соціології в радянський період. Сучасна українська соціологія
- •1. Особливості становлення вітчизняної соціології в радянський період
- •2. Українська соціологія сьогодні
- •Частина третя. Соціологія: спеціальні та галузеві теорії і. Спеціальні та галузеві соціологічні теорії Тема 1. Різновиди соціологічних теорій
- •Тема 2. Економічна соціологія
- •Тема 3. Соціологія праці та управління
- •Тема 4. Теорія соціального управління
- •Тема 5. Соціологія підприємництва
- •Тема 6. Соціологія екології
- •Тема 7. Соціологія релігії
- •Тема 8. Соціологія засобів масової комунікації
- •Тема 9. Соціологія виховання
- •Тема 10. Соціологія освіти
- •Тема 11. Соціологія науки
- •Ема 12. Соціологія вільного часу
- •Ема 13. Соціологія способу життя
- •Тема 14. Соціологія конфлікту
- •Тема 15. Соціологія девіантної поведінки
- •Тема 16. Соціологія права
- •Тема 17. Соціологія політики
- •Тема 18. Соціологія громадської думки
- •Тема 19. Соціологія виборчого процесу та електоральна соціологія
- •Тема 19. Соціологія виборчого процесу та електоральна соціологія
4. Соціометричні процедури
Практика застосування методів опитування спричинила розробку ряду специфічних методик з вивчення соціальних явищ. При вивченні малих груп і міжособистісних відносин застосовуються різні соціологічні методики, зокрема ефективні соціометоричні методики.
Соціометричний метод - це метод опитування, спрямований на вивчення міжособистісних відносин шляхом фіксації взаємних почуттів, симпатії або неприязні серед членів групи (або, іншими словами, – призначений для діагностики емоційних зв'язків тобто симпатій або антипатій між членами групи). Як правило, такі методики застосовуються для того, щоб охарактеризувати колектив, виявити позитивний статус індивіда, експансивність (міра прагнення до встановлення соціальних відносин з іншими), структуру групи, спільність, спаяність групи.
Термін "соціометрія" походить з латинського "socius" - товариський, співучасний та "metrum" - вимір. Основна заслуга у створенні певної методології соціометричних досліджень та їх процедур належить американському психологові Дж. Морено.
Обґрунтованість та плідність застосування соціометричних методів у прикладних соціологічних дослідженнях пов'язані, передусім, з правильним розумінням такого складного соціального утворення, як мала група - основний об'єкт мікросоціології. Технічний апарат соціометрії знаходить застосування в різних сферах мікросоціології, дозволяє пом'якшити конфлікти, активізувати діяльність у професійному колективі, зміцнити його і т. ін. Характерною критеріальною рисою будь-якої групи є відчуття згуртованості, котре цементує відносини членів групи. В одних випадках, це розуміння мети спільних дій, в інших - певний емоційний потяг, у третіх - тимчасове узгодження на використання конкретних засобів, методів, вирішення завдань.
Мала група має суттєву ознаку: суспільні відносини виступають у формі безпосередніх особистісних контактів, оскільки її чисельність обмежена. Існує безліч різних причин для класифікації малих груп. Вони різняться за часом існування, ступенем повноти контактів, особливостями цілей, їх формальністю та неформальністю і т. ін.
Одним з ключових понять при дослідженні особливостей міжособистісних стосунків малої групи є "статус" та "роль", котрі визначають місце індивіда в системі життєдіяльності групи, в розвитку групових процесів, його функції. Саме на вивчення соціальних ролей всередині малих груп, на вимір структури взаємин в групі в цілому і спрямовані соціометричні методи.
У більш спрощеному процедурному відношенні соціометрія - це поєднання опитувальної методики і математичної обробки різних персональних та групових індексів (сума належних кожному індивіду симпатій, антипатій, ігнорувань). Все починається із створення та вибору так званого соціометричного критерію - питання, яке ставиться до всіх членів досліджуваної групи, з метою з'ясування специфіки взаємин між ними. Оскільки взаємини між людьми завжди складні, мінливі та суперечливі, вибір критерію є важливим завданням, бо він повинен бути індикатором взаємин.
Соціометричний критерій, будучи одним із питань анкети або інтерв'ю, своєю будовою та змістом повинен відповідати багатьом вимогам. Він повинен:
? націлювати індивіда обрати або відхилити іншого члена групи на основі заданого завдання спільної діяльності;
? бути цілком зрозумілим, простим для членів групи;
? включати елементи, які генерують емоційно-психологічні відносини;
? запевняти індивіда в практичній спрямованості опитування, в можливості взяти участь у створенні або реорганізації групи.
