Особливості оподаткування Фінляндії
Фінляндія — одна з найбільш економічно розвинених європейських держав, член Євросоюзу з 1995 З 1994 р. фінська економіка переживала період швидкого і стійкого економічного зростання після подолання глибокої кризи початку 1990-х років. Накопичений потенціал позитивних тенденцій, сприятлива зовнішньоекономічна кон'юнктура і внутрішня соціально-економічна стабільність надали можливість країні зберегти позитивну динаміку найважливіших макроекономічних показників. Проте одним із серйозних наслідків реформ є високий рівень зовнішньої заборгованості країни, яка збільшилася після кризи початку 1990-х років і з того часу практично не знижується.
У 2004 р. ВВП країни становив 151,2 млрд дол. за паритетом купівельної спроможності. У перерахунку на одну особу це 29 тис. дол. Зростання ВВП у 2004 р. було зафіксоване на рівні 3 %. Сума зовнішнього боргу в 2005 р. сягала 175 млрд євро.
Встановлені у Фінляндії податки є дещо меншими, ніж у сусідніх країнах — Швеції, Данії і Норвегії. Корпоративний податок (податок на прибуток підприємств) справляється за ставкою 29 %, причому ним обкладаються не всі підприємства, а тільки юридичні особи, що мають статус окремого платника податків (акціонерне товариство, кооператив, фонд). Податок на доходи індивідів — прогресивний податок, який підлягає сплаті державі й обчислюється із сукупних трудових доходів фізичних осіб. Закон про шкалу оподаткування доходів приймається щорічно. Мінімальна ставка становить 13%, а максимальна — 36 %.
Найважливіший із непрямих податків — податок на додану вартість, базова ставка якого — 22%. За ставкою 8 % обкладаються продаж ліків, книг, а також кінопрокат, фізкультурні заходи, послуги пасажирського транспорту. Деякі види діяльності, такі як експортні операції, продаж періодичних друкованих видань і банківські послуги, ПДВ не обкладаються. До встановлюваних парламентом комунальних податків належать: податок на доходи, на нерухомість, а також церковний (на утримання євангельсько-лютеранської або православної церков).
Сільське господарство, перш за все рослинництво, у Фінляндії, як і в багатьох інших країнах, збиткове. Тому тут прийнято закони про субсидування цієї галузі народного господарства. Субсидування може застосовуватися і відносно деяких інших галузей, наприклад промисловості, що працює на експорт. Проведення такої політики, а також політики митних зборів після вступу Фінляндії до Європейського Союзу значною мірою почало залежати від рішень цієї організації.
У Фінляндії всі іноземні інвестиції підлягають обов'язковій реєстрації в Центральному Банку Фінляндії. Ця процедура введена тільки для того, щоб регулювати іноземні інвестиції. Також при реєстрації іноземного економічного суб'єкта з метою оподаткування необхідно дозвіл Центрального банку. Фінансові та страхові капіталовкладення регламентовані спеціальними законодавчими актами. Вивіз капіталу і отриманої в результаті економічної діяльності прибутку ніяк не обмежений.
Найбільш поширені організаційно-правові види підприємницької діяльності - це компанії з обмеженою відповідальністю та акціонерні товариства. За законодавством товариства з обмеженою відповідальністю зобов'язані зареєструватися також в торговому регістрі. Мінімальний розмір статутного капіталу - 5000 фінляндських марок. Для акціонерних товариств повідомлення торгового регістра не обов'язково, проте при бажанні воно може бути внесено в цей реєстр. Найбільш поширені організаційно-правові форми зарубіжних підприємств - це філії компаній. Акціонерна форма власності зустрічається рідко серед іноземних господарюючих суб'єктів.
У розвиваються районах Фінляндії капіталовкладення у виробничу сферу і туризм заохочуються спеціальними податковими звільненнями, такими, як збільшення ставки амортизаційних відрахувань до 50%. Муніципалітет, заохочуючи організацію підприємств у розвиваються зонах, надає приміщення для діяльності і пільгові кредити. На державному рівні формуються спеціальні фонди, службовці джерелом фінансування та консультативної допомоги для цих господарюючих суб'єктів.
Корпоративним податком обкладається весь дохід, як безпосередні доходи, так і доходи на приріст капіталу компаній-резидентів країни. Нерезиденти мають податкове відповідальність тільки на суми доходів, отриманих з фінських джерел. Компанія вважається резидентом Фінляндії, якщо вона була заснована і зареєстрована за фінському законодавству.
У Фінляндії з метою оподаткування дивідендів застосовується метод утримання податку за фактом їх нарахування. Нерезидентам може також надаватися податковий кредит на суми отриманих дивідендів, але не в повному обсязі, якщо ця умова обумовлена в податкових угодах. (В даний час тільки Великобританія і Ірландія мають подібні угоди з Фінляндією. Ставка корпоративного податку у Фінляндії складає 28%, не існує диференціації ставок податку між розподіленого і нерозподіленого прибутком. Прибуток, що підлягає оподаткуванню, визначається загальноприйнятими у світовій практиці методами, що грунтуються на фінансовій звітності підприємства.
