2. Особливості формування корпоративних витрат. Планування витрат корпорації. На якість та результативність процесу управління витратами у корпораціях впливають такі чинники:

• стабільність середовища функціонування;

• кваліфікація кадрів;

• рівень застосування сучасного програмного забезпечення та комп’ютерних технологій;

• рівень інформаційного забезпечення;

• адекватність методик планування та обліку;

• особливості внутрішньоорганізаційної побудови;

• наявність внутрішньоорганізаційної системи норм та нормативів;

• застосування науково-обгрунтованих методів до управління витратами тощо.

На формування витрат впливає значний перелік чинників, а саме [170, с. 291-299; 172, С. 3-9]:

• чинники, що безпосередньо пов’язані з виробництвом: розмір підприємства (сукупна виробнича потужність, що диференційована за видами, кількістю та максимальною віддачею наявних потенційних факторів; виробнича програма підприємства; глибина виробництва; організування виробництва, форма його здійснення; якість факторів виробництва; завантаженість підприємства);

• чинники, пов’язані з іншими сферами діяльності (процеси збуту продукції, фінансування, дослідження і розвиток);

• дані для управлінських рішень (податки та обов’язкові відрахування, оплата праці).

Погорелов Ю.С. зазначає, що у високорозвинутих країнах формуються нові підходи до управління витратами великих промислових підприємств (рис. 1.4) на противагу традиційним. В Україні управління витратами наразі здійснюється згідно із традиційними підходами, що пов’язано із значним переліком проблем у даній сфері.

При дослідженні проблем управління витратами на засадах узагальнення літературних джерел та фактичних матеріалів було виявлено, що існує необхідність у побудові чіткої логічної послідовності реалізації цього управлінського процесу. При цьому запропоновано етапи управління витратами у корпораціях, наведено їх змістову характеристику, визначено чинники, що впливають на даний процес. Отримані результати дозволяють здійснювати управління витратами у корпораціях на якісно новому рівні з урахуванням системи взаємозв’язків між елементами даного процесу, факторів, що впливають на його результативність.

Управління витратами — це процес цілеспрямованого формування витрат щодо їхніх видів, місць та носіїв за постійного контролю рівня витрат і

стимулювання їхнього зниження. Воно є важливою функцією економічного механізму будь-якого підприємства.

Система управління витратами має функціональний та організаційний аспекти. Вона включає такі організаційні підсистеми: пошук і виявлення чинників економії ресурсів; нормування витрат ресурсів; планування витрат за їхніми видами; облік та аналіз витрат; стимулювання економії ресурсів і зниження витрат. Такими підсистемами керують відповідні структурні одиниці підприємства залежно від його розміру (відділи, бюро, окремі виконавці).

Виявлення й використання чинників економії ресурсів, зниження витрат є обов'язком кожного працівника підприємства, передусім спеціалістів і керівників усіх рівнів. Згідно з певними організаційно-технічними рішеннями та умовами розробляються норми витрат усіх видів ресурсів: сировини, основних і допоміжних матеріалів, енергії, трудових ресурсів тощо.

Установлені норми витрат—це граничні витрати окремих видів ресурсів за даних організаційно-технічних умов виробництва. Вони є важливим чинником забезпечення режиму жорсткої економії і відповідно конкурентоспроможності підприємства. У процесі планування встановлюються граничні (допустимі) загальні витрати в підрозділах і в цілому по підприємству (кошториси) та на одиницю продукції. Фактичний рівень витрат обчислюється за даними поточного обліку.

Порівняння фактичних витрат з плановими (нормативними) дає змогу в процесі аналізу оцінювати роботу підрозділів з використання ресурсів, з'ясовувати причини відхилень фактичних витрат , від планових і відповідно стимулювати працівників підприємства ї до їхнього зниження.

