Словникова робота

Уточнювати, активізувати та збагачувати словник дітей новими сло­вами відповідно до тематики попередніх груп (різні частини мови, різні семантичні відтінки слів).

Уводити в словник дітей нові групи слів відповідно до тем: "Україно моя, Батьківщино моя", "Уряд України", "Школа", "Сільське господар­ство", "Підприємства", "Бібліотека", "Крамниці", "Заказники і заповідни­ки", "Відпочинок".

Збагатити словник дітей групою слів, які означають належність до певної країни, батьківщину: Україна, держава, країна, республіка, нація, народ, Батьківщина, батьківщина, Вітчизна, незалежність, само­стійність, родина, рід, родичі, оселя, помешкання, наказ, постанова, столиця, Київ, Одеса, Львів, Харків, Донецьк, Крим, Карпати, Південь, Північ, Одещина, Київщина, Харківщина, Донеччина, Хрещатик, Верхо­вна Рада, Президент, міністерство; український, народний, національ­ний, державний, урядовий, батьківський, вітчизняний, самостійний, незалежний, жовто-блакитний.

Слова, що означають шкільні речі та навчання в школі: школа, учні, школярі, вчитель, директор, урок, перерва, дзвоник, зошит, ручка, пенал, парта, дошка, крейда, журнал, оцінка, буквар, ранець, порт­фель, клас, вчитися, читати, писати.

Слова, що означають сільськогосподарські роботи, господарство, землеробство, птахівництво, тваринництво, ферми (свиноферма, птахоферма і т. п.), колгосп, колгоспник, землероб, тракторист, фермер, ферма, земля, поле, рілля, трактор, комбайн, урожай, ком­байнер, агрофірма, просо, гречка, рис, озимина, пшениця, жито, овес, лани; па хати, садити, орати, збирати і т. п.

Слова, які означають роботу на підприємствах: завод, фабрика, ко­мбінат, майстерня, шахта, АЄС, ГРЕС, цех, бригада, бригадир, на­чальник, інженер, робітник, слюсар, верстат, комерція, бізнес, акція, управління, продукція, розрахунок, прибуток, премія, автоматика, енергетика тощо.

Слова, які позначають роботу пожежної охорони та правила по­жежної безпеки: пожежа, пожежник, безпека, небезпека, вогонь, сірни­ки, дим, бойова обслуга, пожежна машина, вогнище, багаття, ватра, сирена, мигалка, гасіння, бійці, вогнегасник, пісок, щит, кошма, лом, багор, сокира, полум'я; рятувати, гасити, застерігати, запалювати; пожежний, протипожежний, безпечний, небезпечний.

Продовжувати збагачувати словник узагальнюючими словами, іс­тота, товари, рідина, тканина, шкіра, метал, підприємство, вироб­ник, вироби, майстер, виробництво, господарство, освіта, медицина, паливо, інвентар, інструменти, реманент, обладнання, оздоблення, облямівка, прикраси, косметика, біжутерія, парфуми, промтовари, галантерея; стійкими словосполученнями: рідний край, моя Батьків­щина, Новий рік, святковий день, головна вулиця, космічна станція, атомна станція, залізничний вокзал, лікарські рослини, польові квіти, кімнатні рослини, ощадна каса, трамвайний парк.

Розвивати точність і доречність уживання слів відповідно до ситуації спілкування: йти - дибати - сунути - лізти - ледве ногами переби­рати - нога за ногою; сорочка - льоля - кошуля; піти - майнути; мов­чки - без словечка - тихо - ша - ані мур-мур; зміст - значення -смисл; впасти - гепнутися.

Вчити розуміти, доречно й точно вживати слова, близькі за зна­ченням та функціональною ознакою: хата - будинок - дім - палац -шатро - намет - курінь; сумка - валізка - сітка - торбинка – кошик - ­козубок - ранець - портфель - рюкзак - чемодан - дипломат - кейс; джинси - штани - брюки - рейтузи - шорти - лосини.

