3. Програмування контролерів -серії за допомогою програмного забезпечення на комп’ютері

Програмне забезпечення AL-PCS/WIN-E (версія 2.0) поставляється разом із контролером. AL-PCS/WIN-E розраховане для програмування таких контролерів -серії: AL-6MR-A, AL-10MR-A, AL-10MR-D, AL-10MT-D, AL-20MR-A, AL-20MR-D, AL-20MT-D.

Програмне забезпечення потребує виконання таких вимог до комп’ютера:

Операційна система	Windows 9.x або Windows NT 4.0
Процесор	Pentium 133 MHz або краще
Жорсткий диск	10 Мбайт вільного місця
Пристрій керування	Маніпулятор типу миша або інше
Відео	SVGA (800600) 256 кольорів або краще

У разі стандартного встановлення програми вона розміщується таким шляхом C:\Program Files\Alvls. В операційній системі Windows програмне забезпечення AL-PCS/WIN-E запускається таким чином: Пуск  Программы  Mitsubishi Alpha Controller  Alpha Programming.

Після запуску AL-PCS/WIN-E у звичайному режимі, програма має такі елементи (рис. 3).

До Панелі меню відносять такі команди (короткий опис):

File – створити нову програму, відкрити збережену програму, зберегти поточну на диску тощо;

Edit – копіювати елемент в буфер, вставити з буфера, повернутися на крок назад, вставити функціональний блок;

View – показати або приховати панель інструментів;

Insert – вставити об’єкт, коментар;

Tools – викликати помічника, перейменувати сигнали;

Search – пошук;

Controller – команди для роботи з контролером;

Com – настройка COM-порту;

Option – вибрати тип контролера, визначити колір фону, встановити пароль на програму і так далі;

Window – розмістити вікна каскадом, за заголовками, переключитися на інше вікно;

Help – допомога.

Рис. 3. Зовнішній вигляд програми AL-PCS/WIN-E

До Панелі інструментів відносяться такі панелі:

Standard Tool Bar – панель стандартних засобів;

Drawing Tool Bar – панель засобів графічного зображення;

Accessories Tool Bar – панель груп функціональних блоків;

Controller Tool Bar – панель засобів керування;

Wiring Tool Bar – панель режиму об’єднання;

Image Tool Bar – панель імпортування/експортування графічних зображень;

User Function Tool Bar – панель функцій користувача.

Піктограми кожної панелі інструментів мають підказку. Ці панелі можна відобразити або сховати через Панель меню View.

Для створення нової програми потрібно через меню File вибрати команду New або вибрати відповідну піктограму на стандартній панелі інструментів. Після цього з’явиться вікно, в якому пропонується вибрати серію контролера та його канальність (рис. 4).

Рис. 4. Вікно вибору типу контролера

Для відкриття існуючої програми (файли типу *.vls) слід вибрати команду Open… з меню File або вибрати відповідну піктограму на стандартній панелі інструментів.

Після вибору контролера або після відкриття існуючого файла з’являться вікна Monitoring in System Sketch та Function Block Diagram (FBD). У вікні FBD пишеться програма для вибраного контролера. У вікні Monitoring in System Sketch подається графічне зображення програми, станів входів та виходів контролера, зміст рідинно-кристалічного дисплея.

Вікно FBD має два поля (рис. 5): вгорі – поле заголовка (FBD TITLE); під ним – поле програмування, яке має прямокутники вхідних сигналів; прямокутники вихідних сигналів; велике поле (за замовчуванням зелене), де мають міститися функціональні блоки. Прямокутники вхідних та вихідних сигналів позначаються літерами І та О (від слова Input – вхід, Output – вихід) відповідно і числом, що означає номер канала.

Функціональні блоки розташовані в Accessories Tool Bar і розміщені за групами призначення: вхідні сигнали (IN), вихідні сигнали (OUT), логічні блоки (LOGI), блоки функцій (FUNC), функції користувача (USER).

Функціональні блоки групи FUNC та LOGI можна викликати через меню Edit  Insert Func (Insert Logic) або через контекстне меню (клацаючи правою клавішею миші на полі програмування). Функціональні блоки інших груп вибирають через Accessories Tool Bar.

Для того, щоб вставити функціональний блок, треба вибрати його згаданим способом (наприклад, один раз клацнути лівою клавішею миші в Accessories Tool Bar), далі курсором вказати місце його знаходження на полі програмування.

Рис. 5. Вікно Function Block Diagram

Об’єднати входи та виходи функціональних блоків між собою або із прямокутниками входів/виходів можна:

1) За допомогою Wiring Tool Bar: для активізації режиму об’єднання натискається кнопка на цій панелі. Далі вказується вихід (вхід), натисканням лівої клавіші миші на покажчику виходу (входу), першого функціонального блоку; потім вказується вхід (вихід) другого функціонального блоку (рис. 6);

2) Безпосередньо: вказати входи та виходи для об’єднання двох функціональних блоків (рис. 6). При цьому кнопка на панелі Wiring Tool Bar буде активізована.