Основними елементами проведення соціометричних процедур є:
? вибір - виражене будь-ким бажання співпрацювати з іншими;
? відхилення - (або негативний вибір) - виражене будь-ким бажання уникнути співпраці з іншим;
? опущення – залишення будь-ким поза увагою іншого (відсутність вибору або відхилення).
Суттєвим для соціометричного опитування є те, що вибір або відхилення однією людиною іншої здійснюється щодо певної змістовної діяльності. Конкретна ситуація, яка характеризується контактом осіб і представлена як основа вибору або відхилення, називається соціометричним критерієм.
Соціометричний критерій формулюється у вигляді запитання: "З ким із членів колективу (групи, бригади і т. д.) Ви б хотіли разом працювати, діяти?" Виходячи з цього, соціометричні критерії поділяються на виробничі, невиробничі, прогностичні.
Виробничі - дозволяють з'ясувати міжособистісні відносини на рівні виробничої (службової") діяльності.
Невиробничі - дозволяють з'ясувати відносини на рівні позавиробничої (позаслужбової) діяльності.
Гностичні - дозволяють з'ясувати структуру очікування відносин згідно з уявленнями людей.
Далі критерії розподіляються на позитивні та негативні - згідно з характером запитання: "З ким би хотіли співпрацювати...?", "З ким би не хотіли співпрацювати ....?"
Крім того, соціометричні критерії поділяються на два основних класи: комунікативні та гностичні.
Комунікативні використовуються для опису та заміру реальних або уявних відносин у групі, вияву того, як кожний член групи бачить своє безпосереднє оточення.
Гностичні - призначені для відображення уявлень людини про свою роль, позицію у групі і ставлення до нього.
З іншого боку, соціометричні критерії поділяються на офіційні та неофіційні. Перші дозволяють зробити замір міжособистісних відносин на рівні формальної структури групи, виробничих відносин, суто службових обов'язків. Неофіційні ж відкривають перед дослідником сферу неформальних стосунків типу: "З ким із колег Ви хотіли б поділитися особистими переживаннями?"
Ще один різновид соціометричних питань – критерії ранжирування. Вони створюють можливість для ранжирування суб'єктом власних стосунків до членів групи.
Наприклад: "Укажіть за порядком, з ким би Ви хотіли спільно..? В першу чергу.., в другу чергу.., в третю чергу... і т. п.".
Процедура соціометричного опитування складається з кількох етапів:
? підготовча фаза (визначення проблеми, вивчення характеристики колективу);
? фаза контакту (прямий контакт з членом колективу, викликається довір'я до себе; підвищення психологічної готовності членів колективу; встановлення змісту соціометричних критеріїв;
? фаза польова (проведення опитування: інструктування респондентів, роздача соціологічних карток, заповнення їх опитуваними, збір карток);
? фаза обробки інформації;
? фінальна фаза (отримання висновків, рекомендацій; обробка отриманої інформації включає в себе побудову соціоматриць, соціограм, розрахунки соціометричних індексів).
Соціометричні опитування проводяться, як правило, сторонньою особою (соціологом) без присутності адміністрації, членів колективу і т. д., оскільки порушується конфіденційність (анонімність), відвертість. Кожному опитуваному вручається соціометрична анкета та список членів групи. Соціометрична анкета (карточка), як і будь-яка соціологічна анкета, починається із звернення, в якому пояснюється мета опитування, прохання про участь в опитуванні. Далі викладається інформація про особливості заповнення картки-анкети. Результати опитування передусім заносяться в соціоматрицю, яка компактно розміщує первинну інформацію і полегшує математичну обробку даних. Матриця представляє собою таблицю, в якій рядками розміщують відповіді кожного опитуваного.
Кількісними характеристиками міжособистісних стосунків, які відповідають виділеним критеріям, є соціометричні індекси або коефіцієнти. Вони відображають як індивідуальні соціально-психологічні властивості особи, так і характеризують групу в цілому. Для цього соціологія використовує цілий арсенал математико-статистичних методик, прийомів. При обчислюванні індексів слід акуратно підраховувати односторонні позитивні та негативні вибори або зв'язки, додаючи кількість попарних виборів (взаємопозитивні та взаємонегативні). В кінці підраховують міру спаяності групи (індекс когерентності).