Продовжувати вчити добирати слова-синоніми: земля - грунт, лю­дина - чоловік, дорога - шлях; дати - вручити - піднести; багно -болото - грязь - грузь - бруд; навала - нашестя; подорож - мандрів­ка; довбати - дзьобати - клювати; ламати - псувати - нівечити -трощити; алфавіт - абетка; буква - літера; слова антоніми: запа­лити - загасити, любити - ненавидіти, віяти - вщухати, світло -темрява (пітьма, темнота), свято - будень, отруйний - істивний.

Добирати антоніми у фразах, вчити зіставляти предмети та явища за просторовими, часовими ознаками, за кількістю, величиною, кольо­ром, вагою: людина похилого віку - молода людина; дорогий гаманець -дешевий гаманець; дорога для мене людина - байдужа для мене люди­на; втомлена людина - бадьора людина; втомлений вигляд - здоровий вигляд. Один плаче, а другий (сміється). Один загубив, а інший (знайшов). Один псує, а другий (лаштує).

Вчити добирати слова-омоніми та багатозначні слова, пояснювати їх значення: лава (вид меблів) - лава (шеренга людей) - лава (забій у шахті) - лава (продукт виверження вулкана); як (прислівник) - як (тварина); пара (два) - пара (над чайником); луна (відлуння) - луна (дієслово); писочок (у тварини) - писачок (знаряддя малювання); сіла людина - сіла батарейка, сів хлопець - сів грунт; цілий день - цілий огірок; добирати і пояснювати слова-омографи (різні за значенням, вимовою, але однакові за написанням): лупа - лупа, колос - колос, за­мок - замок, дорога - дорога, стріла - стріла, гори - гори.

Добирати до, основного значення переносне, до переносного основ­не: повний кошик - повний місяць; сідає сонце - сідає хлопчик на сті­лець; свіжий хліб - свіжий вітер; крилатий птах - крилата фраза; біжить людина - біжить час; радіє людина - радіє природа; ллється вода - ллється сміх; смугастий тигр - смугастий день; гострий ніж -гострий розум.

Збагачувати словник словами іншомовного походження, найбільш уживаними в українській мові, кавун, баклажан, спортсмен, ринг, бара­бан, кекс, шхуна, баржа, каюта, пельмені, ілюстрація, декорація, мік­рофон, грейпфрут, вестибюль, кіоск, обеліск, кабінет тощо.

Продовжувати вчити в ігрових та дидактичних вправах з елементом змагання добирати до предметів та явищ якомога більше ознак, якос­тей, властивостей, дій (який? чий? котрий? що робить?), характе­ризувати їх за характерними ознаками (транспорт який? - повітряний, водний, наземний, підземний, міський, міжміський; вокзал - залізнич­ний, автобусний, річковий, аеропорт; зупинка - тролейбусна, автобус­на, трамвайна, метро, таксі, таксобусна; машина - що робить? - їде, перевозить, развозить, підмітає, поливає, чистить, згрібає, гасить, сиг­налить, розгортає, нагрібає, навантажує, розвантажує, під'їжджає, заїж­джає, зупиняється, піднімає, гальмує).

Уводити в активний словник дітей збірні числівники з відтінком зме­ншеності, здрібнілості (двійко, трійко, четвірко, п'ятірко), займенники (будь-чий, казна-який, казна-чий, котрийсь, котрий-небудь, хтозна-скільки, казна-скільки), прислівники (віддавна, відтоді, зопалу, згарячу, знічев'я, умисне, наперекір, напоказ, лячно, донедавна, вповні, доки): прийменники (крізь, ради, навкруг, посеред, коло, поруч; у зв'язку, у напрямку до); частки (навряд чи, нібито, ледве чи, трохи, мало не).

