Звукова культура мовлення

Ознайомити дітей з судовою мовного апарату: губи, зуби, язик, під­небіння. Вправлянням розвивати м'язи мовного апарату ("пісенька язи­ка", "хатинка яличка", "'ігри-забавки язичка"). Домогтися правильної артикуляції та вимови всіх голосних та йотованих звуків (я, ю, є, ї), роздільної вимови звукосполучень з йотованими звуками (під'їхати, з’їсти, м'яч, ім'я, м'який, в'язати); чіткої вимови звуків "а, о, у, і як в наголошеній, так і ненаголошеній позиціях.

Стежити за твердою вимовою в кінці слова губних приголосних (б, п, в, м, ф): дуб, суп, степ, зуб, сом, кров; дзвінкою вимовою дзвінких приголосних у кінці та а середині слова: (дуб, зуб, гриб, казка, дудка, трубка) за винятком: ні(х)ті, кі(х)ті, ле(х}ко, во(х)кий, злитою вимо­вою африкатів "дж, дз" (джміль, дзига, джерело, ходжу, дзьоб, дзеркало); м'якою вимовою губного приголосного (в) у словах: свято, цвях, дзвякнути; твердою вимовою звука (р) в ганці слова (звір, лікар) та м'якою вимовою на початку складу перед "а, у, о" (рясний, говорю, вірю, лікарю).

Домогтися правильної (твердої) вимови шиплячих звукіа (піч, ніж, човен), вибухового звука (г) а словах "дзига, гелготати, ледзь, ганок, грати"; звуків "ц", "ць" (палець, ранець, цап, заєць, палац, плац).

Стежити за правильною вимовою звукосполучень: (з'ц'), (с'ц') (з'с') -у книжці - у кни(з'ц')і, на подушці - на побуш(с'ц')і; подовжених приго­лосних (ц'ц'). (с'с') - сміється - смієть(ц'ц')я, у річці - у річ(ц'ц')і; при­йменника "з" як (с) перед словами, які починаються на глухі приго­лосні: (с) кишені, (с) паперу.

Розвивати фонематичний слух, розрізняти на слух близькі за зна­ченнями слова (миска - низка, мити - бити - вити - віти - квіти тощо), мовне дихання (довжина видиху дорівнює фразі в 2-3 слова), інтонаційну виразність мовлення (темп, силу голосу, наголоси, інтона­ційне забарвлення мовлення).

Ознайомити дітей з поняттями "олово", "звук" у ігрових, вправах. Вчити знаходити знайомий звуку слові, інтонаційно його виділяти.

Граматична правильність мовлення

Продовжувати вправляти дітей у вживанні закінчень непрямих від­мінків та узгодженості слів у реченні в роді, числі та відмінку. Звернути увагу на закінчення іменників однини в орудному відмінку (малювати олівцем, їсти ложкою, їхати автобусом, бути лікарем), з прийменни­ками (з мамою, з татом, з товаришем, звернутися із запитанням, під водою, під небом); у місцевому відмінку з прийменниками "на, в (у)" (у дитячому садку, у шафі, у столі, у полі, в руці); в родовому відмінку однини іменників четвертої відміни, в яких при відмінюванні з'являються суфікси "єн-, -ат-, -ят-" (ім'я - імені, курча - курчата, те- ля - теляти), іменників середнього та чоловічого родів, які при відмі­нюванні змінюють форму слова (стіл - стола, день - дня); іменників множини, які означають назви тварин, птахів та їх дитинчат в родовому відмінку (качат, телят, курчат, кошенят, свиней, гусей, мишей, ли­сиць, кіз, волків, котів, собак).

Закріплювати кличну форму іменників (діду, коте, коню, земле, Пав­ле, Петю, Петрику).

Звернути увагу на відмінкові закінчення слова "пальто" (пальта, в пальті, на пальті, пальтові, пальтом) та невідмінювані іменники (піаніно, радіо, метро).

Вчити використовувати дієслова типу: сідати - сісти, класти - поклас­ти - кладу, допомагати - допомогти; одягати - надягати - одягти, брати - взяти; форми дієслів, які зазнають морфологічних змін у корені (брати - беру - береш - беруть; прати - перу - перуть - перемо; гнати - жену; їду - їдем - їдемо; бити - б'ю - б'ємо; лити - ллю - ллєш).

Вчити утворювати нові дієслівні форми за допомогою префксів "на-, за-, з- (с-)" (казати - наказати - сказати; в'язати - зав'язати -зв'язати - нав'язати; робити - зробити - заробити ~ наробити) та суфікса "-ся" (мити - митися, вітати - вітатися, возити - возити­ся, нести - нестися). Вживати складну форму майбутнього часу (буду співати, будемо грати, будуть їсти).

Утворювати стулені порівняння прикметників (білий - біліший, висо­кий - вищий, низький - нижчий), присвійні прикметники від іменників (дерево - дерев'яний, вишня - вишневий, мама - мамин, бузок - бузко­вий, соловейко - соловейків).

Відмінювати займенникові форми (я, мені, мене, мною; ти, тобі, тебе, тобою; він, йому, його; вона, її, їй, неї, на ній; ми, нас, нам, них, нами).

Правильно вживати в реченні прийменники "за, від, до" (за сто­лом, за шафою, від села, до столу, від стола, від болю, до роботи).

Вчити узгоджувати в реченні слова: один, багато, мало (один день, одне яйце, одна рука; мало яблук, багато іграшок).

Вчити відмінювати заперечні займенники: ніхто, нікого, нікому, ні­ким, ні до кого, ні з ким, ні на кому, ніякого, ні з якого.

Вчити дітей будувати речення різного типу, а) прості поширені з од норідними членами речення зі сполучниками "ні, і" (Я маю різні іграш­ки: і пяпьку, і машину, і дзигу, і м'яч. У мене немає ні санчат, ні ковзанів, ні лиж), з прямою мовою (Я запитую тебе: "Чи скоро ти закінчиш будувати?"), складносурядні зі сполучниками "а, і, але, та" (Взимку холод­но, а влітку тепло. Я люблю зиму, але весна мені більше до вподоби. Я люблю кататися з гори, та, шкода, у мене немає санчат), склад­нопідрядні із сполучниками "як, ніби, після того як, для того щоб".

Прищеплювати навички самокорекції. елементи само- та взаємокон­тролю мовлення, розвивати чуття мови, чуття граматичних помилок.