Рис. 6. Об’єднання двох елементів

Звернемо увагу на те, що слід точно вказувати мишею на покажчики входу та виходу. Також треба дотримуватися таких правил:

1) Входи (виходи) не можуть з’єднуватись із входами (виходами) в одному або різних функціональних блоках;

2) Дискретні сигнали не можуть бути з’єднані із аналоговими сигналами;

3) Один вихід функціонального блоку може бути з’єднаний з багатьма входами інших функціональних блоків;

4) Один вхід функціонального блока може бути з’єднаний тільки з одним виходом іншого функціонального блока.

Кожний функціональний блок має власні параметри настройки, які викликаються подвійним клацанням лівої клавіші миші на вибраному блоці. Крім власних параметрів, кожен функціональний блок має додаткові параметри (рис. 7):

Рис. 7. Додаткові параметри функціональних блоків

Comment – це поле вводу коментаря, який буде розміщений біля даного функціонального блока. У коментарі може бути не більше 256 символів, але біля функціонального блоку будуть перші 16 символів;

Display Comment – якщо галочка встановлена, то коментар буде розміщений зверху функціонального блока;

Display Signal Number – якщо галочка встановлена, то буде відображений номер функціонального блока;

Display Monitor Information – якщо галочка встановлена, то буде відображена інформація про настройки та поточне значення функціонального блока. Дана інформація буде відображена тільки в режимі моніторингу або в режимі імітації.

3.1. Обмін програмою користувача

між контролером та комп’ютером

Для запису програми з контролера в комп’ютер слід через меню Controller вибрати команду Read from Controller або через Controller Tool Bar вибрати відповідну команду.

Запис програми з комп’ютера в контролер відбувається за допомогою команди Write to Cotroller, яка міститься в меню Controller, або через Controller Tool Bar вибором відповідної команди.

3.2. Виконання та зупинка програми

Програма може працювати в двох режимах – моніторингу та імітації.

У режимі моніторингу комп’ютер з’єднується з контролером і на екрані комп’ютера буде відображатися поточна інформація контролера (режим реального часу). В цьому режимі можна запускати чи зупиняти роботу контролера, переглядати поточні значення стану функціональних блоків, входів та виходів і змінювати деякі параметри функціональних блоків. Активізація режиму моніторингу можлива через меню ControllerMonitor/TestStart (Verify and Start) або через Controller Tool Bar командою .

Управління пуском та зупинкою контролера відбувається за допомогою команди Drive ControllerRun/Stop з меню Controller або відповідними кнопками на Controller Tool Bar.

Режим імітації являє собою режим, в якому імітується робота контролера без підключення до нього. В цьому режимі користувач самостійно може імітувати вхідні сигнали. Все інше – так само, як і в попередньому випадку. Активація цього режиму “запускає” контролер таким чином: через меню ControllerSimulationStart або через Controller Tool Bar командою .

3.3. Опис бібліотеки функціональних блоків

В цьому розділі дається опис функціональних блоків різного призначення. Залежно від вибору серії контролера алгоритмічне навантаження буде різне. Для контролерів AL2 серії існують 15 додаткових функціональних блоків.

Нумерація входів та виходів – зверху вниз.

3.3.1. Група вхідних та вихідних сигналів (IN та OUT)

Функціональні блоки вхідних сигналів використовують для організації обробки інформації, яка надійшла до вхідних каналів контролера. Відповідно функціональні блоки вихідних сигналів використовують для організації обробки вихідних даних. Оскільки програмне забезпечення працює в двох режимах та існує графічне відображення процесу, то деякі функціональні блоки виконують також інформаційну функцію станів вхідних та вихідних каналів.

Функціональні блоки вхідних (табл. 4) та вихідних (табл. 5) сигналів, як правило ставляться в прямокутники вхідних та вихідних сигналів у вікні FBD.

Аналогові сигнали можуть бути підключені тільки до входів І01-І08.

Таблиця 4

Функціональні блоки вхідних сигналів

Позначення	Опис
1	2
*, **	Дискретний вхід змінного струму – BINARY INPUT AC
*, **	Дискретний вхід постійного струму – BINARY INPUT DC
*, **	Аналоговий вхід постійного струму – ANALOG INPUT DC
**	Аналоговий вхід – ANALOG INPUT
	Вхід дискретний – INPUT S
	Перемикач – TOGGLE SWITCH
	Кнопковий перемикач – PUSH SWITCH
	Датчик положення – LIMIT SENSOR
	Активний сенсор – HOTLINE SENSOR
	Ручний сенсор – HUMAN SENSOR
	Контакт реле – RELAY POINT
	ROTARY ENCODE
	Імпульсний генератор – PULSE GENERATOR
	Батарейка – BATTERY

П р и м і т к а. Функціональний блок * використовується за умови реального підключення до контролера даних типів вхідних сигналів; ** – завжди ставиться у прямокутники вхідних сигналів.

Таблиця 5

Функціональні блоки вихідних сигналів

Позначення	Опис
*, **	Дискретний вихід змінного струму – BINARY OUTPUT
	Дискретний вихід – OUTPUT S
	Лампа – LIGHT
	Світлодіодна лампа – LED
	Реле – RELAY COIL
	Магнітний контактор – MAGNETIC CONTACTOR
	Електрична лампа – ELECTRO MAGNETIC BULB
	Циліндр – CYLINDER
	Мотор – MOTOR
	Гудок – BUZZER
	Вентилятор – VENTILATION FAN
	Нагрівальний елемент – HEATER
	Електромагнітне зціплення – ELECTRO MAGNETIC CLUTCH