- •Мета і основні завдання концепції
- •Сучасний стан розвитку і задачі дизайну в україні
- •Загальнодержавні заходи
- •Законодавче і нормативне забезпечення
- •Регіональна і галузева політика
- •Підготовка фахівців
- •Розвиток теорії і методики дизайну
- •Розвиток практики дизайну
- •Міжнародні зв'язки та інформаційна політика
- •Соціально-економічна ефективність і очікувані результати
Загальнодержавні заходи
Державна політика у сфері дизайну повинна ґрунтуватися на поєднанні інтересів держави, товаровиробників і споживачів продукції у підвищенні якості і конкурентоспроможності товарів та послуг, оптимізації їх асортименту. Метою загальнодержавних заходів є розвиток та підвищення ефективності національної системи дизайну та ергономіки, гармонізація її структури з дизайн-ергономічними структурами країн ЄС, стимулювання дизайн-ергономічної діяльності в Україні.
Загальнодержавні заходи повинні бути спрямовані на:
- здійснення ефективного використання досягнень дизайну та ергономіки в господарському комплексі;
- формування структури національної системи дизайну та ергономіки, яка б органічно об'єднувала дизайнерські організації різних форм власності;
- здійснення протекціоністської політики в сфері дизайну та ергономіки, стимулювання цієї діяльності;
- підтримку державного сектора національної системи дизайну та ергономіки (в першу чергу, промислового дизайну);
- проведення робіт з міждержавного співробітництва у галузі дизайну та ергономіки та сприяння міжнародним зв'язкам з фаховими організаціями та об'єднаннями.
Для прискорення розвитку дизайну необхідно на загальнодержавному рівні:
- розробити на основі загальнодержавної програми дій Уряду з розвитку народного господарства України та цієї Концепції державну програму розвитку національного дизайну;
- розробити засади з надання податкових пільг підприємствам, що освоюють нові вироби, дизайн-ергономічні властивості яких відповідають або перевищують світові стандарти;
- розробити та прийняти постанову Кабінету Міністрів України про застосування дизайну у заходах з підвищення конкурентоспроможності та оптимізації асортименту промислової продукції;
- розширити систему стандартів "Дизайн і ергономіка", розробити галузеві нормативні документи з дизайн-ергономічних вимог, оцінювання (експертизи) та сертифікації основних груп продукції;
- створити при діючих галузевих, регіональних (обласних) дизайн-центрах служби незалежної дизайн-ергономічної експертизи товарної продукції (з правом рекомендувати вироби на присвоєння дизайнерської відзнаки), виставки кращих виробів промислової продукції регіонів;
- організувати підготовку і перепідготовку фахівців, зокрема, з промислового дизайну;
- створити на базі головної організації з дизайну міжгалузевий дизайн-ергономічний центр еталонів кольорів, декоративно-захисних покриттів та розробити нормативну документацію з колірного асортименту та декоративно-захисних покриттів промислових виробів;
- створити на базі Національного комплексу "Експоцентр України" постійно діючий дизайнерський виставковий науково-методичний центр, експозиція якого відтворювала б рівень та перспективи дизайну вітчизняної промислової продукції, службу з дизайн-консалтингу та моніторингу товарного ринку з урахуванням інноваційних пропозицій;
- встановити щорічні премії за вищі досягнення у галузі дизайну та ергономіки;
- впровадити для найкращих дизайнерських розробок вітчизняної товарної продукції відповідні відзнаки (робоча назва "Український дизайн"), які б давали право на пільги товаровиробнику, щорічно відмічаючи найкращі зразки вітчизняних виробів;
- організувати видання вітчизняного науково-методичного журналу з питань дизайну та ергономіки;
- з метою формування заходів з підвищення експортоспроможності товарної продукції створити в Мінпромполітики із залученням провідних фахівців з дизайну та ергономіки службу моніторингу міжнародного ринку промислових виробів;
- створити на базі головної організації з дизайну інформаційний дизайн-центр і фонд періодичних видань (в першу чергу, провідних світових) з питань методики та практики дизайну.
Реалізація цих заходів передбачає здійснення активної державної політики з розвитку дизайну і ергономікина всіх рівнях виконавчої влади не стільки в формі прямих фінансових інвестицій, скільки в формі відповідних адміністративних заходів, непрямої фінансової допомоги у вигляді податкових та кредитних пільг, залучення дизайнерських установ до виконання держзамовлень тощо.