Фізична особа, яка перебуває на території Фінляндії більш ніж 6 повних місяців, вважається резидентом цієї країни для цілей оподаткування. У Фінляндії для уточнення принципу резидента враховується, чи має особа постійне житло чи інше майно на її території. Громадяни Фінляндії, що емігрують з неї, вважаються як мінімум ще 3 роки резидентами країни, якщо не було зроблено офіційне повідомлення влади про те, що він не має жодних істотних уз, що з'єднують його з Фінляндією. Громадяни Фінляндії та іноземні громадяни, які мають статус резидента, зобов'язані платити як державні, так і місцеві податки з усього доходу, отриманого в країні і за її межами. Нерезиденти мають податкову обов'язок лише на доходи, отримані від фінських джерел. Подружні пари розраховують і сплачують суми податку окремо один від одного.
Також сплачують податки парафіяни Фінської Церкви за ставкою 1 - 2 %.
Додатково з громадян справляються такі податки: внески в соціальні фонди, у пенсійний фонд, у фонд зайнятості). Суми, сплачені у соціальні фонди й у фонд зайнятості, повністю віднімаються з оподатковуваної бази.
Прибутковий податок сплачується з прогресивним ставками, диференційованими від 7 до 39 % залежно від величини доходу. Доходи до 43000 фінляндських марок звільнені від цього податку. Прибутковий податок розраховується і стягується з заробітної плати працівника роботодавцем. Недоплачений податок утримується додатково, а переплачений - відшкодовується. Прибуток, отриманий при продажу акцій і від операцій з нерухомістю, оподатковується за тим же ставками, що і доходи від капіталовкладень. Отриманий прибуток визначається методом зменшення суми доходу на суми фактичних витрат. Дохід, отриманий від капіталовкладень, оподатковується у тому році, в якому цей дохід був отриманий, як у грошовій, так і в натуральній формі. Банківський відсоток і дохід від державних облігацій підлягає оподаткуванню за ставкою 28 %. Починаючи з 1989 р. у Фінляндії були прийняті спеціальні законодавчі акти, що регламентують діяльність іноземних фахівців і експертів на її території.
Нерезиденти сплачують податок: на фінські джерела доходу за ставкою 28 % на дивіденди, авторські гонорари, відсотки, на заробітну плату і пенсії - 35 %.
З оподатковуваної бази віднімаються наступні доходи і витрати:
-процентні виплати (не включаючи відсотки на споживчий кредит) виключаються з доходу від капіталовкладень, а саме приріст капіталу, дохід від здачі майна в оренду, відсотки, дивіденди та ін.
-якщо доходи від капіталовкладень незначні, то отриманий оподатковуваний дохід може бути зменшений до 28 %, але не більше 8000 фінляндських марок для самотньої людини, для бездітних подружніх пар цей показник становить 16000 фінляндських марок, для подружніх пар, які мають одну дитину - 18000 фінляндських марок, для подружніх пар, які мають двох і більше дітей - 20000 фінляндських марок.
-отримання страхових відшкодувань,
-внески в профспілкові організації,
-сукупні витрати на ведення бізнесу.
-додаткові відрахування сукупного доходу мають громадяни, вік яких перевищує 65 років, або людей з розумовими відхиленнями.
-встановлена максимальна сума витрат, на яку може бути зменшений сукупний дохід становить 30 % від ціни продажу акцій або нерухомості (50 % для активів, придбаних до 1989 р.).
-збитки при продажу капітальних активів вираховується із суми отриманого доходу в тому ж році, в якому були отримані ці збитки, або можуть бути перенесені в рахунок майбутнього прибутку. Проте термін перенесення не повинен перевищувати 3 роки.
Всі платники податку зобов'язані подати декларації про доходи в податкові органи не пізніше 31 січня року, наступного за звітним роком.
Ставки податку на майно, що переходить у порядку спадкування й дарування, варіюються залежно від ступеня споріднення сторони, яка передає, і правонаступника (для близьких родичів ця ставка коливається від 10 до 16 %, а для угод між особами, які не мають споріднення від 30 до 48 %). Фізичні особи, які є резидентами Фінляндії, сплачують податок на майно за ставкою 0,9 % на все майно, включаючи майно, що перебуває за межами країни, якщо чиста (фактична, оцінна, ринкова) вартість цього майна перевищує 1,1 млн. фінляндських марок. Нерезиденти мають зобов'язання тільки за майна, розташованого на території Фінляндії, якщо ця умова не обумовлено в податкових міжнародних угодах. Встановлено обмеження по сумі стягуваних податків. Сума всіх податків, що підлягають сплаті до бюджету, не повинна перевищувати 70 % від суми державного прибуткового податку. Якщо сума всіх податків наближається до цієї цифри, то ставка державного податку може бути знижена.
Податок на додану вартість. Стандартна ставка ПДВ - 22 %, хоча існують і знижені ставки податку на деякі товари і послуги, що мають важливе соціальне значення. Акцизи стягуються з роздрібної торгівлі окремими підакцизними товарами.