Образне мовлення. Активізувати вживання дітьми образних вира­зів, приказок, фразеологічних зворотів, засвоєних у попередніх групах. Продовжувати збагачувати словник новими художньо-поетичними ви­разами (золоті шати дерев; золотаво-червоне вбрання луків; похму­рий осінній день; чисте небо; рясний дощ; під гаєм в'ється річечка; стелеться зелен-трава; синьо-синьо цвіте льон; вовк-сіроманець; засяяли золоті сонячні промені; у лузі при дорозі), порівняннями (немов червона калина; летіти, як стріла; хитрий, як лисичка-сестричка; спритний, наче зайчик; дужий, як ведмідь; очі, як волошки; щоки, як помідор; прозоре, як вода); образними словосполученнями (жили-були; думали-гадали; посідали та й думають; по губах текло, та в рот не попало; чи вдень це було, чи ввечері; з ранку до вечора; тишком-нишком; чкурнула-дременула), звуконаслідувальними словами (фурка­ти, фукати тощо).

Продовжувати збагачувати та активізувати словник приказками, прислів'ями, фразеологічними зворотами (Що посієш, те й пожнеш. Хочеш їсти калачі - не сиди на печі. Що вранці не зробиш, того ввечері не догониш. Всіх би перегнав, та бігти боюсь. Двічі літа не буває. Бігти, не чуючи ніг. Болотом закидати. Брудними руками. Було та загуло. Держати язик за зубами. І риби наловити, і ніг не замочити. Палець об палець не вдарити. Сам собі пан. Рукою подати. Наче кіт наплакав. Мов муха в окропі. Наче й не було. Як на голках).

Мовленнєвий етикет. Дотримуватися всіх форм увічливості в роз­мові з дорослими, дітьми, незнайомими дорослими. Називати всіх до­рослих на ім'я та по батькові. Перш ніж звернутися до незнайомих до­рослих, запитати: "Вибачте, будь-ласка (або перепрошую). Як Ваше ім'я та по батькові?". Засвоїти форми звертання "Ви" і "Ти". Дитина повинна знати, що форма звертання "Ви" вживається у звертанні до незнайомої чи малознайомої людини, до знайомих дорослих людей, до всіх спів­робітників дошкільного закладу, звертання "ти": до близької, рідної лю­дини (батьки, сестри, брати, інші родичі), до своїх одноліток, дітей, де­що старших за віком.

Увести в словник дітей нові ввічливі форми звертання до незнайо­мих дорослих людей (пані, панове, пане, добродійко, добродію), до дітей (друже), нові формули мовного етикету: Дозвольте звернутися (запитати). Хай Вам (тобі) щастить! Коли Ваша ласка. Із задоволенням! З радістю! В ситуації зустрічі: Ласкаво просимо! Яка приємна зустріч! Радий Вас (тебе) бачити! Рада нашій зустрічі! Як твої справи?

Познайомити дітей з правилами мовного етикету, які вимагають пев­них заборон: не можна голосно розмовляти на вулиці, в громадських місцях, транспорті, на пляжі тощо, втручатися в розмову інших, нашіп­тувати (на вухо) одному із кількох співрозмовників, смикати за одежу, занадто жестикулювати, штовхати співрозмовника, нагадувати людині (чи дитині) про її фізичні вади.

Не можна давати відповіді чи висловлювати своє ставлення до чо­гось словами "угу, ага, ой", вживати образливі слова, прізвиська, сло­ва "дідько, біс, чорт", часто повторювати слова та фрази "який жах", "страх який".

Увести в словник дітей прислів'я, в змісті яких відбито правила мовного етикету (Краще недоговорити, ніж переговорити. Що маєш сказати, то наперед обміркуй. Не хочеш почути дурних слів, не кажи їх сам. Треба знати, де що казати. Погане слово проковтни Всякому сло­ву свій час. Ласкаве слово - як день ясний. Бережи хліб на обід, а сло­во на відповідь), прислів'я про порушення правил мовного етикету (Ляпає язиком, як постолом. Говорить, наче три дні не їв. Заторохтіла, наче діжка з горохом. Меле, як порожній млин).