Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
21 Осмотр (Лускатов).doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
17.11.2019
Размер:
697.86 Кб
Скачать

юридичнА АКАДЕМІЯ МВС України

Кафедра криміналістики

ЗАТВЕРДЖУЮ

Начальник кафедри криміналістики

кандидат юридичних наук, доцент

полковник міліції

Є.І. Макаренко

“ ___ “ _____________ 2005р.

ТАКТИКА СЛІДЧОГО ОГЛЯДУ ТА

освідування”

(лекція по темі № 21)

Час лекції - 2 години

Дніпропетровськ

2005

Тактика слідчого огляду та освідування: Лекція. -Дніпропетровськ: Юридична академія МВС України, 2005.

Укладач: старший викладач О.В. Лускатов

Рецензент: кандидат юридичних наук А.П. Черненко

Текст лекції обговорено та схвалено на засіданні кафедри

від “___” __________ 2005 р., протокол №___.

ПЛАН ЛЕКЦІЇ:

Вступ

1. Поняття, різновиди та завдання слідчого огляду.

2. Учасники слідчого огляду.

3. Тактика слідчого огляду.

3.1. Загальні положення тактики слідчого огляду.

3.2. Тактика окремих видів слідчого огляду.

3.2.1. Огляд місця події.

3.2.2. Зовнішній огляд трупа на місці його виявлення.

4. Фіксація результатів слідчого огляду.

5. Поняття й тактичні особливості освідування.

Література:

1. Аверьянова Т.В., Белкин Р.С., Корухов Ю.Г., Россинская Е.Р. Криминалистика: Учебник для вузов / Под ред. Заслуженного деятеля науки Российской Федерации, профессора Р.С. Белкина. – М.: Издательство НОРМА, 2001. – 990с.

2. Дулов Нестеренко Тактика следственных действий

2. Книга криміналіста: Практ.посібник / О.І. Рощин, П.Д. Біленчук, Г.О. Омельченко. – К.: Україна, 1995. – 413с.

3. Криміналістика / За редакцією В.Ю. Шепітька. – Київ: Видавничий дім “Ін Юре”, 2001. – 683с.

4. Криминалистика: Учебник под ред. И.Ф. Герасимова, Л.Я. Драпкина Высшая школа, 1994. - с.240-254.

5. Криминалистика: Учебник под ред. В.А. Образцова. - М.: Юрид. лит. 1995. - с.299-313

6. Криминалистика; Учебник под ред. Н.П. Яблокова.- М.: Издательство БЭК, 1995. - с.390-412

7.

ВСТУП

Значення слідчого огляду в процесі розслідування надзвичайно велике. Під час його проведення виявляються та досліджуються сліди злочину, з’ясовуються обставини та механізм події. Результати огляду місця події вже на початковому етапі дозволяють слідчому висунути версії, визначити напрямок розслідування та спланувати його хід, отримати інформацію, що, залежно від наявної слідчої ситуації, вже дозволяє проводити інші слідчі дії за участю затриманого злодія або активно вести його пошук. Як свідчить практика роботи правоохоронних органів, якість проведення слідчого огляду в кінцевому підсумку суттєво впливає на розслідування злочину. Так, серед причин, що впливають на розкриття злочинів, вчені-криміналісти називають несвоєчасний виїзд на місце події, непроведення його огляду взагалі, а у разі проведення, неякісну фіксацію виявлених слідів та інших отриманих результатів. Саме тому, опанування курсантами тактикою проведення слідчого огляду є однією з передумов їх подальшої ефективної роботи в підрозділах ОВС.

1. Поняття, різновиди та завдання слідчого огляду

Слідчий огляд представляє собою безпосереднє виявлення, сприйняття, дослідження та фіксацію відповідним суб’єктом кримінального судочинства (слідчим, особою, яка проводить дізнання, тощо) різних об'єктів, що мають значення для розслідування злочину, їх властивостей, ознак, стану та взаєморозташування.

Огляд є самостійною слідчою дією, хоча в частинах має певні схожі риси з іншими слідчими діями (наприклад, експертизою, обшуком). Разом з тим огляд суттєво відрізняється від інших слідчих дій як по тактиці проведення, так і по процесуальній сутності. А остання міститься в тому, що слідчий за допомогою власних органів почуття впевнюється в наявності та характері фактів, що надалі можуть бути визнані як докази. Таким чином, слідчий огляд носить пізнавальний характер. При проведенні зазначеної дії широко застосовуються методи криміналістики, техніко-криміналістичні засоби.

Таким чином, слідчий огляд – процесуальна дія, що проводиться відповідним суб’єктом кримінального судочинства та міститься в безпосередньому виявленні та дослідженні об’єктів, що мають значення для розслідування злочину.