Основними принципами управління витратами є:

−застосування системного підходу до управління витратами;

−взаємозв’язок окремих елементів підсистем із завданнями системи загалом;

−відповідність системи обліку завданням управління витратами;

−аналіз і виявлення альтернативних шляхів досягнення мети;

−повнота і аналітичність інформації щодо рівня витрат;

−застосування ефективних методів зниження витрат;

−стимулювання і мотивація працівників до зниження витрат;

−оцінка і контроль результатів діяльності підрозділів;

−забезпечення та реалізація останніх досягнень економіки, математики та практики для

подальшого удосконалення

Планування витрат корпорації.

На сучасному етапі на рівні підприємства виділяють перспективне і поточне планування

витрат. Перспективне планування витрат відбувається на стадії довгостроко-

вого планування діяльності підприємства, поточне – на стадії короткостроко-

вого планування. Точність довгострокового планування невелика, оскільки

вона підпадає під вплив зовнішніх чинників: інфляції, економічної політики

держави, науково-технічного прогресу тощо. Короткострокові плани витрат є

точними. Ці ж автори наголошують, що особливості планування витрат зу-

мовлюються тим, до якого виду вони належать: одноразові та поточні. При

цьому планування одноразових витрат – це процес аналізу потенційних вкла-

день в основні засоби та нематеріальні активи. Основними етапами плануван-

ня одноразових витрат є:

􀁹 аналіз майбутніх грошових потоків від проекту, у тому числі кінцевої вартос-

ті активів після завершення життєвого циклу проекту;

􀁹 оцінка ступеня ризику проекту;

􀁹 оцінка вартості капіталу, на яку потрібно дисконтувати грошові потоки, ви-

ходячи з визначеного ризику проекту;

􀁹 доведення грошових потоків до сучасного значення для визначення реальної

вартості активів проекту;

􀁹 порівняння зведеної вартості очікуваних грошових надходжень з витратами

на реалізацію проекту для визначення його ефективності;

􀁹 порівняльний аналіз альтернативних варіантів інвестиційних проектів та ви-

бір найефективнішого проекту;

􀁹 складання плану одноразових витрат та фінансового плану підприємства.

Планування поточних витрат підприємства пов'язане з плануванням

його операційної діяльності.

Основними етапами планування поточних витрат є:

􀁹 інформаційне забезпечення планування поточних витрат;

􀁹 прогнозування змін чинників впливу на поточні витрати;

􀁹 розробка кошторисів витрат за центрами відповідальності;

􀁹 розробка планової калькуляції окремих виробів та зведеної калькуляції товарної (валової) продукції.

Технологічний процес планування витрат охоптакі етапи:

􀁹 аналіз витрат (фактичних витрат, резервів і невикористаних можливостей);

􀁹 планування зниження витрат за чинниками;

􀁹 розрахунок планових калькуляцій;

􀁹 розрахунок планового кошторису витрат;

􀁹 зведення витрат на виробництво;

􀁹 розрахунок планової собівартості продукції.

Вищенаведена послідовність базується на плануванні витрат "від до-

сягнутого", тобто по суті мова йде про коригування суттєвих даних.

В.І. Осипов зазначає, що на практиці застосовуються два методи пла-

нування витрат: чинний і кошторисний. Чинний метод дає змогу розрахувати

укрупнено зміну базового рівня витрат на виробництво і реалізацію продукції

в розрізі техніко-економічних чинників, що мають вплив на підприємстві.

Кошторисно-нормативні розрахунки величини необхідних витрат дають змо-

гу повніше врахувати конкретні умови діяльності підприємства і точніше

визначити величини необхідних витрат на виробництво і реалізацію продук-

ції, а також раціональніше організувати внутрішньовиробничі економічні від-

носини і контроль за витратами

Планування витрат переважно

здійснюється у короткотерміновому періоді (до 1 року), тобто є складовою

тактичного (поточного і оперативного) планування діяльності організації. Це

пояснюється насамперед кількісним точним характером процесів планування

витрат, що можливе тільки за умов стабільного середовища функціонування

та відносно невеликого горизонту планування. Доцільно зауважити, що всі

витрати підприємства поділяються на поточні та капітальні. Поточні витрати

закладаються у собівартість та компенсуються шляхом кругообігу через от-

римання виторгу від реалізації. Капітальні витрати фінансуються з різних

джерел (прибутку, амортизаційного фонду, інвестицій, кредитів) та, як пра-

вило, пов'язані безпосередньо із рухом грошових потоків. Планування капі-

тальних витрат істотно відрізняється від планування поточних витрат, що

пов'язано із відмінностями їх економічного змісту, спрямування та призна-

чення, ролі, джерел фінансування тощо.

