Контрольна робота № 2

Міжнародні відносини у Давній Греції

1. Форми міжнародних зв’язків у Давній Греції;

2. Греко-перські війни;

3. Дипломатична боротьба в епоху Пелопоннеської війни;

4. Завоювання Олександра Македонського.

ЛІТЕРАТУРА

1. Дейвіс, Норман. Європа: Історія / Норман Дейвіс; [пер. з англ. П.Таращук, О.Коваленко]. – К.: Видавництво Соломії Павличко “Основи”, 2008. – 1464 с.

2. Зінченко А. Історія дипломатії : від давнини до початку нового часу. Навч. посібник / А. Зінченко. – Вінниця : Нова книга, 2002. – 564с.

3. История дипломатии: в 5 т. / [Бахрушин С.В., Ефимов А.В., Потемкин В.П. и др.] ; под ред. В.П. Потемкина. − Т. I. − М.: Политиздат, 1959. − 806 с.

4. История Древней Греции / [Андреев Ю.В., Кошеленко Г.А., Кузищин В.И. и др.] ; под ред. В.И.Кузищина. − М.: Высш. шк., 1996.− 398 с.

5. Яйленко В. П. Архаическая Греция и Ближний Восток / В.П.Яйленко. − М.: Наука. Главная редакция восточной литературы, 1990. − 271 с.

Методичні рекомендації

Розгляд першого питання варто розпочати із констатації того факту, що міждержавні відносини в Давній Греції розгорталися як відносини між полісами та відносини між еллінським світом й іншими народами. Необхідно охарактеризувати найдавніші форми міжнародних зв’язків у Стародавній Греції, якими були – проксенія (правила публічної гостинності), амфіктонії (релігійні союзи) та симахії (військові союзи).У практиці міжполісних відносин греки знали й такі їхні форми як нейтралітет та ар­бітраж. У Давній Греції рано сформувалася традиція недоторканности послів та відповідальности посла перед співгромадянами [3; 2].

Аналізуючи Греко-перські війни (500—449рр. до н. е.) (ці війни можемо розглядати як складову багатовікового протистояння між Заходом і Сходом), доцільно виділити основні битви (при Марафоні 490 р.до н.е., біля Фермофільського проходу 480 р.до н.е., при Платеях 479 р.до н.е.) та охарактеризувати умови Каллієвого миру 449 р., який розділив сфери впливу Атен та Персії у Малій Азії [3; 4; 1].

У третьому питанні необхідно розкрити протистояння між грецькими полісами у епоху Пелопоннеських воєн, які стали проявом боротьби між Атенами і Спартою за панування над усією Грецією, а також про дипломатичне втручання Персії у перебіг подій у Греції [3; 4; 1].

Характеристику завоювань Олександра Македонського потрібно розпочати із рішень загальпогрецького Коринтського конгресу (338—337 pp. до її. е.), який закріпив гегемонію Македонії у Греції і закликав до походу проти персів. Далі потрібно проаналізувати основні військові баталії (у першу чергу битву при Гавгамелах 331р. до н.е.) великої східної епопеї Олександра Македонського, розкрити її міжнародні наслідки [3; 4; 2].

Контрольна робота № 3

Міжнародні відносини у Стародавньому Римі

1.Ідеологія римського імперіалізму.

2.Пунічні війни.

3.Міжнародна політика Юлія Цезаря.

ЛІТЕРАТУРА

1. Дейвіс, Норман. Європа: Історія / Норман Дейвіс; [пер. з англ. П.Таращук, О.Коваленко]. – К.: Видавництво Соломії Павличко “Основи”, 2008. – 1464 с.

2. Зінченко А. Історія дипломатії : від давнини до початку нового часу. Навч. посібник / А. Зінченко. – Вінниця : Нова книга, 2002. – 564с.

3. История дипломатии: в 5 т. / [Бахрушин С.В., Ефимов А.В., Потемкин В.П. и др.] ; под ред. В.П. Потемкина. − Т. I. − М.: Политиздат, 1959. − 806 с.

4. История Древней Греции / [Андреев Ю.В., Кошеленко Г.А., Кузищин В.И. и др.] ; под ред. В.И.Кузищина. − М.: Высш. шк., 1996.− 398 с.

5. Яйленко В. П. Архаическая Греция и Ближний Восток / В.П.Яйленко. − М.: Наука. Главная редакция восточной литературы, 1990. − 271 с.

Методичні рекомендації

Перше питання потрібно присвятити аналізу ідеології римського імперіалізму, висвітленню доктрини зовнішньої політики Римської імперії [ 2; 1].

У другому питанні необхідно висвітлити події 1- ї 264 –241 р. до н.е. та 2- ї 218 – 201 р. до н.е. Пунічних воєн як боротьби Риму та Карфагену за панування в усьому Середземномор’ї, що завершилася перемогою першого [3; 2; 1].

Висвітлюючи міжнародну політику Юлія Цезаря, потрібно розкрити значення його завоювань для Риму, з’ясувати військові та дипломатичні якості цієї історичної постаті [3; 2; 1].