Значення слідчого огляду під час розслідування злочинів важко переоцінити. Під час його проведення виявляється та досліджується значна частина матеріальних слідів злочину, з’ясовується обстановка його вчинення тощо. Ефективність огляду, особливо на місці події, який досить часто є першою процесуальною дією, прямо впливає на результативність наступного розслідування, дозволяє визначити його перспективні напрямки, представити механізм злочинної події, в окремих випадках встановити злочинця чи з’ясувати його ознаки.

Якщо в цілому визначати завдання слідчого огляду, можна констатувати, що вони містяться у збиранні та дослідженні доказів.

Конкретизуючи ці завдання, зазначимо, що метою огляду можуть бути:

1)безпосереднє вивчення слідчим обстановки на об’кті огляду, інших матеріальних об’єктів, їх ознак, якостей, стану та взаєморозташування;

2)оцінка слідів злочину, вилучених предметів, що можуть потім бути визначені як речові докази;

3)отримання вихідної інформації для побудови та висунення версій;

4)перевірка версій;

5) отримання вихідної інформації для організації розшуку злочинця по “гарячих слідах”;

6)встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню злочину.

В ході огляду з’являється можливість не тільки встановити ознаки злочину, але й з’ясувати зв’язок між окремими фактами, їх відношення до розслідуваної події. Огляд – це не тільки спостереження та вичення об’єктів чи обставин події злочину, але й співставлення, порівняння їх між собою, проведення різних вимірів, навіть нескладних дослідів, повний опис всіх ознак та перебігу дії в деталях, оцінка відношення об’єктів до розслідуваної події, виділення тих з них, що є криміналістично вагомими, упакування та вилучення їх.

Особливості огляду у порівнянні з іншими слідчими діями полягають в

1)значно меншій попередній поїнформованості слідчого про обставини події,

2)відсутності необхідності (за загальних умов; виключення становить проведення огляду у житдлі або іншому володінні особи) складання спеціальних постанов,

3)можливості проведення огляду місця події (як різновиду слідчого огляду) до порушення кримінальної справи.

З’ясуємо види слідчого огляду.

Одразу слід зазначити, що “слідчий огляд” є родовим поняттям. Безпосередньо в кримінально-процесуальному законодавстві України слідчу (процесуальну) дію з такою назвою не виділено. Крім того, не всі види слідчого огляду, які надалі будуть вказані, безпосередньо зазначені в КПК України

Залежно від об'єкту визначають такі види слідчого огляду:

1)огляд місця події (стаття 190 КПК України);

2)зовнішній огляд трупа (стаття 192);

3)огляд предметів та документів, які можуть бути визнані речовими доказами (стаття 190);

4)огляд тварин або їх трупів;

5)огляд місцевості, яка не є місцем події (стаття 190);

6)огляд приміщення, яке не є місцем події (стаття 190);

7)огляд транспортного засобу.

Окремі науковці відносять освідування (стаття 193) до різновидів слідчого огляду, але інші не підтримують таку точку зору, оскільки, з одного боку, це слідча дія, яку окремо визначено в законі, а, з іншого боку, процесуальна регламентація проведення освідування суттєво відрізняється від слідчого огляду.

Крім того, у статті 190 КПК України зазначено ще один різновид слідчого огляду – огляд житла чи іншого володіння особи. Специфіка цього виду слідчого огляду в тому, що він відрізняється від інших особливою процесуальною регламентацією його призначення та проведення.

Розрізняють ще такі види огляду:

за послідовністю проведення:

- первинний (такий, що проводиться вперше з метою виявлення ознак окремого об’єкту, їх дослідження, фіксації тощо);

- повторний (вивчення, сприйняття тих же самих ознак об’єкту, з метою виявлення та фіксації яких раніше вже проводився огляд, але за певних обставин, наприклад, сумніви у об’єктивності первинного огляду, виникла необхідність зробити його повторно);

за обсягом:

- основний (певним чином співпадає з поняттям первинного огляду, тобто такої слідчої дії, при проведенні якої слідчий планував максимально можливо виявити всі ознаки об’єкту, зафіксувати їх тощо);

- додатковий (здійснюється з метою огляду ознак об’єкту, які під час раніше проведеного огляду або зовсім не були виявлені, або слідчий не звернув на них уваги та не зафіксував їх, а з урахуванням нових обставин злочину, що стали відомі пізніше, з’явилась необхідність відображення їх у матеріалах розслідування).

ВИСНОВКИ: Значення огляду важко переоцінити. Найчастіше це перша слідча дія на шляху до розкриття злочину, під час котрої виявляється та досліджується значна частина матеріальних слідів, з’ясовується обстановка тощо.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]