Оскільки планування поточних витрат охоплює процеси визначення

структури, обсягів витрат на одиницю продукції та загалом для корпорації, то

його доцільно здійснювати у запропонованій логічній послідовності:

1)Інформаційне забезпечення планування поточних витрат

2)Визначення цілей планування поточних витрат

3)Визначення завдань планування поточних витрат

4)Вибір методів калькулювання собівартості

5)Формування калькуляцій собівартості за видами продукції

6)Вибір форми, методів і структури часткових кошторисів витрат

та їх формування

7)Формування зведеного кошторису витрат корпорації

8)Формування матриці співвідношення витрат

Інформаційною базою планування поточних витрат є:

планові обсяги виробництва, придбання та реалізації продукції (товарів, ро-

біт, послуг) в натуральному та вартісному виразах; обсяги капітальних інвес-

тицій щодо забезпечення обсягів господарської діяльності; норми витрат матеріальних ресурсів для здійснення господарської діяльності та та розрахунок

потреби в ресурсах у натуральному виразі; ціни на матеріально-технічні ре-

сурси та послуги сторонніх організацій, необхідних для господарської діяль-

ності; облікові ціни підприємства на ресурси, необхідні для здійснення гос-

подарської діяльності; норми затрат праці, розрахунки чисельності та профе-

сійного складу працівників, умови оплати їхньої праці, що визначаються на

підприємстві; економічні нормативи: норми амортизаційних відрахувань,

ставки відрахувань на соціальні заходи, податкові платежі тощо; плани орга-

нізаційно-технічних заходів щодо економії матеріальних цінностей, необіго-

вих активів.

Основною ціллю планування витрат на підприємстві є оптимізація по-

точних витрат підприємства, що забезпечує необхідні темпи зростання при-

бутку та рентабельності на основі раціонального використання ресурсів .

При цьому необхідно наголосити на тому, що формування поточ-

них витрат безпосередньо не пов'язане із виникненням грошових потоків, а

тому і прибуток по суті відображає негрошове зростання "добробуту" під-

приємства. Оптимізація поточних витрат насамперед пов'язана із їх знижен-

ням за релевантного діапазону ділової активності, пошуком резервів економії

витрат, ліквідації необґрунтованих та непродуктивних витрат тощо.

При плануванні поточних витрат необхідно вирішити перелік завдань

: проаналізувати та обґрунтувати показники виробничо-господарської ді-

яльності підприємства в цілому та його підрозділів (центрів відповідальнос-

ті); акумулювати інформацію про суттєві та планові обсяги витрат за центра-

ми відповідальності, видами діяльності, операціями, у корпорації загалом;

виявити можливості та уточнити обсяги зниження собівартості продукції у

плановому періоді; виявити непродуктивні витрати та розробити заходи що-

до їх ліквідації; визначити рентабельність видів продукції, виробництва та

реалізації; оцінити чинний вплив очікуваних організаційних змін на собівар-

тість продукції, структуру та обсяги витрат корпорації; створити базу для ці-

ноутворення тощо. При плануванні витрат особливу увагу необхідно зверну-

ти на виявлення резервів зниження собівартості, а також обсягу та причин

виникнення витрат, не обумовлених ефективною організацією виробничого

процесу: необґрунтованим понаднормованим використанням матеріалів, си-

ровини, палива та енергії, втратами часу, втратами, пов'язаними із недозаван-

таженням виробничих потужностей, аваріями, браком, порушенням техноло-

гічної та трудової дисципліни тощо .