Контрольна робота № 5

Місце Київської Русі у міжнародних відносинах

1. Народження давньоруської дипломатії. Міжнародні контакти давніх слов′ян та їхніх державних утворень.

2. Зовнішня політика князів у процесі створення Київської держави.

3. Зовнішня політика епохи удільної роздробленості і послаблення державної єдності Русі.

ЛІТЕРАТУРА

1. Анісімов В.В. Історія України : навчальний посібник / В.В. Анісімов . – Київ : УБС НБУ, 2010. - 426 с.

2. Дорошенко Д.І. Нарис історії України. – Львів: В-во “Світ”,1991. – 576 с.

3. Мицик Ю. А. Історія України : навчальний посібник / Ю.А. Мицик, О.Г. Бажан, В.С. Власов. – Київ : Видавничий дім "Києво Могилянська академія", 2010. – 594 с.

4. Нариси з історії дипломатії України / За ред. В.А. Смолія. - К.: Видавничий дім "Альтер­нативи", 2001. - 736 с.

5. Історія України : навчальний посібник / В.С. Сулько. – Рівне : Видавець О. Зень, 2011. – 543 с.

6. Історія міжнародних відносин України від найдавніших часів до 1917 року. Ч. I. – Львів : ЛДУ, 1992 – 90c.

7. Яковенко Н. Нарис історії України: 3 найдавніших часів до кінця XVIII століття. - К.: Генеза, 1997. - 312с.

Методичні рекомендації

У першому питанні необхідно охарактеризувати перші міжнародні політичні комбінації за активної участи слов'янських племінних союзів [5; 7].

При розгляді другого питання необхідно детально охарактеризувати договори Київської Руси з Візантією 907, 911, 944 та 972 рр., відносини Русі з Польщею, скандинавськими країнами та країнами Західної Європи. Потрібно охарактеризувати зовнішньополітичні відносини європейських монархій та Візантії з Київською Руссю у контексті ”шлюбної дипломатії” київських князів (звернути увагу на систему династичних шлюбів “тестя Європи” Ярослава Мудрого). [3; 2; 7].

У третьому питанні необхідно показати місце у міжнародних відносинах руських князівств епохи удільної роздробленості і послаблення державної єдності Русі ( ХІІ – ХІІІ ст.) [3; 2; 7].

Контрольна робота № 6

Хрестові походи

1. Хрестові походи як одна із стадій боротьби між Заходом і Сходом.

2. Причини походів. Заклики папи Урбана ІІ та перший хрестовий похід (1096-1099).

3. Держави хрестоносців та їх доля. Духовно – лицарські ордени.

4. Цивілізаційні наслідки хрестових походів.

ЛІТЕРАТУРА

1. Виппер Р.Ю. История средних векав: Курс лекцій / Р. Ю. Виппер. –К., 1996. – 211с.

2. Головащенко С.І. Історія християнства: Курс лекцій / С.І. Головащенко. – К.: Либідь, 1990. – 352с.

3. Дейвіс, Норман. Європа: Історія / Норман Дейвіс; [пер. з англ. П.Таращук, О.Коваленко]. – К.: Видавництво Соломії Павличко “Основи”, 2008. – 1464 с.

4. Задворний В.Л. История римських пап: В2т. / В.Л. Задворний. – М., 1995-1997.

5. Зінченко А. Історія дипломатії : від давнини до початку нового часу. Навч. посібник / А. Зінченко. – Вінниця : Нова книга, 2002. – 564с.

6. Середні віки. Підручник для історичних спеціальностей ВУЗів / [Л.В. Войтович, Н.Б.Козак, Ю.В. Овсінський, М.І.Чорний]. – Львів: “Тріада Плюс”, 2010. – 502с.

Методичні рекомендації

Аналіз хрестових походів потрібно розпочати із з’ясування їх причин ­­­­: політичних, економічних, демографічних, релігійно-духовних. Варто звернути увагу на те, що загалом Хрестові походи можна роз­глядати як одну із стадій боротьби між Сходом і Заходом, яка розпочалася ще з епохи Греко-Перських війн та завоювань Олександра Македонського (IV ст. до н.е.) і триває досі у вигляді локальних арабо-ізраїльських та інших конфліктів [6; 5].

У другому питанні доцільно зазначити, що поштовхом до походів став заклик папи Урбана ІІ на церковному соборі у м. Клермоні 1095 р. та описати перший хрестовий похід (1096-1099) [6; 5].

Далі необхідно дослідити долю Єрусалимського королівства та інших держав хрестоносців, прослідкувати їх роль у міжнародних відносинах, а також охарактеризувати діяльність духовно – лицарських орденів хрестоносців: тевтонського, тамплієрів, госпітальєрів [6; 5; 3 ].

В останньому питанні необхідно детально проаналізувати причини невдачі хрестових походів та їх цивілізаційні наслідки, наголосивши на тому, що епоха хрестових походів зробила західну та східну цивілізації більш відкритими та близькими одна одній, загостривши водночас протистояння між ними [6; 5].